"Молимось, щоб він вижив..." - після ДТП підліток зі Зборова вже тиждень лежить в комі

16-річного Ігоря Кимського випадково збив на неосвітленій ділянці дороги водій іномарки. Чоловік запропонував допомогу, та хлопець відмовився і попрямував далі - до клубу. Там йому стало погано. В лікарні хлопець впав у кому,  з якої не виходить вже тиждень.

Минулої середи, 26 жовтня, близько 19-ої години, на об’їзній дорозі у Зборові автомобіль «Volkswagen» збив 16-річного Ігоря Кимського, пише Нова тернопільська газета. Того вечора хлопець прямував до нічного клубу «Pago», де збирається місцева молодь. Від удару Ігоря відкинуло на дорогу, та він швидко піднявся на ноги, обтрусив куртку, ніби й нічого не сталося. Водій легківки зупинився, підійшов до хлопця, запропонував відвезти до лікарні. «Усе добре», — відмовився зборівчанин. Перепросивши за прикрість, водій дав Ігореві 500 гривень, мовляв, за порвану куртку. Так і розпрощалися після ДТП. Очевидно, перебуваючи у стані шоку і сильного переляку, юнак не відразу відчув біль від серйозних травм. Якимсь дивом він ще зайшов до нічного клубу, а вже там йому стало зле і у важкому стані хлопця доправили до лікарні. Потерпілий донині перебуває у церебральній комі, лікарі усіма силами борються за його життя.

Батьки не відходять від реанімації…

В Ігоря Кимського медики констатували закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку та внутрішню черепну гематому. Наступного після аварії дня хлопця доправили до обласної дитячої лікарні.

— У сина стабільно важкий стан, полегшення нема, але для нас важливо, що не гіршає, — розповіла мати Ігоря Наталя Петрівна. — Медики районної лікарні максимально зробили усе можливе, рятували, як могли. На ноги підняли усіх районних спеціалістів, згодом залучили обласних лікарів. Ще до Тернополя ми якось завезли сина, а ось доправити до спеціалізованої клініки Львова чи Києва неможливо через його вкрай важкий стан. Наразі син у реанімаційному відділенні обласної лікарні, йому вже зробили дві операції. Мене вразила доброта та відданість медиків. Вони не беруться робити жодних прогнозів, та ми віримо… У нас єдина надія на Бога!

Наталя Петрівна з чоловіком Ігорем Степановичем уже тиждень днюють і ночують біля сина в реанімації. Сил у нестерпно важкі хвилини їм додає підтримка рідних, друзів, зрештою, багатьох небайдужих зборівчан, які передають кошти на лікування їхнього сина.

— Бракує слів, щоб висловити нашу вдячність людям! Кошти збирали серед мешканців нашого міста, серед студентів, їхніх батьків, нам жертвували церковні громади, абсолютно незнайомі люди, — витирає сльози мати Ігоря Кимського. — Величезну підтримку відчуваємо від районного відділення поліції, де колись працював мій чоловік. А скільки молитов люди здіймають до неба за нашого Ігорчика! Я всім низько кланяюся за те, що стільки добра роблять для нашої дитини…

Водій щодня телефонує

Неабияк хвилюється за Ігоря й чоловік, який збив хлопця. У перші дні після аварії переповідали про те, що він був на авто з іноземними номерами, пропонував допомогу, але ніхто не знав його особи. Районна поліція передусім із поваги до свого колишнього колеги, батька потерпілого хлопця, оперативно спрацювала і відшукала водія. Ним виявився мешканець Київщини, у наших краях він провідував свого дідуся. Водій підтвердив, що збив юнака, який ішов узбіччям дороги. Оскільки територія не освітлювалася, то він не помітив перехожого.

— Водій щодня звідується, пропонує грошову допомогу, але нам поки що не треба. Не тримаю на нього зла. Він не хотів цього… До того ж вчинив по-людськи: не втік, а зупинився, запропонував допомогу. Якби він знав про серйозність травми, то, напевне, не залишив би нашого сина самого. Лікарі дивуються, як Ігорчик міг у такому важкому стані самостійно іти. У нічному клубі він сказав хлопцям, що його збила автівка, і поскаржився на погане самопочуття. Ті негайно викликали швидку. Водій розповів нам, що з сином у момент аварії був ще якийсь хлопчина, але ми так і не можемо допитатися його друзів, хто саме. Бояться, мабуть, говорити. Ми й не хочемо тиснути на хлопців, бо це однаково нічого не змінить. Сталася ДТП на об’їзній дорозі, поблизу музею «Зборівська битва», там дорога неосвітлена, було темно… Того дня Ігор після навчання в коледжі допомагав удома робити ремонт, а ввечері захотів відпочити з друзями. «Я не надовго!» — сказав і побіг. Сина уже чекали його товариші в «Pago». Нині вони приходять провідувати Ігорчика… Усі молимось, щоб він вижив…

Нагадаємо, про розшук водія патрульна поліція оголосила наступного ж дня після ДТП.