“Тернопільтеплокомуненерго” за смерть робітника заплатить осиротілій родині моральну шкоду

За смерть робітника роботодавець заплатить осиротілій родині моральну шкоду. Щоправда, зробить це із примусу, бо програв суд. Причому відповідач оскаржував судове рішення в апеляційному суді області, цинічно вважаючи, що сума за моральні страждання вдови і двох дітей, які залишилися без батька, надто велика…

Відповідач – не якийсь там жадібний до грошей безсердечний приватник, а комунальне підприємство – “Тернопільтеплокомуненерго”. Ось така вона «турбота» про робітників, так би мовити, «мир, труд, май» у реальності, – пише газета “Свобода”.

…43-річний житель Тернопільського району працював на цьому підприємстві верстатником широкого профілю. Минулорічного травня робітника, який мав би працювати за верстатом, послали зрізати дерева на вулиці Юності в обласному центрі. Сталася біда – чоловік випав із колиски автокрана з висоти семи-восьми метрів і загинув. У коментарях для преси керівництво «Тернопільтеплокомуненерго” не шкодувало слів співчуття та жалю, а також згадувало про покійного як про хорошу людину, кваліфікованого працівника. Тільки от версія події, викладена для держгірпромнагляду, виглядала зовсім не на користь родини покійного – у сенсі майбутніх відшкодувань. Начебто, коли робітник намагався завести бензопилу (ті, хто тримали у руках такий інструмент, знають: треба добряче шарпнути приводний шнур, щоб пила завелася), його самопочуття різко погіршилося, і він помер, випав із колиски. Фактично йшлося про таке: робітник помер і впав, а не впав і помер. Загалом перебіг події мав велике значення, адже від нього залежало, чи фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві призначить родині загиблого відшкодування.

Врешті з’ясувалося, що робітник таки загинув від падіння. Більше того, розкрилися вельми непривабливі для роботодавця обставини: нещасний випадок трапився у результаті неналежного виконання посадовими особами комунального підприємства своїх службових обовязків: загиблий не був забезпечений необхідними засобами захисту (монтажним поясом, каскою); з ним не було проведено цільового інструктажу при виконанні робіт на висоті; була дана вказівка про виконання робіт, які не входили в його трудові обов’язки. Усе дало підстави вдові і дітям покійного звернутися до суду з позовом до «Тернопільтеплокомуненерго” – про відшкодування моральної шкоди. Тернопільський міськрайонний суд призначив вдові і двом дітям по сорок тисяч гривень моральної шкоди. «Бідне» «Тернопільтеплокомуненерго» розцінило таке рішення мало не здирництвом, мовляв, вдова і діти не довели, що їх страждання оцінюються у такі великі гроші, і подало апеляцію: зменшити суму моральної шкоди – десь до сімнадцяти тисяч гривень на усю родину. До честі суду, апеляцію не задовольнили, рішення першої інстанції залишено без змін.