24-річна дівчина з Тернопільщини, яка пішла добровольцем, вже понад два роки воює на фронті

24-річна Настя Цебринська із Романового Села, що на Збаражчині, вже понад два роки воює на східному фронті.

Влітку 2014-го вона добровільно записалася до батальйону спеціального призначення «Золоті ворота» і несла службу на Луганщині – у Щасті та Сєвєродонецьку, нині у складі вже об’єднаного полку поліції особливого призначення «Київ» захищає Авдіївку та Краматорськ у Донецькій області. Крім служби на Сході, тендітна дівчина з  позивним «Фенікс» цього року ще й вступила на заочне відділення Національної академії внутрішніх справ у Києві, пише НОВА Тернопільська газета.

– Про службу Вітчизні мріяла ще зі школи, – зізнається. – Мені цікаво все, що пов’язано зі зброєю та військовою технікою, подобається армійська дисципліна. Досі шкодую, що не вступила до військового училища – тепер мені було б значно легше. У мене завжди були хлопчачі інтереси й компанія. Я грала у футбол, волейбол, у школі ходила з хлопцями на допризовну підготовку юнаків. Моя бабця часто казала, що я хлопчисько, а не дівчинка (усміхається – авт.).

– Тому й поїхала на Майдан і була там до його завершення?

– Я працювала продавцем у супермаркеті «Сільпо», коли почалася Революція Гідності, звільнилася з роботи. Спочатку ходила на тернопільський Майдан, а потім із другом поїхали до Києва. З Тернополя тоді відправляли автобуси, то ми позичили на дорогу грошей у перехожих, бо з собою не мали. До Києва прибули над ранок, було ще темно, але ми відразу влилися до повстанців і взялися будувати барикади. Відтоді і до кінця Майдану брала участь у всіх активних діях.

– А що тебе спонукало піти на фронт?

– Під час Революції Гідності думала, що, коли переможемо, вироблю закордонний паспорт і поїду на заробітки, але коли почалися гарячі події на Сході, то було вже не до цього. Розуміючи, що принесу більше користі на фронті, не могла сидіти вдома. У мене не було ні страху, ні хвилювання, тому без жодних сумнівів заповнила анкету в інтернеті й стала бійцем батальйону спеціального призначення «Золоті ворота».

– Напевно, нелегко було туди потрапити, адже далеко не всіх дівчат беруть…

– Так, мене не хотіли приймати, бо, мовляв, недосвідчена і без відповідної підготовки, та ще й дівчина, від якої не буде жодної користі. Але я наполягала, і одного дня мені зателефонували з Києва й повідомили про зарахування. Спочатку служила в батальйоні «Золоті ворота», а в 2015-ому кілька батальйонів об’єднали і створили полк поліції особливого призначення «Київ». За період служби оволоділа азами медсестринської справи, тактичною медициною, володію пістолетом, автоматом, стріляла з РПГ, снайперської гвинтівки, хоча до того в руках тримала тільки мисливську рушницю. На війні будь-які вміння й знання можуть знадобитися, тому постійно потрібно вчитися й удосконалюватися.

– Чи шкодують тебе на передовій і чи менше навантажують, бо ти дівчина?

– Ні, у нас правила для всіх однакові. Два роки тому, коли наш батальйон дислокувався у Щасті, я там була єдиною дівчиною і разом з усіма жила в однакових умовах, заступала в наряди, брала участь у виїздах по тривозі, на зачистку, для перевірки документів. Важко було, звісно. Втомлювалася після добових чергувань, але ніколи не скаржилася і не просила про поблажки. На війні нема часу розкисати, мусиш зціпити зуби й виконувати свою роботу, бо розумієш для чого ти тут і розумієш, що від тебе залежить життя побратимів. Слабким людям не місце на фронті, а я – боєць за характером і в житті.

– Зважаючи на твій бойовий характер, у батьків, мабуть, навіть не було вибору, крім того, щоб змиритися з твоїм рішенням…

– Вони знають, що я вперта і якщо вже щось вирішила, то обов’язково цього досягну. Тато мене відразу підтримав, а мама ще довго не могла змиритися, хвилювалася, адже тоді на Сході було дуже гаряче, велися активні бойові дії, було багато вбитих і поранених. Мене це не лякало. Хотілося швидше потрапити на Схід і допомагати нашим бійцям.

– Чи змінила тебе війна?

– Сама за собою кардинальних змін не помічаю, а от рідні кажуть, що я стала більш самостійною, дорослішою. Змінилися погляди, почала серйозніше ставитися до свого життя і здоров’я. Щоб там хто не казав, а на фронті все-таки відбувається переоцінка цінностей. Починаєш по-іншому дивитися на людей, друзів, гроші… Розумієш, що головне – життя і здоров’я, а все інше буде. Переоцінюєш дружбу, бо на фронті бійці – як одна міцна сім’я, у якій діє правило «один за всіх і всі за одного». У мирному житті, на жаль, таких прикладів дуже мало.

– Як ти витримуєш такі великі навантаження на фронті?

– Не знаю, звідки у мене беруться сили. З вигляду я худенька й маленька, але коли виїжджаємо на завдання, то несу на собі амуніцію і зброю, які важать не менше, ніж я. Мабуть, важливу роль відіграють моя завзятість і впертість, а ще – любов і підтримка близьких. Стараюся щодня телефонувати додому. І рідним легше, і мені. Ця ниточка зв’язку дуже важлива. У мене ще є старший брат і молодша сестра, то я в жодному разі не хотіла б, щоб ні вони, ні тато не були на моєму місці. Якби хтось із них був на фронті, я б цього не пережила. Сподіваюся, що скоро це жахіття закінчиться, що ми з перемогою повернемося додому і тоді вже більше нікого не доведеться ні відправляти на фронт, ні зустрічати…

Тернопільщина доброволець війна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
У чарівний день Святого Миколая восьмеро дітей отримали справжній дім. Сьогодні у Підволочиську відкрили будинок сімейного типу, де вони віднайдуть сімейне тепло, любов і затишок. На відкритті побували і представники обласної та районної влади.  “Сьогодні у нас важлива подія. В інтернатних закладах області перебуває понад три тисячі дітей, 970 дітей-сиріт. Це ті діти, які потребують піклування, сімейних, християнських, родинних цінностей. Та через певні жи...
Суспільство
Сьогодні вранці діти повірили у справжнє диво, адже отримали відповідь від Святого Миколая – подарунки, що найбільше були їм потрібні. Зараз ці маленькі серця повірили у казкові дива, отримали надію та віру у краще. Команда «Вуличного радіо» разом з усіма небайдужими помічниками допомогла Миколаю прийти до кожної дитини, у сім’ях яких склались скрутні матеріальні обставини. Завдяки спільним зусиллям, свято завітало у домівки дітей, що найбільше потребували...
Суспільство
У історичних центрах України, таких як Львів або Тернопіль, часто проїжджа частина центральних доріг залишається вмощена бруківкою, які вже не одне століття. Щодо автівок таким дорогам нічого не бракує, і вони, буває, довговічніші за асфальтовані. А ось для пасажирів, які хочуть перейти через таку дорогу, є безліч незручностей. Особливо, коли йдеться, наприклад, про панянок на «шпильках», людей з інвалідністю чи з дитячими возиками. Тому в Кабміні серйозно...
Пригоди
На Тернопільщині сьогодні вранці (19 грудня) зіткнулися легковий автомобіль "Сітроен" та вантажівка "ДАФ". Внаслідок аварії постраждало троє осіб. Як повідомляють "Тернополяни", аварія трапилася близько шостої години ранку на 238-му кілометрі траси "М-19" (Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече). Там, неподалік  нерегульованого залізничного переїзду, водій "Сітроена" на литовській реєстрації допустив зіткнення із зустрічним тягачем "ДАФ". Внаслідок ДТП в...
Пригоди
Сьогодні, 19 грудня, пару хвилин по півночі в с. Вербівці Теребовлянського району загинув 32-річний чоловік. Сталося це під час  під час проведення ремонтних робіт вантажного автомобіля. На чоловіка впала великогабаритна деталь, яка нанесла  травми, не суміжні з життям. Потерпілий загинув на місці, повідомляє Погляд.
Суспільство
У четвер, 20 грудня, під час цьогорічного форуму «КіноХвиля» відбудеться прем’єрний показ фільму, у зйомках якого брали участь працівники ПП “Східний масив”.  Директор підприємства Михайло Дереворіз без зайвих вагань погодився допомогти у зйомках сучасної короткометражки. До фільму працівники підприємства увійшли у своєму робочому амплуа – вони зрізали дерево (яке, до слова, було заплановане на зрізку, про що свідчать дозвільні документи) Працьовита, ціле...
Пригоди
З настанням зими мешканців Тернопільщини на карнизах будинків, кондиціонерах, балконах, дротах та гілках дерев почали підстерігати бурульки, які можуть завдати серйозних травм. Зокрема, про льодову загрозу на Бучаччині повідомив у соцмережі Фейсбук громадський активіст Роман Довбенко, який поділився фото небезпечних крижин. "Щойно переглядаючи ефір своїх камер, побачив на одній із них ось який жах... Іду щось робити з цією небезпекою..... Будьмо обережні,...
Суспільство
Останнім часом в Україні триває ціновий галоп на продуктовому ринку. Особливо це відчутно на овочах, надто ж на улюбленому багатьма «делікатесі», без якого навіть смачного борщу не звариш, — цибулі Буквально за три місяці вона виросла в ціні мало не на 10 гривень і зараз коштує на столичних ринках майже 20 гривень за кілограм. Як повідомляє Українська плодоовочева асоціація, у порівняні з аналогічним періодом минулого року цибуля виросла в ціні майже у три...
Суспільство
Одне з найперших зимових свят, яке чекають і діти, і дорослі – День Святого Миколая. Малеча напередодні пише листи, згадує хороші і не дуже вчинки, все ж – вірить в диво. Це диво творить кожен з дорослих. Усі прохання дітлахів намагаються втілити тато з мамою, бабусі, дідусі, рідні… У день Святого Миколая дім наповнюється радістю, дитячим сміхом, адже ті з трепетом дістають подарунки з-під подушки чи ялинки. Що ж цьогоріч приніс Святий Миколай тернополянам...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!