Майже на 90 видів збільшиться перелік рідкісних рослин Тернопільщини

Природоохоронці  області планують оновити перелік рідкісних рослин, які зростають на території області. На затвердження сесії обласної ради спеціалісти управління охорони навколишнього природного середовища підготували три списки рослин.

Сюди увійшли червонокнижні представники флори, регіонально рідкісні, та рослини, які наразі зростають у достатній кількості, але перебувають під загрозою винищення. Загалом список рідкісних рослин поповнився на 87 пунктів. Якщо депутати дадуть добро, то рослинами з обмеженою заготівлею стануть усім відомі валеріана болотна, звіробій стрункий, золототисячник, конвалія звичайна.

Червонокнижників області побільшало на 40 видів

Востаннє рішення про охорону і збереження червонокнижних та рідкісних видів рослин в межах Тернопільської області депутати переглядали у 1998 році. З цього часу, погодьмося, відбулося багато змін. В першу чергу вони пов’язані з новими законодавчими актами, якими регулюється охорона та збереження рідкісних видів рослин.

- Одним з найвагоміших моментів є вихід у 2009 році нового видання Червоної книги України, яка складається з двох частин: рослинний та тваринний світ. Відповідно назріло питання оновлення переліку рідкісних та червонокнижних рослин на території області, - розповідає головний спеціаліст управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Галина Синиця. – Дляцього була створена обласна комісія з питань ведення переліку рідкісних видів рослин і таких, що перебувають під загрозою винищення, на території Тернопільської області. В результаті члени комісії прийняли рішення подати на затвердження обласної ради три переліки. Перший – включає в себе червонокнижні рослини, які заборонені для збору. Збір дозволяється тільки з науковою метою та тільки при наявності дозволу Мінприроди. Цей список значно відрізняється від попереднього. На території області в наслідок проведених досліджень виявлено види рослин, які раніше не були знайдені на даній території, наприклад, рябчик шаховий, аконіт несправжноьоотруйний, білоцвіт весняний, товстянка звичайна (виявлено у Монастириському , Бережанському та Зборівському  районах). Горицвіт весняний, який раніше належав до списку регіонально рідкісних рослин, внесений до Червоної книги України. На території області він зустрічається часто, але за її межами цього виду рослин обмаль. Оскільки це ранньоквітуча рослина її знищення відбувається інтенсивно. Є види рослин, які були виключені з Червоної книги України, наприклад, астранція велика. На території області вона зустрічається рідко, тому її внесено у перелік регіонально рідкісних. На сьогодні в межах області нараховується 118 видів червонокнижних рослин. Є рослини, про місце зростання яких ми дізнаємося тільки з літературних джерел. Тобто коли фахівці формували списки, то зверталися до різних наукових організацій, які давали свої дані про виявлення рідкісних видів рослин.

На збір валеріани та звіробою табу

Раніше в області існувало лише два переліки рослин, які потребують охорони. До першого належали червонокнижні рослини, до іншого – ті, які знаходяться на межі знищення. Сьогодні ж другий список комісія вирішила розділити, виділивши окремо регіонально рідкісні рослини, та рослини з обмеженим поширенням та запасами. Перелік регіонально рідкісних рослин, які охороняються в межах Тернопільської області, налічує 138 видів рослин. Наприклад сюди увійшли глечики жовті , латаття біле - рослини, які на водоймах області зустрічаються дуже рідко, в той же час зростають у межах Тернопільського ставу. Рослини з цього переліку заборонені для збору, тому що є загроза їх знищення на території області.

Третій перелік включає види рослин, які в області зростають у достатній кількості, але з кожним роком через масовий збір їх чисельність значно зменшується. До списку дикорослих рослин з обмеженим поширенням та невеликими запасами сировини, заготівля яких можлива після визначення їх біологічних та експлуатаційних запасів, увійшло чимало ранньоквітучих та лікарських рослин. Загалом - 40 видів. Сюди потрапили валеріана болотна, яка належить до лікарських видів рослин і заготовлюється у великій кількості, а також звіробій стрункий, золототисячник, конвалія звичайна.

- Найкритичніша ситуація в області з ранньоквітучими рослинами. Зі сходженням снігу з’являються перші рослини, такі наприклад, як підсніжник звичайний, шафран Гейфелів. Тоді у середині лютого починається його масовий продаж. Згодом  зацвітає горицвіт весняний. Останній вид раніше не був червонокнижним, але через масовий збір та заліснення  місць  зростання  його чисельність значно зменшилась. Аналогічна ситуація з соном великим, чорніючим, розкритим, які викопують разом з корінням та висаджують у себе на присадибних ділянках, - пояснює Галина Синиця.

Рідкісні рослини варто шукати на крутосхилах та  інших малодоступних місцях

Відсоток розораності Тернопільської області становить біля 62%, а розораність сільськогосподарських угідь – 80%. Більшість лучно-степових та болотних ділянок є деградованими або знищеними  внаслідок їх розорювання, інтенсивного випасання худоби, сінокосіння, залісення, осушення.

Виникає питання, де збереглися рослини, якщо усі площі використані під вирощування с/г культур?

- Первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.  На Тернопільщині збереглося кілька природних регіонів , в яких ще трапляються рідкісні та червонокнижні рослини. Серед них Гологоро-Кременецький кряж (національний природний парк ”Кременецькі гори» та Кременецький ботанічний сад у Шумському та Кременецькому районах), Товтрова гряда, (природний заповідник „Медобори”, заказник Галущинецький, Жеребківський та ін. у Зборівському, Збаразькому, Підволочиському, Гусятинському та Тернопільському районах), Придністровське Поділля  ( національний природний парк «Дністровський каньйон» та ін. у Борщівському, Бучацькому Заліщицькому та Монастириському  р-нах), Опілля (науковцями  запропоновано створити регіональні ландшафтні парки ”Бережанське Опілля”, „Урманський”, „Підгаєцький” та ін у межах Бережанського, Підгаєцького та Монастириського районів).

У перспективі передбачається  здійснити прив’язку всіх місць зростання  рідкісних та зникаючих видів рослин до Європейської флористичної сітки, де всі ділянки будуть закартографовані, сфотографовані та взяті на особливий облік. У зв’язку з фінансовими труднощами у державі такий проект наразі не реалізовується, - констатує завідувач сектор розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Ігор П’ятківський.

Районні ради блокують створення заповідників

Відповідно до Законів України „Про Червону книгу України”. ”Про рослинний світ”  районні державні адміністрації та сільські, селищні, міські ради  при виділенні земельних ділянок під заліснення, будівництво, розробку кар’єру та інші види промислової діяльності зобов’язані враховувати місця зростання червонокнижних видів рослин. Якщо потенційно на ділянці можуть зростати рідкісні види росли, такі ділянки повинні надаватися у разі позитивних висновків наукових установ.

Органи виконавчої влади у районах та органи місцевого самоврядування ігнорують вимоги Законів України   «Про червону книгу України»,”Про рослинний світ”   де чітко прописано, що ділянки, на яких виявлено зростання червонокнижних видів рослин підлягають першочерговому заповіданню, а не господарському використанню . На жаль, ця вимога законодавства окремими органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади у районах області  не виконується.

Директивою Євросоюзу про збереження природних оселищ та видів природної флори та фауни, усі ділянки з зростанням червонокнижних та рідкісних рослин обов’язково заповідаються, реєструються та підлягають державному обліку з метою недопущення знищення цих місць. На таких ділянках в першу чергу створюються біологічні резервати, так звані пам’ятки природи, заказники, де не допускається інтенсивна господарська діяльність. Україна маючи договір про співпрацю з Євросоюзом, не виконує директиви останнього. На сьогодні європейський показник заповідності становить 13-15%. На території Тернопільської області – близько 8,7%. Цей показник є критерієм вступу України до Євросоюзу. Наприклад, у багатьох європейських країнах  цей  показник заповідності становить 30-40%. У цьому контексті важливо заповідати місця, де збереглися оселища зростання певних видів рослин. Директивою Адміністрації Президента України визначено довести показник заповідності в області до 13%. Для цього необхідно  додатково заповісти природних територій та об’єктів площею понад 50 тисяч га.

- На жаль, в області є нерозумннія а то і спротив районних та окремих сільських рад щодо розширення мережі природно-заповідного фонду, хоч і місцеві ради повинні забезпечувати реалізацію державної екологічної політики . Аргументованих та логічних підстав для цього немає. Зокрема, є нерозуміння з боку Монастириської районної ради, яка більше року не приймає рішення про погодження оголошення природно-заповідним фондом  місць  зростанням червонокнижних рослин. Аналогічна ситуація в Підгаєцькій районній раді, де уже другий рік не вирішується  питання створення заказника «Під конем». Свіжий факт нерозуміння маємо з боку Бережанської районної ради. Рада абсолютно безпідставно та необґрунтовано відмовилась погоджувати організацію ботанічних заказників на території урочищ «Жолоби» та «Гора на Голодівці», де зростає десяток червонокнижних рослин на квадратний метр. Більше того, депутатська комісія районної ради відмовилась дати позитивні пропозиції стосовно цього рішення. У зв’язку з цим є звернення Міністра охорони навколишнього середовища до голови районної ради Василя Німка з проханням винести дане питання на сесію районної ради, - пояснює Ігор П’ятківський. У разі  позитивного вирішення питання матеріали будуть передані до Адміністрації Президента України та обласної ради  для прийняття рішень  про оголошення нових заповіднимх об’єктів на Опіллі.

Залишається сподіватися, що  обласна рада буде більш прихильною до питання охорони рідкісних представників флори на території нашої області, і без вагань погодить переліки запропоновані природохоронцями .