Сьогодні — найкоротша ніч у північній півкулі Землі

Сьогодні — найкоротша ніч у північній півкулі Землі. 21 червня 2012 року 02:09 за київським часом (23:09 за Гринвічем) настане момент літнього сонцестояння.

Літнє сонцестояння, або «сонцеворот», означає пік тривалості світлого часу доби. Саме на 20 або 21 червня (залежно від року) припадає найдовший день і найкоротша ніч для північної півкулі.
У момент сонцестояння точки сходу і заходу Сонця перестають рухатись. Попри те, що літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, Сонце вже повертається до осені. З того часу світловий день піде на спад, і вже до 22 вересня, до осіннього рівнодення, темний час доби превалюватиме над днем.
Минулого року астрономічне літо настало теж 21 червня, тільки о 20 годині 16 хвилин за київським часом (17:16 за Гринвічем).
Що таке сонцестояння

У році — два сонцестояння: зимове й літнє. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.

Сонцестояння – це астрономічне явище, що являє собою момент проходження центру Сонця через точки екліптики, найбільш віддалені від екватора небесної сфери (точок сонцестояння).
Внаслідок високосного зсуву дати сонцестояння в різні роки можуть відрізнятися на 1-2 дні. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше. Тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати.

В астрономії момент зимового сонцестояння приймається за початок зими, а момент літнього сонцестояння — за початок літа.

Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння.

Сонцестояння і народні свята

Літній сонцеворот належить до язичницьких свят. В день літнього сонцестояння за старих часів відзначали свято середини літа — Літу. Цього дня стрибали через багаття, співали пісень, купалися, танцювали і веселилися. Це свято втілює достаток, родючість, щастя, життєрадісність, а тому готувати їжу і спати в ці дні найкраще на природі.

До дня літнього сонцестояння належить і одне з головних слов’янських свят — день Івана Купала. Свято Івана Купала відзначають у багатьох слов’янських країнах. У Литві він відомий як Ладо, в Польщі — як Соботки, в Україні – Купала, або Купайло. Проте, через відставання юліанського календаря від григоріанського, Івана Купала стали святкувати лише через два тижні після сонцестояння (6-7 липня).
До традицій Купайла відносяться такі обряди, як збір цілющих трав, запалювання вогнів, купання або обливання водою, ворожіння, святкове частування.

Крім цього, до наших днів дійшов ще один обряд — у цю ніч незаміжні дівчата повинні сплести вінки і, вставивши в них запалені свічі, спустити на воду. В деяких регіонах водилося, щоб потенційні наречені збиралися нижче за течією і намагалися виловити вінок своєї майбутньої дружини. В деяких регіонах доля дівчини передрікалася за «поведінкою» віночка.
Сміливці в цю ніч шукають цвіт папороті, що обіцяє тому, хто його знайде, щастя. На світанку народне свято закінчується.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі