«Язик до загибелі доведе». Прощальна пісня біло-блакитної сороки

«Мовний вітер» знову подув на українців. Його шквалисті пориви зносили голову восени минулого року, коли в Раді намагалися проштовхнути законопроект про мови. Він шарпав нерви людям в лютому, напередодні Днів рідної мови. І ось знову, повіяло. ВР ухвалила в першому читанні законопроект Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка «Про засади державної мовної політики».

Власне, чому дивуватися. Вибори все ближче. Витягнути мовну карту з рукава, прикривши нею сором від невдалих реформ і глибокого розчарування виборців, регіоналам просто необхідно. Хоча, чесно сказати, коли в лютому я писала про мовне питання і майбутні вибори, в глибині душі сподівалася, що картою цієї перед виборцями тільки помахають - саму колоду здавати не будуть. Як же я помилялася. Роздають, причому всі козирі - в одній руці.

«Україна - багатонаціональна і багатомовна країна. І це - наше багатство, а не недолік. Україна різна по географії, за менталітетом населення, за історичними та релігійними ознаками. Але є мова, яка об'єднує більшість громадян нашої держави, яка зрозуміла всім, часто-густо є у розмовній лексиці, але на офіційному рівні чомусь залишається недоступною »- пише у своєму блозі дніпропетровський депутат Олег Царьов. І як би ненав'язливо закликає об'єднатися навколо це зрозумілої всім без винятку російської, забуваючи, як називається країна, в якій він живе.

Секретар сімферопольської міськради Ольга Смолиговець звернулася з трибуни до депутатів та привітала присутніх з тим, що вперше за 20 років зрушила з місця вирішення мовного питання. «Сьогодні фракція Партії регіонів Сімферопольської міської ради прийняла рішення висловити підтримку проекту закону України« Про основи державної мовної політики », - заявила вона. Секретар висловила впевненість, що російська мова цікава не «звуками, а культурою», розвинула зв'язок між російською мовою, 700-річним деревом і корінням народним. Але при цьому вона навіть не згадала про проблему кримсько-татарської мови, наче й немає такої зовсім.

Самі ж автори законопроекту у своїх висловлюваннях набагато обачніші. Вони всіляко підкреслюють, що жодним чином не зазіхають на українську як єдину державну. Вони лише хочуть захистити російськомовних українців (і не тільки їх, а й татар, болгар, румун  і т.д.), їх право говорити, вчитися, спілкуватися вдома і на роботі, дивитися кінофільми на їхній рідній мові.

Справа, безумовно, гарна. Питання, кому насправді потрібен захист?

Законопроект пропонує на територіях компактного проживання нацменшин (не менше 10% населення) прийняти офіційним ту мову, яку обере громада. Але чи багато у нас знайдеться територій, де нацменшини проживають компактно і складають 10% населення? Навіть у Криму татари розосереджені і навряд чи досягнуть цих 10%. Значить, як у математиці, три пишемо, два в умі. Говоримо про захист усіх нацменшин, а насправді лобіюємо інтереси тільки однієї мови - російської. І вже, звичайно, пропонований законопроект не вирішує проблем угорців, румунів, поляків, татар, але зате остаточно і безповоротно вбиває клин, і навіть не один, в цілісність України.

Практично всі центральні телеканали, висвітлюючи мовні протести, показали сюжет, де дві бабусі по різні боки залізного паркану під Верховною Радою мало не побилися через мову. Але ще вчора вони спокійно стояли кожна біля своїй плити і варили борщ, пліткували вечорами біля під'їзду, кожна на своїй мові, і чудово одна одну розуміли. Сьогодні їх зіштовхнули лобами, змусили кинути каструлі і вигнали кричати речівки під парламентом. От і все вирішення мовного питання.


Язиком масло не збити
Згідно з останніми дослідженнями, мовне питання стоїть в третьому десятку проблем, які сьогодні хвилюють громадян України. А на перших позиціях - безгрошів'я, зростання цін і комунальних тарифів, страх втратити роботу, відсутність власного житла. Саме тому законопроект про мови не знайшов затятих прихильників навіть на сході Україні. Люди на півдні і Донбасі не хочуть думати про високе - вони тяжко працюють за копійки і хочуть, аби рівень їх життя покращився. Тому й бажаючих добровільно їхати в Київ і кричати «Ура!» прийнятому законопроекту не знайшлося. Регіоналам довелося заманювати крикунів грошима. (До речі, з людьми так і не розрахувалися).

А ось ті, для кого питання мови - це оголений нерв, відгукнулися негайно. Акції протесту прокотилися по всій країні.

Більше сотні активістів Об'єднаної опозиції та Комітету опору диктатурі, а також небайдужих громадян вийшли під стіни Одеської обласної державної адміністрації, щоб особисто висловити протест проти закону про захист мов національних меншин. Виступаючі чітко заявили, що ні Одеса, ні Київ, ні Львів ніколи не виступали проти російської мови як мови спілкування, і в нашій країні цій мові були дані найширші преференції. Однак, в тому вигляді, в якому пропонують цей закон регіонали, стає зрозуміло, що ні одна з мов національних меншин захищеной не буде.

Близько 40 громадських діячів кидали кеди в імпровізованого депутата Вадима Колесніченка в Миколаєві. Вони намалювали нардепа-«регіонала» на картоні в повний зріст і закликали всіх охочих кидати в нього старе спортивне взуття. Першим це зробив скандально відомий пенсіонер Анатолій Ільченко. (Нагадаємо, він неодноразово судився у всіх інстанціях, доводячи, що в Україні він має право в держустановах звертатися до чиновників і отримувати відповідь на українській мові).

Громадські діячі заявили, що це тільки попереджувальна акція, якщо їх не почують, доведеться кидати взуття у вже справжніх депутатів.

«Після підписання" харківських угод "почався наступ Росії на Україну. І сьогодні цей законопроект коліт нашу країну », - вважає голова Луганської обласної організації ВО« Свобода» Олександр Кобзєв, один з організаторів мітингу протесту в Луганську. Він обурений, що захищати українське в Україну доводиться в суді.

Нонсенс! Окружний апеляційний суд Харківської області заборонив двом групам громадян проводити рознесені в часі і просторі акції на захист української мови. Причиною для судової заборони стали припущення про те, що слогани акції можуть "обгрунтовано образити ... громадян з неповнолітніми дітьми".

А в Запоріжжі міліція взагалі заарештувала організаторів акції протесту на захист української мови. З державними прапорами та плакатами на акцію прийшло близько тридцяти чоловік. Члени запорізької обласної «Просвіти» намагалися організувати роздачу листівок і встановити намет. Їм перешкодили це зробити міліціонери, які повідомили, що мітинг є незаконним. Правоохоронці посилалися на слова чиновника з міської ради про те, що ніхто в органи місцевого самоврядування про проведення акцій не повідомляв. Організатори акції показали міліції та журналістам документи, що підтверджують «санкціонування» акції. Дозвіл підписав начальник управління внутрішньої політики Запорізької міської ради Євген Сокульський. Його заступник, який разом з міліціонерами прийшов на мітинг, повідомив, що Євген Сокульський у відпустці, а він особисто нікому дозволів не давав. Міліціонери не стали шукати винних, а попросили завершити акцію. Керівника Запорізького обласного відділення товариства «Просвіта» Олега Ткаченко забрали до райвідділу, а на лідера громадської організації «Небо» Ігоря Артюшенко на місці склали адміністративний протокол про порушення правил проведення масових акцій.

У Кривому Розі взяти участь у мітингах завадило керівництво «Метінвесту». У засобах масової інформації поширилася інформація, що під стіни Верховної Ради доставлять понад півтори тисячі працівників охоронних структур з гірничо-металургійних підприємств Кривого Рогу. Проте "Метінвест" спростував ці дані, заявивши, що "інформація не відповідає дійсності. Співробітникам підприємств" Метінвесту "заборонена політична діяльність в робочий час". Тим не менш, в Києві під стінами ВР виднілися таблички з написом «Кривий Ріг».

Безумовно, мітинги на захист української мови на сході та півдні країни були нечисленними, але мітингів на підтримку законопроекту не було зовсім.

У західній і центральній Україні рух опору набрало набагато більшого розмаху. Протести прокотилися по Львівській, Інва-Франківській, Рівненській областях, на Волині та Полтавщині.

Сесії обласних рад у Львові, Івано-Франківську та Тернополі ухвалили рішення вимагати від президента України накласти вето у випадку, якщо закон про мови буде прийнятий. Депутати передали до Адміністрації президента свою резолюцію. А у Львові навіть народне віче зібрали. Загалом, пішла хвиля ...

Всяка сорока від свого язика гине
Цілі, які переслідувала влада, мусуючи мовне питання, прозорі, як скельце - повернути симпатії свого російськомовного електорату на півдні і сході країни, який добряче охолонув до регіоналів.
У ПР навіть результат спрогнозували - за їхніми підрахунками близько 5% виборців вони зможуть повернути в свої лави в результаті прийняття закону.

Але чи так це?

На сході та півдні Україні, дійсно, були незадоволені політикою українізації, яка активізувалася в період Ющенко. Не всі, але ледачі громадяни точно, які не бажають вчити мову, тихо бунтували. Тоді в регіонах відкривалися нові українські класи, чиновників змушували вчити українську мову, бланки та інша звітність - тільки українською ...

Однак в останні роки ситуація кардинально змінилася. Українські школи закриваються. Про уроки української для чиновників все давно забули, а бланки на українській спокійно заповнюють російською мовою, і жодних проблем. З мовою. Зате з'явилися інші, більш серйозні проблеми. У людей відбирають бізнес! Тотально і повсюдно! Ціни зростають. Зарплати маленькі. Рівень корупції просто зашкалює, а ступінь монополізації всього виробництва в руках декількох сімей досягла таких масштабів, що підприємці бояться розвивати свій бізнес. Яка там мова, коли тут треба думати про хліб насущний, а іноді і про еміграцію.

Я, звичайно, не соціологічна служба, але майже впевнена: в сьогоднішній ситуації в країні мовна карта - це порожній номер. Вона нічого не дасть у плані голосів. А от відібрати може. Бо, якщо в західних і особливо в центральних регіонах України ще й залишалися люди, лояльні до ПР, то після прийняття скандального закону їх не залишиться зовсім. Що стосується інших регіонів, то там вже давно звикли до двомовності і сприймають ситуацію абсолютно спокійно. У результаті регіонали замість +5% ризикують отримати -10% на парламентських виборах.

Ну і не шкода, адже кожна сорока від свого язика гине ...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі