Питання часу: кому і яка користь від переведення стрілок

Журналісти з'ясовували, чи слід закріпити в Україні зимовий час та навіщо взагалі підняли цю дискусію. Не переводити стрілки українські політики закликають вже півроку. Ось тільки, на якому часі – літньому чи зимовому зупинитися – все ніяк не можуть вирішити.

За перехід на літній час нардепи торік проголосували, але потім скасували рішення. Пізніше Кабмін запропонував закріпити зимовий час, але з 1 лютого цього року. У зв'язку з проведенням Євро-2012 урядовці пропонують востаннє цього року перейти на літній час, а восени скасувати дію літнього часу і більше не переводити стрілки годинника. Ми запитали у експертів, чи мають дискусії про те, за яким часом жити Україні, політичний підтекст, яка з цього економія та взагалі – кому від цього покращає. Годинники втягнули у політичну гру "Істерія" з переводом стрілок пов'язана з бажанням бути схожими на росіян, - переконаний Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

"Дискусія починалася з того, що частина депутатів Партії регіонів, яка висувала ініціативу закріплення одного часу, просто копіювала російський досвід (Росія в жовтні минулого року вже не переводила годинники. – Ред.). Така психологія наших проросійських сил: Україні все потрібно робити так, як роблять у Росії", - вважає політолог. Також вбачає у переведенні стрілок політичну гру і екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

"Починається гра "у дурачка": підкидають тему, а потім навколо неї розгортають дискусії та суперечки. Наприклад, говорять, що якщо ми будемо в одному часовому поясі з Росією – це одне, якщо з Європою – це інше. Нікого в Україні при цьому не цікавить, як це пов'язано з біоритмами, рухом транспорту та іншими обставинами, які ускладнюються в контексті виміру часу", - вважає експерт.

Економія від переводу стрілок – вже не аргумент. Утім, якщо сто років тому переведення стрілок можна було обґрунтувати економією електроенергії, то у наш час цей аргумент є смішним, каже Володимир Лановий. "Переводити годинники у цілях економії вирішили в Англії та інших країнах Європи сто років тому. Тоді вибір можливостей економії електроенергії був вкрай обмеженим, не було такого розмаїття, як тепер. Сьогодні для цього немає жодних економічних підстав", - говорить пан Лановий. Також вважає надуманими розмови про економічний ефект від часового питання і Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. "Суттєво економити електроенергію це не допомагає – просто витрати домогосподарств переносяться на офіси, або навпаки. Якби дійсно прагнули економити електроенергію, краще було б, наприклад, початок робочого дня в різних компаніях дещо розвести в часі. Адже всі приїжджають на роботу о 9 годині, вмикають освітлення, комп'ютери тощо. Це – пікові навантаження, а всі неприємності в мережах відбуваються саме під час них", - зауважує Юрчишин.

Із впливом переведення стрілок на здоров'я лікарі не визначилися. Позиції лікарів щодо "часового питання" дещо розійшлися: одні вважають, що переведення годинника двічі на рік жодним чином не позначається на самопочутті людини, інші дотримуються прямо протилежної думки. На думку Віталія Осташко, лікаря-невропатолога вищої категорії, найбільшої шкоди здоров'ю людини завдає невизначеність. "То переводимо годинник, то не переводимо – люди не знають, як їм діяти. Ця невпевненість більше шкодить здоров'ю, ніж стабільні переходи",- каже лікар. Коли із часовим поясом визначаться – це буде половина справи.

І не важливо, що в результаті вирішать – залишити перехід, чи закріпити один час, гадає Віталій Осташко. На його думку, людина звикає до всього. "У моїй лікарській практиці не було жодного пацієнта, який би хворів через перехід із зимового на літній час чи навпаки", - каже він. Іншої думки дотримується професор, доктор медичних наук Вадим Березовський: "Все живе знаходиться під впливом ритму сонця. Коли цивілізована людина змушена прокидатися до світанку або працювати в нічну зміну, у неї починаються розлади центральної нервової системи. Це так звані десинхронози: коли людина виходить із нормального тваринного ритму освітлення, у неї починаються різноманітні проблеми і з центральною нервовою системою, і з периферичною, і з травленням", - каже він. За словами Березовського, є природний ритм, якому підкоряється людина. І коли вводяться штучні ритми і зсувається на цілу годину активність людини, відбувається втручання в її внутрішнє життя. Це втручання називається стресом. "Тому змінювати часові пояси – це жахлива дурість", - вважає Березовський.

Який час залишити – дискусія триває. В умовах, коли Закарпаття ближче до середньоєвропейського часу, а Луганськ хоче жити за російським часом, аби уникнути розколу, потрібно зберегти існуючу ситуацію, яка до сьогодні влаштовувала і одних, і інших, вважає Володимир Фесенко. "Потрібен здоровий консерватизм. Ми звикли жити за зимовим і літнім часом, до цього пристосувалася і країна, і люди. І навколо цієї теми ніколи не було дискусій", - зазначає політолог. "Головний критерій у цій ситуації – зручність для людей. Будь-які інші міркування другорядні. А оскільки немає істотних економічних аргументів на користь постійного переходу з літнього чи зимовий час і навпаки, то краще закріпити постійний час", - вважає Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень. На думку експерта, слід обрати більш прийнятний для України варіант одного часового поясу, який не позначатиметься на Ужгороді і Луганську. Але якщо єдиний часовий пояс неможливий, то слід закріпити різницю в часі на території України, приміром, у півгодини, зазначає експерт.

Противником переведення стрілок є Володимир Лановий. "Я особисто вважаю, що краще закріпити один час, тому що цикли і часові виміри не можуть бути штучно змінені. Штучні зміни – це технократизм, який був властивий капіталізму на початкових етапах", - каже Лановий. В якому саме часовому поясі треба залишитися Україні? На думку експерта, це досить нескладно зрозуміти. "Це повинні дослідити фахівці. Ми знаходимося в одному часовому поясі з Каїром, Ізраїлем, Туреччиною, Естонією. Треба просто провести меридіан – і нічого тут гадати", - каже Лановий. Та як бачимо, поки що далі балачок чиновники і політики не заходять. А враховуючи те, що у жовтні відбудуться парламентські вибори, тим більше не зрозуміло, куди повернуться стрілки на політичних "годинниках" після них, пише ТСН.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Співачка Ольга Монастирська запропонувала тернополянам так званий Чиказький відеопрезент. Вона представила новий кліп "Так не буде", який знімала в Америці. Як повідомляє "ПроТе", зустріч відбулася за підтримки Тернопільської міської ради та Управління культури в Українському домі "Перемога". У своїх піснях співачка розповіла про життя на дві країни. Адже за океаном співачка прожила з сім'єю 12 років. "Після повернення додому прийняла рішення залишитись в...
Суспільство
Раніше Польща цікавила інвесторів, у ній вбачали серйозного гравця у складі Європейського союзу, проте без постійних старань таку репутацію втримати вкрай важко. А нещодавно у Варшаві зі здивуванням усвідомили, що серйозні інвестиції почали обходити Польщу стороною. Вони потрапляють у Чехію, Словаччину або Угорщину, і хоч Польща досі намагається спокушати, втім інші роблять це ефективніше. Більше вже ніхто не звертає увагу на старі польські заслуги. З влас...
Суспільство
За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», в області 20 листопада 2018 року за первинними діагнозами зареєстровано 57 випадків інфекційних захворювань. З них: – Кір – 25 випадків; – Туберкульоз – 3 випадки; – Вітряна віспа – 12 випадків; – Покуси – 5 випадків; – Гострі кишкові інфекції – 4 випадки; – Мікроспорія – 1 випадок; – Вірусний гепатит «А» – 2...
Суспільство
Тернопільські зоозахисники готуються до благодійного гаражного розпродажу, який відбудеться 25-го листопада.  «Благодійні акції суттєво допомагають нам не загрузнути в боргах», – стверджують представники громадської організації «Вірні друзі». Оскільки потреб холодної пори у чотирилапих більшає. «Потрібні речі на благодійний гаражний розпродаж. Корм, вакцини, ліки, стерилізації та інші потреби наших подопічних коштують чимало. Тому дуже просимо не полінуват...
Кримінал
За корупцію покараний сільський голова, який уклав договори з підприємцем, прописаним у нього вдома. Правопорушення було вчинене головою Надрічнянської сільської ради.  Встановлено, що між головою сільської ради та фізичною особою підприємцем впродовж 2018 року укладено кілька договорів про поставку канцтоварів. Оскільки угоди укладені в умовах реального конфлікту інтересів, бо підприємець зареєстрований за місцем проживання сільського голови, до суду скер...
Пригоди
Нанотехнології по-тернопільськи. У соцмережі “Фейсбук” Ігор Василів опублікував відео з тернопільськими комунальниками, які вигадали оригінальний спосіб бурування землі. Повідомляє ТВ-4. Користувачі соцмережі жартують, що це такі тернопільські нанотехнології. А ось сам автор публікації підписав її так: “Виберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті”.
Суспільство
Відтепер у Тернополі тролейбус №9 та маршрутки №3 та №7 курсуватимуть до 22-ї години. Таке рішення прийняли сьогодні, 21 листопада, на засіданні виконавчого комітету міської ради. Також обговорили питання про створення маршруту Сахарова-Корольова та Аляска-Подоляни, оскільки населення району Сахарова-Корольова постійно зростає, а транспортного сполучення з іншими районами міста немає. Як повідомляє "Доба", в кінці вересня тернополянин Тарас Нагуляк створив...
Суспільство
Ситуація із забезпеченням області вагонами для вивезення продукції сільгоспвиробниками та іншими підприємствами й надалі залишається критичною. У жовтні забезпечення вагонами склало лише 17% від потреби, а це означає, що місцеві виробники й економіка області терплять збитки. На цьому акцентував голова ТОДА Степан Барна під час відеонаради з Першим заступником міністра аграрної політики та продовольства України Максимом  Мартинюком та в.о. голови правління...
Суспільство
Тринадцятого листопада тернополянка Світлана Адамівна Марущак зареєструвала петицію, у якій пропонувала зробити проїзд учнів у громадському транспорті безкоштовним. Менше ніж за тиждень петицію підтримали 563 особи при 300 необхідних. У Тернопільській міській раді доволі швидко відреагували на цю пропозицію і дали на неї відповідь. Пише Про те. Згідно з нею, у бюджеті на цей рік заклали кошти на компенсацію витрат від пільгового проїзду учнів та студентів...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!