11:00, 24 серпня 2012 р.
Найдавніша церква Тернополя у сучасній підсвітці (ФОТО)
Парафіяни Церкви Воздвиження Чесного Хреста разом з настоятелем храму встановили підсвітку до церкви. Монтаж обладнання вже завершено. Ліхтарі підключені до живлення. Тепер вночі найдавнішу церкву Тернополя видно зі всіх чотирьох сторін.
Настоятелю Церкви Воздвиження Чесного Хреста міста Тернополя УАПЦ Митрофорному Протоієрею Дмитрію Лисаку 64 роки. Вже 24-тий рік він є настоятелем. Усі ці роки мріяв встановити освітлення храму.
– За радянської влади в церкві навіть не правилося, але храм Божий освітлювали, – розповідає кореспонденту 0352.com.ua настоятель церкви Дмитрій Лисак. 23 роки мріяв відновити освітлення. Коштів не було це все зробити. Дякувати Богу знайшлися люди – наші парафіяни, які допомогли. Ми разом зробили сюрприз для тернополян до Дня міста. Я так мріяв про це, що раніше навіть сам підготував і поставив один світильник. Але потім знайшли більш економні світильники. 4 ліхтарі, які встановили, зараз беруть за годину півтора кіловата електроенергії. В порівнянні зі старими світильниками це значно менше. Вже усі будуть бачити вночі, що тут є храм, який є символом духовності. Я вдячний усім хто працював і долучався до цієї справи. Окрема подяка за сприяння і організаційну підтримку міському голові Сергію Надалу, а також директору КП “Тернопільміськсвітло” Лехіцькому О.В. Церква – це світло нашого життя. Наше ставлення до храму є фундаментом нашої духовності. Я дуже щасливий, що я і мої парафіяни зробили таку справу.
Профінансували цю добру справу два підприємці, парафіяни Надставної церкви – Олег і Андрій (прізвища за їхнім бажанням не вказуємо). В Андрія цієї зими народився син. А в Олега жінка довго не могла завагітніти. Коли ж це сталося, він сказав, що до народження дитини поставить нічне освітлення церкви і дотримався свого слова.
– Ми вже досить давно задумали зробити це все, – розповідає кореспонденту 0352.com.ua пан Олег. Працювали на встановлення десь два місяця. Шукали, хто зможе надати нормальне обладнання, потім монтажну організацію. Підприємства, які продають обладнання, монтажем не займаються. Крім цього, довго обирали варіанти освітлення. Дуже важко було знайти ліхтарики з таким ефектом, який зараз маємо. В нас був намір освітити церкву так, щоб вона гарно проглядалася зі всіх сторін. Тільки місяць тому знайшли людину, яка привезла таке обладнання. Монтаж планували здійснити ще минулого тижня, але свої корективи внесла погода. Ми поставили перед собою завдання встановити це все до Дня Незалежності. Три дні монтажники працювали з 8-мої години ранку до 9 вечора. Вони зробили усе можливе і встигли навіть швидше, ніж планувалося.
– Які роботи провели під час встановлення ліхтарів?
– Встановили ліхтарі з чотирьох сторін церкви потужністю 250 чи 400 ват. Частково використали старі опори, ставили також нову. Запустили і закінчили налаштування 22 серпня в 24 годині. Придбали спеціальне обладнання, щоб зробити заземлення. Усе зроблено з дотриманням правил техніки безпеки.
– Скільки осіб працювало над монтажем?
– Монтаж здійснювало семеро чоловік. Ще ми – двоє парафіян. Настоятель церкви постійно був на місці і допомагав.
– Ви задоволені результатом?
– Так, вчора їздили і дивилися, як виглядає церква з різних боків. Її дуже добре видно. Гарно проглядається і з другого буку озера, і від готелю “Тернопіль”, і з Дружби.
Зазначимо, зараз ліхтарі Надставної церкви працюють після 20 години, а взимку будуть включатися раніше.
Довідка: Церква Воздвиження Чесного Хреста (Воздвиженська Здвиженська, Надставна) — найдавніший храм Тернополя, пам'ятка архітектури національного значення, споруджений наприкінці 16 століття. Розташований на Підзамчу, на невисокому підвищенні над Тернопільським ставом.
Пам'ятка відрізняється від інших культових оборонних споруджень Поділля наявністю напівкруглої апсиди, що походить ще з староруських традицій.
З оборонним характером Надставної церкви пов'язані історичні перекази, що сягають часів Дорошенка, коли татарські і турецькі напади були на Поділлі досить частими. У старих краєзнавчих часописах містяться перекази про один такий напад татар на Тернопіль.
Легенда
... Була тиха серпнева ніч. Життя в місті затихло зовсім, тільки на міських укріпленнях-валах час від часу перекликаються вартові. Старому дякові Надставної церкви Йосипові чомусь не спиться. Він вийшов зі своєї хатини-дяківки, обійшов її кругом, глянув на спокійне плесо води у ставі, підійшов до церкви і спинився біля вежі-дзвіниці. Постояв хвилину, і ось почулося йому десь далеко неначе іржання коня. Став наслухувати уважніше — знову нікого не чути. Йосип підійшов вище на церковний цвинтар, пристанув і вп'ялив свої старечі, але ще бистрі очі, у темряву ночі, в напрямку на південь, відкіля причувся йому невиразний гомін. Шибнула думка, чи не загін татарський підкрадається під місто. Тепер уже про сон він і не думав. Вернувся в хату, взяв ключі і вийшов на церковну вежу. Вдивившись крізь віконце в далечінь, доглянув він, як на південному узгір'ї стали зарисовуватись перед його очима якісь невиразні білі, а дальше темні, плями на полях. Вони наче ворушились. Йосип чув наче відгуки якихось голосів. Це підсилило його здогади. Йому треба рішитися на щось. Він приступив до малої гарматки-гаківниці, глянув у віконце. В сутінках ночі тепер уже добре побачив він білі шатра, а кругом них вози, коні й людей. Тепер він уже не надумував довго. Присунув гарматку до вікна, всипав пороху, вложив кулю і, спрямувавши зір на узгір'я, почав наставляти. Незабаром гукнув постріл, а вслід за ним піднявся на узгір'ї страшний крик. Йосип вистрілив ще вдруге й утретє. З далеких піль на півдні став доходити виразний гомін людей, скрипіт возів — татари стали з'їжджати у протилежну від міста долину. На відгук пострілів заворушилися вартові на замку й міських валах, збудилося місто; все заметушилося, готуючись до оборони. Але татари цим разом не показалися. Вранці вийшли люди поза укріплення міста, подались на узгір'я, але по татарах і слід загинув. На стернях, столочених кінськими копитами, знайдено тільки тапчан, що стікав кров'ю. Біля тапчана лежали на землі порвані нутрощі провідника загону Бакая, що готовив напад на Тернопіль. Як виявилося пізніше — татари забрали останки покаліченого тіла Бакая зі собою. Місто зажило знову на деякий час спокійнішим життям.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
ТОП новини
Оголошення
17:55, 28 жовтня
21:46, 2 листопада
2
14:56, 31 жовтня
27
live comments feed...