У Тернополі церква претендує на приміщення, яке їй не належало?

Тернопільський юрист та громадський активіст Олена Степанова стала на захист депутатів міської ради, які заблокували питання про передачу в довгострокову оренду приміщення на вул. Миру церковній громаді.

– Скільки можна звинувачувати депутатів в міфічних «повстаннях» проти церкви? Цей бруд, який інтернет-видання перетягують одне до одного, вже в печінках сидить, – пише на своїй сторінці у Фейсбук Олена Степанова.

Жінка стверджує, що в проектах рішень сесії за 2016 рік питання щодо цього приміщення взагалі відсутнє і наводить хронологію подій стосовно цього об’єкту.

Зокрема, рішенням міської ради від 16.12.2011р. № 6/16/39 надано церковникам в безоплатне користування приміщення по Миру, 13. Термін дії не зазначено.

Рішення міської ради від 16.02.2012р. № 6/19/26 внесено зміни в попереднє рішення і встановлено термін дії до 2036 року. Тобто приміщення надавалось в безоплатне користування терміном на 25 років. Такий договір мав би бути посвідчений нотаріально. Однак цього зроблено не було, стверджує юрист.

Рішенням міської ради від 18.07.2014 р. № 6/49/8 рішення міської ради від 16.02.2012р. № 6/19/26 скасовано!

За кілька днів після сесія церковники звернулися з офіційним листом, у якому зазначено, що, згідно державної програми щодо реституції церковного майна, Тернопільсько-Зборівська єпархія отримала приміщення як одну із часткових компенсацій монастиря Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, що знаходився за адресою Острозького, 20.

– Я не теолог, але брехати це якось не по-Божому. Приміщення за адресою Острозького, 20 не було монастирем. Там навіть каплички не було (принаймі так оповідала корінна тернополянка Ірина Максимів). Про це приміщення можна прочитати за цим посиланням http://tarnopol1540.blogspot.com/2015/09/1938.html, – зазначає Олена Степанова. – Крім того, як такої державної програми не було. Була програма діяльності КМУ “На зустріч людям”. Так от, згідно цієї програми та інших нормативно-правових актів, реституція церковного майна – це повернення у власність релігійних організацій безоплатно, за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим – Уряду Республіки Крим, культових будівель і майна, які становлять державну власність. Однак відповідно до пункту 4 роз’яснення Вищого арбітражного Суду України від 29.02.96 № 02-5/109 “Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Тому не можуть бути визнані культовими будівлями ті приміщення, що пристосовані для проживання священнослужителів та інших служителів культу, якщо вони не є невід’ємною частиною культової споруди і не знаходяться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди (сторожка тощо). Зазначені обставини можуть встановлюватись документами служби технічної інвентаризації. У разі виникнення сумнівів щодо належності будівлі або майна до категорії культових, господарські суди повинні призначати експертизу.

Нагадуємо, за клопотанням Архієпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Василія Семенюка, 19 серпня на сесію міськради Тернополя було винесено питання про продовження договору оренди приміщення на вул. Миру, 13 площею 482,4 кв. м терміном на 49 років. Однак депутати це питання зняли з розгляду. Тоді у місцевих ЗМІ з’явились критичні статті на адресу ініціаторів такого рішення. Мовляв, у Тернополі депутати пішли проти церкви.