Тернопільський підприємець влаштував «терор» цілому селу на Хмельниччині (фото)

Третій тиждень жителі села Порохня Волочиського району Хмельниччини не відкривають вікон своїх помешкань, а надвір виходять лише з хустинками для носа. На берегах п'яти місцевих ставків гниє риба — орендар викинув її майже 5 т.

— Іздєватєльство. При совєтах уже б судили. А зараз ні на кого нема управи, — говорить Петро Муляр, 80 років. — Скільки себе помню, такого не було. Перед майськими почав спускати ставки. 1 мая спустив найбільшого. Велику рибу забрав, а малу покидав. Машиною по ній їздив. А воно жара, воняє — ужас.

По обіді 6 травня на греблю ставу сходяться півсотні селян. Літні жінки ідуть з відрами, молодь несе немовлят, підлітки їдуть велосипедами. Температура повітря 30°С, від смороду люди закривають носи.

— Та як же таке можна робити? — розмахує руками 70-річна Марія Яковина. — Я гребльою йду до корови і кожен день то всьо нюхаю. Води нема, корови нічим напоїть.

— А головиха ше й не каже, хто ті ставки орендує, — розповідає Gazeta.uaВіктор Стаднійчук, 51 рік. — Раз оговорилася, що в них нема документів. То чого ти тоді здаєш їм в оренду?

На березі лежать дохлі карасі, плітка, судаки.

— Тут не менше 5 тонн, — переступає рибу 50-річний Микола Клак. — На березі це ше цвіточки. Подивіться, скільки риби у болоті. Судаки по лікоть. Він коропів визбирав, а судак зразу здох. А малька йому і подавно не треба. Все лишив та поїхав. Йому главне гроші, давай свіжу рибу до майських.

— Наша хата впирається у беріг, — каже Вікторія Лагунжина, 23 роки. — Як повіє вітер зі ставку, хоч тікай. Сину Богданчику 2 роки. Так гниллю смердить, що дитина задихається.

Люди чекають на головного ветлікаря району. На греблі дерев немає. Спека посилюється. Літній жінці стає зле. Люди посилають підлітків на велосипедах по воду.

— Ця вонь — тільки початок, — розповідає Ольга Заболотна. — Як запустять воду, та вся риба буде гнити далі. Потом усе піде у ґрунтові води, і нам до криниць. Спалах інфекцій гарантіровано.

Селяни вимагають розірвати договір оренди.

— З тих п'яти ставків лишіть нам хоч одного, — говорить Катерина Шамрай, 50 років. — Нам не дозволяють з удочкою вийти, дітям купатися не дають. Охраннік ганяє, участковий штрафує.

У Порохні — 450 жителів. Ставки орендують два роки.

— А скільки вже нанесли ущерба, — каже Тетяна Муляр, 44 роки. — Тут і дикі качки були. Вибралися, ондатри подохли. Маю чотири корови, а нема чим напоїти. А як напоїш тою водою, яке то молоко буде? А молоко ми здаємо, на тому живемо.

На греблі з'являється головний ветлікар району. Від смороду морщить носа.

— Я 1 травня тут був і все бачив. Але що я міг зробити? Сказав голові сільради, вона написала листа в прокуратуру. Орендар трубку не бере, — розповідає 38-річний Микола Микуляк, начальник управління ветеринарної медицини Волочиського району.

До людей виходить голова сільради 45-річна Ольга Дрозд:

— Ставки в нас орендує товариство "Хмельницькрибгосп". У суборенду їх взяв Віталій Вальчук з Тернопільщини. Але в нього документи не в порядку. Суборенда не зареєстрована у держкомземі. На спуск води сільрада дозволу не давала.

Орендар Віталій Вальчук проблеми не вбачає.

— Я зараз у відрядженні, а за пару днів приїду і розберуся. Воду запустимо, та риба буде біокормом для іншої, — пояснює телефоном.
Джерело: Gazeta.ua