41-річний боєць з Тернопільщини пише на фронті … вірші

«… І щоб не вмерла Україна, вона одна-єдина є!» Це рядок із вірша 41-річного солдата і водночас поета-аматора із с. Бутин Збаразького району Віктора Казновецького. Він пішов добровільно у райвійськкомат та невдовзі пройшов навчання на полігоні біля Рівного.

А потім на практиці дізнався, що ж це таке насправді війна, хоч до того не служив у війську, навіть автомата в руках ніколи не тримав. Багато чоловіків прагнуть екстриму, відчуття адреналіну, а ще як при цьому Батьківщина в небезпеці, то й поготів. Такий і Віктор. Окрім того, у бійця надзвичайно чуттєва натура, інше бачення і розуміння навколишньої дійсності, він пише вірші з дитинства, але так і донині не видав жодної збірки.

Ось слова із вірша-листа, якого писав Віктор 10 грудня 2015 року з-під Горлівки до свого товариша-побратима: «… Ми з тобою добровільно пішли разом на війну, це тому що ми не різні, маємо братську кров одну…».

На полігоні солдат навчався військовому ремеслу три тижні, новобранець добре усвідомлював, що без якісних умінь та знань на війні тяжко вижити. Незабаром Віктор уже добре стріляв із АК, більше того – із власної ініціативи ходив на додаткові стрільби, перед тим вимінявши пачку-дві патронів по 30 шт. у кожній на цигарки. Потім солдату пропонували піти у спецназ, але він відмовився і прохав командирів, щоб його відправили якнайшвидше в зону АТО. І так вийшло, що із 38 чоловік, з якими він проходив навчання, лише його направили в Донецьку область, у м. Дзержинськ (нині після перейменування – Торецьк), яке недалеко від Горлівки і Зайцевого. Це було 6 березня 2015 року. На териконах солдати випробовували іншу зброю, ніж на полігоні, бойову, кидали бойові гранати тощо. Перший бій Віктора застав 12 березня біля Горлівки, де він перед тим стояв на блокпосту, – пише "Номер один".

«Пам’ятаю, – розповідає Віктор Казновецький, – мені тоді попався якийсь іржавий АК, я не встиг його почистити, хоч комбат кожного з нас про те попереджав. І тут почалося: ворог лупив зі всіх видів стрілецької зброї, з гранатометів, навколо гуло, дзижчало. Я все чекав, коли ж то до мене страх прийде… Де там, так і не було його ні тоді, ні пізніше. У мене на передовій чомусь виникала думка, що це несправжня війна, що я граю на комп’ютері у «контр-страйк». Я та мої товариші переживали найбільше  за друзів, щоб з ними нічого не сталося, а страху за себе не було. Бог мене милував, я не зазнав значних уражень, служив у 17 батальйоні 57 бригади, яка вважається Кіровоградською, бійці у ній були переважно з цього регіону».

Віктор так написав про бійця АТО під час своєї служби: «…Його душа – відкрите небо, він вірить в Бога, в чудеса. Іконка є в бронежилеті, молитва часто на устах…».

Солдат розповідає, що за час його перебування на передовій сепаратистсько-російські обстріли бували щодня, інколи й по декілька разів на добу. Лупили зі всіх видів стрілецької, а також важкої зброї, наприклад: мінометів великих калібрів, САУ, танків. Також на світанках мінімум два рази на тиждень намагалися прорватись ворожі диверсійні групи. Вони вибирали цей час доби, бо вже тоді «не брали» тепловізори й через біноклі погано було видно. Спершу, ще поночі, йшли сепаратистські сапери, знешкоджували наші мінні загородження, роблячи таким чином проходи для ударних диверсійних груп. Та жодного разу їм не вдалося близько підійти до українських укріплень.

«Найгірше, – продовжив розповідь Віктор, – було у Зайцевому, там ворог вів вогонь, з чого тільки міг і мав. Земля підіймалася догори разом із залишками будівель, деревами, кущами, воронки-вирви стояли кругом, залізяччя осколків всіяло рясно землю… Пізніше ми дізналися, що сепаратисти хотіли цей населений пункт стерти з лиця землі, бо, на їхню думку, там не було нікого. Але, за нашими даними, там залишалося до 20-25% місцевих жителів, і лише одному Богу відомо, як вони там виживали. Ми не раз їм допомагали харчами, роботами по господарству. Проте вони й надалі ставилися до ЗСУ якщо не вороже, то насторожено, бідні, задурманені московською пропагандою люди… До нас неодноразово приїздили з передачами збаразькі волонтери на чолі з Володимиром Голоднюком, ми їм дуже вдячні, як і кіровоградським волонтерам та всім волонтерам України».

Першу нагороду на війні Віктор отримав саме в Зайцевому, потім ще дві, але про це неохоче розповідає. Він на кожен життєвий випадок має вірші, от словами з них і відповідає. Так про важкопораненого бійця Віктор 20 березня 2015 року, знаходячись поблизу Горлівки, написав: « … І знову біль, палата біла, його кохана поруч є. Вона молилась і терпіла, що він нарешті оживе… Для нього радість – має сина, він хоче жити, він живе. І щоб не вмерла Україна, вона одна-єдина є!»

Бойовий позивний у Віктора на війні  – «Генерал». Боєць каже, що сам не знає, чому його так назвали, думає, напевно, через те, що у всьому і завжди любив дисципліну, власним прикладом показував іншим, як можна цього дотримуватись і що воно дає. Коли Віктору підвищували військове звання, стався цікавий випадок. Офіцер повідомив, що його з рядового підвищили до старшого солдата. На це Віктор не забарився пожартувати: «Чого так мало? Я ж маю вже вище звання – генерал». Офіцер знав про Вікторів позивний і засміявся. Вони ще довго жартували.

Всі нагороди та бойові виходи Віктора відмічені у його військовому квитку, каже, що у їхньому підрозділі навіть платили «тисячки» (бойова тисяча) за ті виходи.

Віктор Казновецький пізно одружився і саме в зоні АТО, куди приїхала до нього кохана. Нині солдат пригадує все побачене й пережите на тій клятій війні. Напевно, невдовзі з-під його пера вийде ще не один десяток віршів про правдиві «будні» війни.

Боєць з Тернопільщині фронт вірші
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Допомогти військовим, роблячи шашлик. Так заробляють гроші волонтери організації "Схід та Захід Єдині". Знімальна група Т1 Новини зустріла їх на фестивалі "Братина". Розповіли, що там вони працюють вже 4 рік, кажуть, за цей час засмажили 800 кілограмів м'яса.
Суспільство
18-річний Ігор Собчук з Мізюринців Шумського району щодня змушений боротися за своє життя. Він з дитинства хворіє на спадковий нефрит (запалення нирок). А більше року тому у хлопця взагалі відмовили нирки. В квітні цього року на порталі Центр студентських ініціатив О. Шевченка розповсюджували інформацію про допомогу і за словами Ігоря ця допомога була досить вагомою. За декілька днів після розміщення інформації на офіційні сторінці Олександра Шевченка та с...
Суспільство
Торік у липні тернополяни здійснили мрію Сергія Ткачука, який понад усе хотів побачити найвищу вершину України. Хлопчика у спеціально обладнаному кріслі на власних спинах несли 6 людей. Тепер ці ж люди готуються до здійснення такої самої мрії 12-річної дівчинки Олександри Колісник з міста Бахмут Донецької області, якій лікарі поставили діагноз ДЦП. «Мрія на всіх» – так назвали проект, навколо якого об’єдналися спортсмени, музиканти, журналісти та багато і...
Суспільство
У Теребовлянському районі собаки помирають від вакцинації. Адміністpатоp спільноти «Чоpтків Безпpитульні тваpини» Юлія К. пpосить жителів Теpнопілля бути пильними, адже чотиpилапі почали гинути після вакцини, яку їм ввели двоє молодиків. – Жителі Чоpткова та pайону будьте пильними! У Теpебовлі двоє молодиків пpопонували вакцинацію тваpин ваpтістю в 60 гpивень. Чеpез 3 дні помеpли усі щеплені собаки. Наpазі ведеться слідство. Будь ласка, власники тваpин наш...
Кримінал
Тіло 11-річної Дарії Лук'яненко, яка зникла кілька днів тому, знайшли на території одного з будинків у Іванівці, де жила дівчина. Ймовірним підозрюваним у вбивстві дівчинки є місцевий 22-річний хлопець Микола Тарасов, якого затримала поліція. Як повідомляє "24", разом з тим його мати брала активну участь в пошуках і навіть була однією з головних активісток, які шукали дівчинку. Жінка досі не вірить, що її син міг убити Дашу. Волонтери організації "Кращі лю...
Суспільство
Історія тернопільського пенсіонера, який дарує радість перехожим. Грає на музичних інструментах, співає пісні та розказує гуморески. Саме так пенсіонер із Тернополя розважає перехожих у вільний час. Він переконаний, потрібно радіти кожній миті.  Він дарує радість сусідам, веселить перехожих та нагадує, що варто цінувати кожну прожиту мить. Знайомтесь це Павло Коваль, йому 64 роки. Пенсіонер і не здогадувався, що вже у не молодому віці стане місцевою зіркою...
Кримінал
Журналістка Наталія Софієнко з Черкаської області повідомила про трагічний випадок, який стався в Кременчуці. Про це пише "Вісник + К". «Тема неприємна, трагічна, але її варто висвітлити. У моєму рідному селі сталося горе - за попередніми даними чоловік забив до смерті дружину, вона декілька днів пролежала в комі, але так і не прийшла до тями. Марина – молода, амбіційна, гарна - воювала на Донбасі. Повернулася із війни, але смерть на неї чекала вдома... Іс...
Кримінал
Після тижня пошуків поліцейські виявили тіло зникло Дар'ї Лук'яненко. Cпівробітники поліції намагаються дістати тіло дитини із вигрібної ями. Як повідомляє "ТСН", під час відпрацювання території в селі Іванівці поліцейські провели обшук в одному із домоволодінь селища і виявили тіло зниклої Дар'ї Лук'яненко. "Наразі співробітники поліції намагаються дістати тіло дитини із вигрібної ями. Після чого його буде направлено на судмедекспертизу, а також проведено...
Суспільство
Біля Тернополя неподалік чистилівського кар'єру викинули гору речей. Серед іншого старі фотографії та навіть іконки з зображенням святих. Місцеві мешканці кажуть, звалище тут влаштовують не вперше. Купи вживаного одягу. Серед них джинси, сукні, взуття, светри та інший мотлох. Таку картину зранку поблизу чистилівського кар'єру побачив Юрій Качунь. Чоловік зазначає, речі схожі на ті, що продають у секонд-хендах. Проте хто саме викинув речі - невідомо, але Юр...
Новини по темі
Волонтери на Тернопільщині вирішили допомогти військовим, роблячи шашлик (відео)
На Тернопільщині юнак, якому необхідна пересадка нирок, просить про допомогу
Небайдужі тернополяни допоможуть дівчинці з інвалідністю підкорити Говерлу
Тернополян попереджають про масову загибель тварин після вакцинації
"Купив собі 5 гармошок і 1 баян": історія тернополянина, який на старість вирішив стати знаменитим (Відео)
Неподалік Тернополя у кар'єрі влаштували сміттєзвалище вживаного одягу (ВІДЕО)
Завтра подекуди у Тернополі не буде електроенергії
Скільки на ринках Тернополя невдовзі коштуватимуть перші херсонські кавуни?
В Тернополі на ремонт перекрили частину вулиці Чорновола: який тепер вона має вигляд (ФОТО)
З тіла тернополянина дістали метрового паразита