Кожен десятий випадок меланоми на Тернопільщині – смертельний

У своєму бажанні бути вродливими та красивими людина перестала помічати, наскільки методи, які вона застосовує, не виправдовують цілі. Засмагла шкіра – це лише одна сторона медалі. Інша – значно страшніша та небезпечніша. Саме на неї сьогодні найбільше звертають увагу лікарні-дерматологи та онкологи.

20 тисяч українців щороку хворіють на рак шкіри. Одна з найагресивніших форм онко – меланома. Найчастіше захворювання проявляється у пацієнтів, які люблять поніжитись під сонячним промінням і не зволікають можливість черговий раз позасмагати. 21 травня Тернопіль черговий раз відзначив День євромеланоми. У контексті цієї події лікарі обласного шкірвендиспансеру оглянули понад шість десятків пацієнтів. За результатами огляду, семеро осіб з підозрою на пухлини шкіри було направлено на додатний огляд в онкологічний диспансер.

Торік меланома забрала життя 13% пацієнтів

За даними обласного онкологічного диспансеру, станом на 1 січня 2012 року в області зареєстровано 415 хворих на меланому. Протягом 2011 року медиками диспансеру виявлено 62 нових випадки захворювання. 30% випадків у запушених формах, тобто на ІІІ-IV стадіях розвитку захворювання, коли пухлина має віддалені метастази, пояснює  заступник головного лікаря Тернопільського обласного онкологічного диспансеру Любов Самбор. 13% хворих (7 пацієнтів) диспансеру з числа виявлених у минулому році випадків меланоми померли. Загалом кожен десятий  пацієнт з діагнозом меланома помирає до одного року. Ймовірність повного одужання можлива тільки на першій та другій стадіях захворювання. Починаючи з третьої стадії, медики застосовують терапію та лікування на продовження життя.   При позитивній динаміці лікування життя пацієнта можна продовжити на період від 2 до 5 років. За словами Любові Федорівни, захворювання на меланому не має вікових тенденцій. У вікову структуру потрапляють як люди похилого віку, так і діти. Наприклад, у 2012 році в Україна на меланому захворіло 9 дітей.

Проблема діагностики та лікування меланоми має дві складових. По-перше, це раннє виявлення захворювання (скринінг). Тут головну роль відіграють дерматологи, адже саме до них в першу чергу звертаються пацієнти, які мають захворювання шкіри, – розповідає дерматовенеролог вищої категорії, завідувач диспансерного відділення Тернопільського обласного шкірвендиспансеру Оксана Глушок. – Часто пацієнти звертаються з проханням продіагностувати новоутворення на шкірі. Лікар може візуально визначити його характер  і направити при необхідності пацієнта на консультацію до лікарня-онколога. Тільки він може підтвердити діагноз меланоми. За кордоном є спеціальний розділ дерматології під назвою онкодерматологія. Відповідно до нього пацієнт впродовж періоду діагностики та лікування знаходиться під наглядом дерматолога. В Україні завдання дерматолога – якнайшвидше виявити захворювання. Це надзвичайно важливий момент, адже в усьому світі визнано, що тривалість життя пацієнта з діагностованою меланомою залежить від того, наскільки рано виявлено захворювання і наскільки радикально на ранніх стадіях прооперовано пацієнта чи застосовано іншу терапію.

Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих

Сьогодні багато людей мають на шкірі новоутворення, які в побуті називають родимками, а також невуси, пігментні новоутворення на шкірі. Це зазвичай той контингент пацієнтів, який повинен раз, а при необхідності й два рази на рік проходити огляд у дерматолога. Такі скринінги потрібно проводити наприкінці весни - на початку літа та у вересні. Важливо слідкували за динамікою пігментних утворень після періоду найбільшої інсоляції, бо найбільше людина перебуває під відкритими сонячними променями влітку.

– Найбільша ймовірність виникнення меланоми у людей, які на шкірі мають велику кількість пігментних коричневих родимок та інших новоутворень. Рання симптоматика, яка б могла насторожити людину, полягає у малігнізації пігментного утворення та перетворення його у злоякісний, а також поява різної інтенсивності коричневого та темнішого кольору новоутворень. Ці симптоми мали б викликати насторогу у пацієнта і необхідність проконсультуватися з лікарем. Найчастіше діагноз меланома діагностують саме завдяки спостереженню пацієнта за зовнішніми проявами на його шкірі. Планові обстеження щодо виявлення цього захворювання в Україні не проводяться. Винятком є лише один день в році – День євромеланоми, який був започаткований в Європі, але нещодавно до його відзначення приєдналась і Україна. Патогістологічне дослідження (аналіз) меланоми проводиться тільки після висікання пухлини. Інші аналізи на зразок забору, пункції та біопсії не проводяться, тому що вони сприяють швидкому поширенню процесу. До групи ризику належать люди з першим типом шкіри, тобто із світлою шкірою. Як правило, віковий діапазон становить від 15 до 39 років, – наголошує Оксана Глушок.

Медики онкодиспансеру зазначають, що меланома – це захворювання не тільки неблагополучного населення. Український менталітет змушує громадян байдуже ставитись до свого здоров’я, тому вони зволікають з походом до лікаря та ігнорують перші симптоми. Хворі з пізніми стадіями захворювання зустрічаються навіть серед медиків, які б, здавалося, мали помітити та відреагувати на зміни на шкірі швидше, ніж будь-який інший пацієнт.

Сонячні промені та солярій – ворог шкіри

Кілька років тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) висловила свої застереження щодо перебування людини на сонці. Науковцями доказано прямий зв'язок між малігнізацією пухлин шкіри, виникненням меланом і тривалістю перебування на сонці. Сьогодні не засмага – це модно та здорово, а оберігання від сонячних променів. Засмагати можна тільки тим особам, які не мають до цього протипоказів, до того ж у період  до 10 години ранку та з 16 години вечора. Дітям до трьох років медики взагалі не рекомендують перебувати під прямими сонячними променями. Людський організм має здатність накопичувати сонячну енергію. Чим більша кількість сонячних опіків та триваліша інсоляція, тим коротший шлях до пухлинних захворювань, каже Оксана Глушок. 80% випадків захворювання на меланому пов’язані із надмірним перебуванням на сонці.  Також доказано спадковий характер захворювання. Люди, які мають множинні утворення, а в родині були випадки захворювання на злоякісні пухлини шкіри, повинні вдвічі більше остерігатися сонячних променів.

Також Оксана Кирилівна застерігає пацієнтів від користування солярієм. Її ставлення до такого продукту наукового прогресу абсолютно упереджене. Випромінювання в солярії в середньому до 12 разів інтенсивніше, ніж від природного світила, навіть в теплу пору року. Використання солярію до 35 років збільшує персональний ризик розвитку меланоми на 75%. Сьогодні ВООЗ пропонує на всіх соляріях прикріплювати попередження, на зразок застереження на упаковках цигарок чи спиртних напоїв, про небезпеку, яку створює обладнання для організму людини. ВООЗ рекомендує обмежити доступ молодих людей в солярії і категорично заборонити засмагати особам, молодшим 15 років, а підліткам від 15-18 років отримати письмовий дозвіл батьків на штучну засмагу.

"Номер один"
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі