За тернопільське сміття взявся Верховний Суд

Однією із основних проблем Тернопільської області, пише Погляд,  є видалення відходів на колишнє сміттєзвалище, яке розміщене на території Малашівецької сільради і відноситься до 100 найбільших забруднювачів в Україні.

29 лютого Державною екоінспекцією України за зверненням ПП «Катруб» було проведено позапланові перевірки Тернопільської міської ради, ДПФ «Альтфатер Тернопіль», ПП «Квартал-Л», ПП «Екотерн». За результатами перевірок першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища було винесено рішення Тернопільській міській раді, ДПФ «Альтфатер Тернопіль», ПП «Квартал-Л», ПП «Екотерн» про заборону видалення відходів на землі запасу Малашівецької сільської ради Зборівського району, а директорів ДПФ «Альтфатер Тернопіль», ПП «Квартал-Л», ПП «Екотерн» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.82 КУпАП.
Дане рішення було зупинено Тернопільським окружним адмінсудом до ухвалення остаточного рішення в цій справі.

Попередньо, у зв’язку із численними порушеннями вимог природоохоронного законодавства під час експлуатації Малашівецького сміттєзвалища та з урахуванням розташування сміттєзвалища у другому поясі зони санітарної охорони, Головним державним інспектором з ОНПС Тернопільської області була винесена постанова про припинення його експлуатації державним комунальним автотранспортним підприємством. Всупереч прийнятої постанови, сміттєЗвалище продовжувало експлуатуватися, тому враховуючи вимоги чинного природоохоронного законодавства Головним державним інспектором з ОНПС Тернопільської області було прийнято рішення за №3 від 09.11.2006 року про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації сміттєзвалища комунальним автотранспортним підприємством Тернопільської міської ради на території Малашівецької сільської ради Зборівського району.

Дане рішення оскаржувалось Тернопільською міською радою, проте Верховний Суд України залишив дане рішення в силі, – повідомив заступник начальника ДЕІ у Тернопільській області Ференц Е.М.