Максим Голосний – автор знаменитого білборда про «Бабусю й кота», герої якого стали справжнім хітом Інтернету – сьогодні побував у Тернополі. Такий візит для чоловіка не був з простих, оскільки він знаходиться у розшуку в правоохоронців.
Попри те, не приїхати до файного міста дніпродзержинець теж не міг, дізнавшись про акцію на захист «Бабусі й кота», котру два місяці тому провели тернопільські активісти на Театральній площі.
За іронією долі, автор білборду розповідав присутнім журналістам про те, чому слід молоді ставати на чергу за квартирою та навіщо кожному приватизовувати земельну ділянку, гарантовану Конституцією.
- Народ, все залежить від вас, - час від часу повторював пан Максим. – Для влади «пересічний громадянин», котрий розуміється в законодавстві – страшніше страшного. Пропрацювавши головою селищради, в наслідок чого ще більше побачив формат корупції, я знаю, як їй можна протидіяти.
Власне, аби не бути голослівним, чоловік упродовж години доводив на своїх прикладах як можна добитися того, що кожному дозволено законом, й при цьому не вдаватися до хабара.
Тим не менше, попри корисну інформацію щодо житлових та земельних справ, місцевих медійників більш цікавила згадка про розшук Максима Голосного міліцією та його статус кандидата у народні обранці по мажоритарному округу від Дніпродзержинська. А також відомості про його постійні переслідування нібито зі сторони влади.
- Я не пам’ятаю точну дату, коли ми вішали цей білборд. Це десь було з 10-го по 12-те число. Три доби він зміг провесіти, потім його зняли. Через, приблизно, 3-4 дні почався навколо цього шум й згодом МВС подало на своєму офіційному сайті інформацію, що мене розшукують у зв’язку з розтратою майна Єлизаветівської селищради - де я був головою - по справі, яка була порушена ще у 2011 році, але 26 липня 2012 року перекваліфікована на мене.
- Розуміючи ту ситуацію й той крок, на який я іду, я замовив собі довідку про відсутність судимості у інформаційному центрі Дніпропетровського МВС. Так, у мене є довідка на 17 липня 2012 року, що я станом на вказане число не судимий, за жодною карною справою не знаходжусь, і в розшуку не перебуваю. Правда, вже з 26 липня я у розшуку…
- Сказати, що я переховують – це було б не вірно. Я просто не йду на повідку у тієї гри, яку мені нав’язує правоохоронна система. В розшук мене оголосили незаконно через єдину причину – мені не винесли офіційного звинувачення. Є певна процедура: присилають повістку – я приходжу. Але її мені ніхто не надсилав. Щодо цього є певний «шум», певні перепалки, анонімні дзвінки адвокатам і людям, у яких є довіреність представляти мої інтереси. Але офіційної повістки, передбаченої Кримінально-процесуальним кодексом – немає. Саме тому я не хочу з ними грати за такими правилами.
Максиму Голосному інкримінується стаття через нібито махінації у його трудовій діяльності - розтрату майна на суму чотири тисячі гривень, куди входить вартість: «Старого автомобіля «Жигулі», ноутбук, телефон і талони на бензин на 500 літрів».
- Це все апріорі не може коштувати 4000 грн, - впевнений автор білборду. - Мені певні люди сказали, що до виборів мене ніхто не чіпатиме. Тим не менше, єдина обережність – це телефон, через який я спілкуюся лиш з двома людьми, ось і все. Час від часу я його вимикаю, або узагалі міняю - бо через нього можуть мене знайти.
- Зараз вирішується питання щодо того, чи чіпатимуть мене після виборів. Мене ще раніше попереджали, мовляв, Максиме, якщо підеш на вибори - у тебе будуть проблеми: на тебе «нариють», на тебе «знайдуть»… Терпець влади увірвався, так зрозумів, після того, як був вивішаний білборд з «Бабусею та котом».
Дружину та однорічну доньку Максиму Голосному довелося вивезти з дому, де вони раніше проживали, боячись за їхню безпеку: «Вони в Україні, але в іншому місці – не вдома. Ми бачимось доволі рідко. Їм це надто важко, дуже за це хвилюються», - додає чоловік.
Кандидат-самовисуванець, який критично налаштований до діючої влади, не знає, що з ним буде й після оголошення результатів ЦВК, але запевняє, що покидати Україну він не хоче:
- З однієї сторони, це можуть бути передвиборчі залякування, але у мене назад дороги немає. Власне, на початках була така інформація, мовляв, як мене стратити: одразу, чи пізніше. Наразі у моєму місті є двоє людей, які слідкують за тим, щоб до виборів з моєї голови не впала жодна волосина, розуміючи, що це призведе до чималого резонансу. Також зі мною постійно їздить охоронець… Буду сподіватися, що мене таки «нєатчібучат». Але якщо вже це зроблять, то принаймні всі знатимуть, чиїх це рук діло.
На завершення дніпродзержинець зазначив, що у Тернополі мешкають справді сміливі люди, котрі хочуть позитивних змін: «Бо у нас таке робити ще бояться. Народ впевнений, що для них це не героїзм - сказати хоча б слово наперекір владі».
_14688459949759a13ab603a94.jpg)
