Тернопільщина: заради хати пенсіонерка найняла трьох зеків-«відморозків»

Мачухи добрими не бувають. Не дарма в українських народних казках їх змальовували гіршими за злих відьом. Ще б пак, щоб полюбити чужих дітей, замінити їм матір, потрібно мати хоча би просто серце, а орган перекачувати кров. Ситуація ускладнюється, якщо батьки розлучились, а майно успадковують діти, не залишаючи новій дружині жодних шансів, точніше, фінансів.

Відтак нащадки автоматично стають ворогами жінки. Саме це й штовхнуло минулого року напередодні Маковея далеко не молоду жительку с. Горошова Борщівського району… створити таку собі злочинну банду.

Злодій злодія бачить здалеку

Насправді все було набагато простіше. 71-річна пенсіонерка вирішили «провчити й побити пасинка так, щоб він не пам’ятав, хто його мама і тато, та ще пустити за водою», а за «вчителя» обрала раніше судимого сусіда, розповів прокурор прокуратури Чортківського району Олег Клебан. Той, довго не вагаючись, запросив від мачухи за «роботу» тисячу гривень!?

Жінка не випадково на роль такого собі «народного месника» обрала 23-річного Григорія Ш. Після звільнення з тюрми чолов’яга не поспішав збивати спритні злодійські руки до кривавих мозолів на городі, а більше часу проводив із «друзями», точніше, товаришами по пляшці, такими собі Сергієм К. і Миколою З.

Ці двоє також не один рік провели за гратами. Майже ровесники між собою, вони були на 10 років старшими за Грицька, але  були не місцеві, відтак слухались «господаря». У Горошову приїхали підзаробити: кожний мав дружину, у родинах підростали маленькі діти, а тут село заможне, у кожному дворі – теплиця, а то й не одна.

Оселились чолов’яги на сільському току і жителі села, якщо хтось не встигав давати раду у своєму парнику, кликали їх на допомогу. За відповідну платню, зрозуміло. З цього й жили, точніше, пили, бо це був основний продукт в їхньому раціоні.

Ось і того дня Микола з Сергієм пішли до Гриця на дачу похмелитись. Аби одразу надати розмові «теплих» нот, дорогою у крамниці купили пляшку горілки. Оковита пішла, мов свята вода. Друзякам цього видалось недостатнім, і Гриць пішов по другу. Коли наступного дня спілкувались із слідчими, зізнались, що напередодні щонайменше розпили дві плішки оковитої, тобто на кожного прийшлось, у середньому, по 350 гр. горілки. Можна тільки уявити, на яких тонах трійця спілкувалась.

Під час «розмови» Ш. повідомив товаришам, що є робота – «потрібно накопати хлопа». Й переповів прохання сусідки. Мовляв, вона вже і завдаток дала. З цими словами дістав пачку купюр по 50 грн.

«Півсотні на всіх, вам – по 150, решта мені», - і швидко поділив гроші між всіма.

Поки хлопи сиділи, «відпочивали», у садок зайшла сама замовниця, стара Єлизавета. З-під лоба зиркнула на пляшку, хліб і сало.

«Гриша, то я грушки у тебе позбираю», - солодкий голосом звернулась до господаря.

«Збирайте собі, бабо Ліза», - махнув той рукою, а хлопцям стиха сказав: «Оце вона просить трохи провчити пасинка».

«А моє прохання не забули?» - знову звернулась стара.

«Та от саме з хлопцями обговорюємо, як це краще зробити».

«Що тут говорити, він ввечері завжди п’яний, - сердито буркнула пенсіонерка і вкусила себе за язик, а потім продовжила вже більш миролюбно: - Йдіть сміливо до нього на кухню і поговоріть. Бо я, синки мої, вже всі очі через нього виплакала: б’є нас із батьком, хоч він його рідний тато, ображає, погрожує забити нас, гроші всі пропиває. Мене на старість літ погрожує викинути на вулицю», - розплакалась жінка.

Зло сховала за сльозами

У суді старенька Єлизавета бідкалась, що з 2009 р., відколи Сергій оселився у батька, у них постійно виникали сварки, часом навіть доходило до бійок. Вона неодноразово зверталась у міліцію, але все марно.

«Сергій такий хороший був, золоті руки мав, а який зварювальник! Тихий, спокій, роботящий, єдине, що горілкою зловживав», – зовсім іншу характеристику дала пасинку працівниця Горошівської сільської ради пані Марія Василівна.

Також вона пригадала, що батьки Сергія, подружжя Д-ів, довший час жило у Воркуті  (Росія), батько працював на шахті. Коли син виріс, вони вже в одну зміну почали спускатися під землю. Родина добре заробляла, тож коли батьки вийшли на пенсію, вирішили повернутись на історичну батьківщину старого Д-а. У легендарній Горошовій, славетній своїми розвагами на Маланку, збудували хату, але чомусь дружина передумала оселятись у селі. На старість років подружжя посварилось і розлучилось, а незабаром старий Д. привів у господарство вдову, ту саму Єлизавету. Майже одразу жінка почала вмовляти чоловіка приписати двох своїх уже дорослих дітей. Дід спочатку віджартовувався, мовляв, вони вже і свої хати мають, і дітей, я ж не вижену єдиного сина на вулицю, мов пса. І тут, як на гріх, син Сергій Д. посварився з дружиною та спитав у батька дозволу трохи пожити у літній кухні.

П’яні зеки замордували пасинка

Отож 14 серпня минулого року, тільки-но стемніло, кримінальна трійця на чолі з Григорієм Ш. пішли до двору Д-ів. Коли зайшли на подвір’я, побачили, що на кухні у Сергія світиться, тож зачаїлись за рогом хати, вичікуючи, коли чоловік ляже спати. Але пес відчув чужих і почав гавкати. Д.-молодший вийшов на подвір’я і пішов до воріт подивитись.

Коли Сергій у темряві наблизився до Григорія, той вдарив його кулаком в обличчя. Пасинок впав і, припускає судмедекспертиза, втратив свідомість. Аби довершити справу, Грицько підняв потерпілого, який втратив свідомість, і декілька разів щосили вдарив головою об яблуню, що росла біля хати, та кинув на землю. На лежачого і безпорадного пасинка накинулись п’яні зеки й почали бити ногами.

Тим часом Грицько тихо підкрався і постукав у крайнє вікно. У шибці одразу з’явилось недобре обличчя мачухи. Сусід голосно прошипів: «Все, давай решту».

Тітка закивала головою.

Декілька хвилин потому рипнули вхідні двері і стара Єлизавета, підперезаючи халат, вийшла на вулицю. Скоса подивилась на озвірілі обличчя спільників Гриця. Не поспішаючи, дістала з кишені запальничку, зігнулась над побитим і піднесла вогонь до закривавленого обличчя Сергія.

Жінка здригнулась – на неї одним оком дивився пасинок, інше око зовсім запливло. Ймовірно, що у цей момент чоловік прощався із життям – п’яні й озвірілі  дядьки перестарались із «наукою». Згодом медики, оглянувши потерпілого, сахнулись – складалося враження, ніби Сергія перемололи на м’ясорубці.

Мачуха залишилась задоволена «роботою» і, подякувавши Грицькові, дістала з кишені другу пачку грошей. Відрахувала десять купюр по 50 грн. і передала сусідові. Трійця зникла у темряві.

Уже наступного дня їх затримали. Дев’ять місяців тривало судове слідство у Чортківському районному суді. Обвинувачені у вбивстві чоловіки божилися, що не хотіли вбивати, просто захопилися «процесом». Спрацював так званий ексцес виконавця.

Тим не менш, сьогодні уже 72-річна пенсіонерка наступні 5 років проведе за гратами, троє її «подєльників» отримали по 10 років тюрми. Проте вони мають право оскаржити вирок у суді вищої юрисдикції.

Вже коли матеріал готувався до друку, із Горошівської сільської ради повідомили, що батько вбитого Сергія переписав свою хату онучці, доньці єдиного сина. Тож коли  стара Єлизавета вийде на свободу, їй насправді ніде буде прихилити голови.