Москвич, якого в дитинстві зґвалтувала прийомна матір, вчинив у Тернополі резонансний злочин, про який досі бояться говорити

Коли навесні 1980-го року в державних установах Тернополя почали масово пропадати печатки, міліція запровадила в місті посилену охорону.

Про надзвичайну подію не розголошували, бо запахло грандіозним скандалом, адже масова втрата печаток означала, по суті, антирадянську диверсію і принаймні звільнення керівників даних установ. За два місяці загадковий крадій поцупив із кабінетів начальників 19 (!) печаток, а ще — кілька державних нагород та партійних квитків. Місцеві компартійці шаленіли від люті! Врешті-решт правоохоронці таки затримали зловмисника — ним виявився 25-річний Олександр Бутилов із Москви.

Цю вражаючу кримінальну історію розповів “НОВІЙ…” тернополянин Іларіон Пилипець, який був учасником закритого судового процесу в справі Бутилова. Нині Іларіон Ілліч готує до друку детективну повість, в основу якої покладені згадані реальні події, які є часточкою історії Тернополя.

Сімейна драма і ненависть до комуністів

— Описані мною у книзі події відбувалися в Тернополі протягом квітня — травня 1980 року. Олександр Бутилов мешкав у Москві. Коли почалася підготовка до Олімпійських ігор, Москву вирішили звільнити від неугодних елементів. До цього списку потрапив і двічі судимий Бутилов, — розповідає Іларіон Пилипець. — Його відправили працювати на бавовняний комбінат до міста Іваново. Прийомний батько Бутилова був головою райвиконкому м. Вологда, прийомна мати — головним лікарем міського госпіталю. Після смерті чоловіка названа мати якось напоїла хлопця і… зґвалтувала.

Через це він ще школярем пішов із дому і на все життя зненавидів партійну номенклатуру. У Москві зв’язався з прихильниками неофашистської ідеології. До Тернополя прибув як агент для компрометації партійних органів. Про це він відверто розповідав у суді. На запитання, чому обрав саме наше місто, а не, скажімо, Львів, відповів, що у Тернополі “мало таких ентузіастів”.

На кожну крадіжку — інше взуття

— З липовим направленням Бутилов попрямував на Тернопільський бавовняний комбінат. Перед тим зайшов до магазину “Кобзар”, попросив телефонний довідник, з якого дізнався номер телефону на бавовняний комбінат. Згодом із таксофону “зіграв” дзвінок від нібито інструктора міськкому компартії: “Тут приїхав гість із Москви. Необхідно влаштувати його на комбінат!” “Нехай приходить!” — відповіли на тому кінці слухавки, — пригадує Іларіон Ілліч розповідь шулера. — “Я до начальника відділу кадрів”, — упевнено заявив на прохідній.

Бутилова прийняли на роботу електриком, поселили в гуртожитку. Протягом місяця він вивчав місто: ходив вулицями, читав вивіски, заходив у приміщення держустанов. Коли наставала слушна нагода — у дощову погоду, вдосвіта, у вихідні — залазив у приміщення і викрадав із сейфів печатки, а принагідно — партійні квитки та нагороди. Носив чорний одяг, на кожну крадіжку брав інше взуття, щоб не визначили за слідами.

«Об’єкт номер один» — соцзабез

— Першу печатку викрав у соцзабезі, що тоді був за драмтеатром. Я тоді працював там старшим інспектором, — поринає в спогади пан Пилипець. — А було це так… Наприкінці робочого дня напередодні травневих свят до кабінету зайшов якийсь кульгавий чоловік, поцікавився, як оформити інвалідність. Розглядав кабінет, але я тоді не звернув на це уваги. Коли ж ми вийшли на роботу після вихідних, виявилося, що з шухляди пропали ключі від сейфа. Під кабінетом завідуючого зібралася черга людей із документами на печатку, а добратися до печатки неможливо.

“Кінець мені…” — ледве стримував хвилювання керівник. Взяли ломик із пожежного щита, підважили дверцята сейфа, присвітили ліхтариком і полегшено зітхнули — печатка лежала на подушці. Завідуючий відправив мене по газорізальника в ЖЕК, на радощах дав п’ять рублів, щоб купив коньяк. Відрізали замок, вийняли печатку. Підписався завідуючий на довідці першій відвідувачці, поставив штамп. “Може, ще раз “вдарите”, бо нічого не видно…” — попросила жінка. Глянув начальник на печатку — а зі споду нема гуми!?. “Не боїтеся в такому кабінеті сидіти?” — мовила геть спантеличена жінка і кивнула на портрет Леніна. Нам очі з орбіт полізли: червоним фломастером злодій намалював вождю роги та цигарку в роті… Добре, що коньяк був під руками — довелося знімати стрес. Згодом у майстерні на вул. Куйбишева виготовили таємно печатку, щоб голова міської ради не знав. Хоча наш керівник згодом зізнався в усьому — він був дуже свідомий чоловік.

Відрахував 962 рублі 97 копійок, але не взяв…

— Усього Бутилов поцупив 19 печаток, у книзі я описав 14 найцікавіших випадків. Якось він пробрався в приміщення обласної кінофікації. Із кабінету виніс килим розміром 5х4 м, кинув біля паркану, очевидно, щоб хтось із перехожих взяв і “потягнув” слід за собою, — розповідає Іларіон Ілліч. — “Чому не взяли килим собі? Могли ж продати…” — поцікавився суддя. “Якби мені потрібні були гроші, то я забрав би із сейфа 962 рублі 97 копійок, які там були. Я точно порахував…” — приголомшив присутніх у залі злодій.

Іншого разу “обчистив” обласне управління освіти, де начальником був товариш Циганюк. Закінчувався робочий день, світло горіло лише в одному кабінеті. Бутилов побачив через вікно, що дві працівниці підфарбовують губи і збираються додому. Засунув скалку в замок вхідних дверей. “Допомогти, дівчата?” — перепитав, вдаючи випадкового перехожого. “Не можемо зачинити…” — пояснили і дали ключ. Бутилов миттю зробив відбиток ключа на пластиліні, щось покопирсався у замку і зачинив. “Усе гаразд!” — повернув ключа.

Наступного дня виготовив дублікат, а вночі проник в управління. У кабінеті начальника не знайшов ключа від сейфа, але на столі побачив список працівників з адресами їх проживання. Начальник мешкав у так званій “Китайській стіні”, що на “Східному”. Злодій відразу подався до нього додому. Мав з собою в’язанку різних ключів, завдяки чому легко прокрався до квартири, на стільці побачив піджак, у ньому знайшов ключ, тут же зробив відбиток на пластиліні й тихо вийшов з помешкання.

Замість партквитка — японська парасоля

— Вранці у майстерні бавовняного комбінату виготовив ключ, а вже вночі був у кабінеті Циганюка. Відімкнув сейф, взяв печатку, два посвідчення “Заслужений вчитель”, два значки “Заслужений вчитель”, партійний квиток. А потім заліз ще й до сейфа заступника, там знайшов гарну японську парасолю — підкинув її начальникові, — продовжує розповідь пан Пилипець. — Циганюк помітив, що з його шухляди зникли деякі речі, кинувся до сейфа, а там… порожньо, лише… парасоля заступника лежить. “Чому моя парасоля у вашому сейфі?!” — більше ніж здивувався заступник.

А далі “дива” відбувалися у суді: “Хто уповноважений давати звання заслуженого вчителя?” — запитав Бутилов на засіданні. “Міністерство освіти”, — відповів суддя. “А чому тоді в Циганюка було два посвідчення?” — запитав підсудний. Бутилов “взував” суддів, насміхався з начальників…

Щоб сусіди по гуртожитку нічого не запідозрили, шулер говорив, що закохався у тернополянку і ходить до неї на побачення. У нього справді був роман із секретаркою однієї установи. Якось її мати захворіла, потрібно було відвезти до лікарні. Бутилов серед білого дня викрав у високого чиновника автомобіль “Волга”, доправив стареньку до лікарні й залишив у авто записку: “Вибачте, я мусив так зробити, бо у мене захворіла дружина… Ось вам за це чотири квитки на концерт Лещенка!”

Міліція відшукала “Волгу” на вул. Пирогова і передала власнику. Того ж вечора чиновник пішов із дружиною, донькою та її другом на концерт! А Бутилов тим часом… прокрався до їхньої оселі. І виніс 25 тисяч радянських рублів! Господарі були шоковані, але не заявляли в міліцію — боялися, адже на той час це були величезні гроші (найпрестижніша радянська “іномарка” “Жигулі” тоді коштувала близько 9000 руб. — авт.)

Судили за… фломастери та блокноти

— Коли почали випливати факти зникнення печаток, міліцію міста підняли на ноги, ночами влаштовували засідки біля державних установ, — розповідає Іларіон Пилипець. — Спіймали Бутилова у підприємстві з перевезення вантажів, неподалік залізничного вокзалу. Він в усьому зізнався слідству, нічого не приховував і на суді, навпаки, — хизувався своїми вчинками, з насолодою розповідав про пограбування.

Судив шулера Тернопільський міський суд, апеляційну скаргу розглядав обласний суд. Я був присутній на п’яти судових засіданнях, дещо занотовував собі. Вдень слухав справу, а вночі не міг заснути… Мене попереджали, що подробиці не можна нікому розголошувати. Крім мене, ще була присутня якась жінка. Мабуть, мене покликали, бо перша крадіжка була у соцзабезі, до того ж я його упізнав.

Цікаво, що у самій кримінальній справі жодним словом не згадувалося про печатки та партквитки — таке було на той час неприпустимо. Бутилова судили за… фломастери, блокноти та інше канцелярське приладдя. Не усі керівники установ, звідки він викрав печатки, зверталися до міліції. Але під час обшуку в гуртожитку, де мешкав шулер, було виявлено в підвалі у слоїку 19 печаток! Тоді й усе почало випливати…

Засудили Бутилова на п’ять з половиною років. Коли я взявся за написання книги, роздобув з архіву кримінальну справу, хотів поспілкуватися з суддею міського суду, однак той відмовився — мабуть, досі боїться говорити. Про подальшу долю спритного шулера мені не вдалося дізнатися. Припускаю, що його могли запроторити до психушки.

“Я приїхав до Тернополя, щоб вішати комуністів!” — казав він в останньому слові.

злодій
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Протягом кількох днів у м. Чжанцзяцзе Китайської Народної Республіки триватиме бізнес-саміт «Шовковий шлях 2018». Участь у ньому беруть і представники Тернопільщини, зокрема голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна.   «Для Тернопільщини серед пріоритетних напрямків роботи є економічне співробітництво, розвиток інфраструктури і туризму. Тому щиро радіємо за вступ міст Тернополя та Бучача до альянсу міст «Шовкового шляху». Приємно...
Суспільство
Повернення чи надання Томосу – це важлива подія для України, це означає канонічність і незалежність української церкви від російської. Нагадаю, як історик, що після хрещення Руської держави від Візантії, у Києві була створена митрополія, яка була у підпорядкуванні Константинопольського патріарха, тому рішення про надання Томосу якраз підтверджує давні права української православної церкви на автокефалію. Також актуально, що це є шлях до міжрелігійного діал...
Суспільство
Антон Угляр 9 років живе у Лондоні, де займається фінансовим консалтингом. Проводить консультації для людей, які приїжджають до Великої Британії. У селі Оришківці (Гусятинський район), що на Тернопільщині, він нещодавно відвідав родичів. "Працюю фрілансером, тобто сам на себе. Мої клієнти україномовні, польськомовні, російськомовні люди, які працюють у Лондоні". 26-річний чоловік розповідає, що для відкриття туристичної візи до Великобританії треба навести...
Суспільство
Правоохоронці Гусятинського відділення поліції розшукують мешканця села Гадинківці, Захарчука Степана Антоновича, 1960 року народження. Як повідомив заявник, його брат 7 жовтня вийшов з дому та не повернувся. Місце знаходження краянина невідоме. Прикмети зниклого: 165-170 см., худорлявої тілобудови, коротке, сиве волосся.  Був одягнений: в зелену кофту із надписом «БОЙС», джинсові штани синього кольору, коричневі туфлі. Усіх, хто бачив зниклого або володіє...
Пригоди
Такою була одна з легенд (ввідна), за якою на Кременеччині проводили командно-штабні навчання з цивільного захисту. Згідно з нею, у підсобному приміщенні школи прибиральниця виявила невідому речовину сріблясто-білого кольору. Учнів відразу "евакуювали". До встановлення походження речовини та ліквідації наслідків надзвичайної події та захисту дітей і працюючого персоналу залучили рятувальників, лікарів, поліцію. Як повідомляє "Терен", начальник управління ц...
Екологія
У парку Національного відродження в Тернополі зрізують дерева. Зокрема, зараз роботи проводять на ділянці, розташованій неподалік Аквастради, що на вулиці 15 Квітня. Повідомляє «МедіаТОР». Раніше на сайті вже повідомляли про те, що тернополяни схвильовані через вирубку дерев. Аби з’ясувати, хто і для чого зрізує дерева, журналісти звернулися до завідувача тернопільського парку Національного відродження Галини Гладинюк. Посадовець підтвердила інформацію, що...
Суспільство
Станом на 17 жовтня  100106  пацієнтів обрали сімейного лікаря з числа працівників КНП “ЦПМСД”, що складає 57,5 % дорослих жителів м.Тернополя. Серед структурних підрозділів лідирує АЗПСМ №5 (вул.Волинська,40) – 13309  підписаних декларацій. Лікарі  Трачук Ігор Павлович (АЗПСМ №5), Подедворна Уляна Михайлівна (АЗПСМ №5), Муран Оксана Мирославівіна (АЗПСМ №5), Свистун Лариса Миколаївна(АЗПСМ №5), Подедворна Уляна Михайлівна (АЗПСМ №5), Яременко Неля Василів...
Суспільство
На Тернопільщині розпочала роботу комісія, яка перевіряє якість ремонту доріг. Моніторять лише нещодавно зроблені шляхи місцевого та державного значення. Проект "Моніторинг прозорості та доброчесності проведення ремонтів доріг в Тернопільській області" реалізує громадська організація "Нівроку". Як повідомив голова громадської організації Іван Марчук, комісія по ремонту доріг співпрацює спільно з інженером куратором, який і визначає, чи якісно зроблена доро...
Кримінал
З нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми у Тернополі була проведена прес-конференція, а після неї відбулося обговорення, щодо питання продажу людей у рабство при виїзді за кордон. За даними статистики в області є понад 30 людей, які постраждали від торгівлі людьми. Начальник управління сім'ї та молоді Тернопільської ОДА Ігор Чорній повідомив, що люди, які потрапили у подібну ситуацію, отримують одноразову грошову допомогу від держави. "В Терн...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!