На Лановеччині ліквідують санепідстанцію?

Ланівчани давно, чи не  першими в області, почали відчувати кроки великих реформ. З карти району одні за  одними почали зникати підприємства, організації.

Люди бідкалися, обурювалися, але особливої уваги на їх тривоги ніхто не звертав. Не стало у Ланівцях  військкомату – помандрували мої земляки у Збараж, пошту “кинули” спочатку  на Шумськ, потім на Кременець, і знову  ланівчан ніхто не почув. Тепер уже й  газові  проблеми вирішувати мусимо у Шумську, а податкова служба стала  “збаразькою”.

І ось на черзі санепідстанція – дійшли лжереформи вже й  сюди.

На зборах трудового колективу з участю обласного керівництва мали обговорювати питання ліквідації чи реорганізації санстанції.  Правду кажучи,  не обговорювати, бо ні  в області, ні в районі нічого не вирішують - уже все вирішено у Києві. Як розказала  Свободі лікар-епідеміолог Марія Борейко,  вже є постанова  Кабміну за відповідним номером про затвердження  граничної чисельності працюючих у галузі. Відповідно до цього документа у санепідслужбі  України має залишитися  29942 людини. Виходячи з цієї кількості,  згідно з чисельністю  населення у регіонах і розраховують кількість  служб. Тобто, все  впирається у кількість населення. В області   у санепідемілогічній  галузі мають залишитися  660 чоловік.

“Враховуючи чисельність вашого району”... – цей вислів  багато разів  звучав  з уст обласного керівництва.

“Благаємо вас, допоможіть хоч найбільш потрібний підрозділ залишити в Ланівцях, хоч би невеликий філіал санстанції”, - просить колектив.

“Скільки у район завезено бракованої продукції, а, не  дай Бог, якої епідемії, - ми ж кинуті  напризволяще, – висловила тривогу  голова профкому  Алла Беньковська.

Люди згадали Грузію, де все знищили, наламали дров, а тепер  вирішують проблеми,  запрошуючи спеціалістів санепідслужб допомогти їм. Звісно, Україна – не Грузія, але від бід і епідемій  не застрахована.

Та й врешті санітарно-епідеміологічна  служба  району  будувалася десятиліттями, досягнувши  певного статусу, надбавши  відповідну базу, створивши  власне “обличчя”. І нині за одним розчерком пера все знищити, зруйнувати? Людям важко з цим змиритися. А керівники нічого змінити не можуть, вони виконавці. Їм не байдужа     доля тих людей  з сім’ями, маленькими дітьми, котрі постраждають від “реформ”, але що вдієш? У столиці  вирішили для “блага” людей.

- Наближається  подібна ситуація і з районною лікарнею, - сказала Марія Борейко. – На зборах  в області  прозвучало, що такої, як Лановецька центральна районна лікарня,  не буде, хто захоче лікуватися, поїде у Кременець, а хто не зможе – знайде вихід. Сьогодні  травматологія переповнена хворими, не кожен з них захоче, і не кожен має можливість їхати в Кременець.

І тут місцеві чиновники  не мали що сказати. Вони підтримують  людей, але не все від них залежить.

На фоні усіх цих невеселих подій жорстоко і по-блюзнірськи ницо звучать обіцянки  учасників  передвиборчих перегонів та запевнення політиків  про благодать, яка ось-ось накриє Україну.