Як закінчилося інтернет-знайомство тернополянки з чоловіком із Канади? (ФОТО)

Наталія Вановська: «Далеко за океаном я знайшла столітнє українське село».

Колишня тернопільська журналістка Наталія Вановська вже кілька років мешкає у Канаді, пише Нова Тернопільська газета. Її доля відрізняється від «стандартних» заробітчанських історій, бо поїхала вона туди не за грошима, а за щастям.

— Наталко, ти виїхала до Канади, щоб бути разом із чоловіком, з яким до того бачилася наживо лише двічі — на єдиному побаченні і на весіллі... 

— Мій чоловік Тарас, колишній львів’янин, ще дванадцять років тому виїхав до Канади, там і залишився. Ми познайомилися по-сучасному — через інтернет. Чотири роки тому відгуляли весілля. За кордон я летіла вже з документами на право постійного проживання в Канаді. 
Багато людей скептично ставляться до знайомств через інтернет, але вважаю, що це нічим не гірший спосіб за інші. «Винуватець» мого щастя — старенький комп’ютер, який погано виконував функції і під час реєстрації на сайті знайомств вперто відмовлявся поставити «галочку» навпроти Тернополя. Довелося формально обрати інше місто. Це був Львів. І це була доля! Мій майбутній чоловік шукав дівчину саме зі Львова. Неточність, звісно, потім виявилась, але це вже не було суттєво. Я закохалася у Тараса з першого погляду. Як пише Ірен Роздобудько, якоїсь миті «один з усіх» немов потрапляє в перехрестя небесних променів і стає твоїм єдиним. Тарас часто телефонував мені, ми листувалися, спілкувалися через скайп. А через кілька місяців він приїхав до Львова провідати батьків і тоді ми зустрілися «в реалі». Це була чарівна казка! Потім він подався до Канади, а незабаром зробив пропозицію через… скайп. Під час наступного його візиту до України ми одружилися! 

— А як Тарас потрапив до Канади?

— Він виїхав як викладач українських танців. Тривалий час навчав там дітей і молодь танцювати. Що прикметно, українських танцювальних шкіл та ансамблів у Канаді, вочевидь, більше, ніж в Україні. За кількістю шкіл, де навчають гопака, Едмонтон — центр канадської провінції Альберта, де ми мешкаємо, дасть фору будь-якому українському місту. Тут не мають значення ані вік, ані національність, ані здібності до танців, головне — бажання. Кожне порядне село в Альберті, де є українці, має свого інструктора з українських танців. Чоловік жартує, що може спокійно балотуватися на виборах, бо в околицях Альберти його знає кожен пес.

— Ви повінчалися і ще рік ти сиділа на валізах в Україні. Чи хвилювалася, що раптом не пустять до чоловіка?

— Справді, я шість місяців чекала на permanent resident card — документ, який дає право на постійне місце проживання у Канаді. 

Але таки приїхала до Едмонтона. З того часу у мене почалося цілком нове життя, що істотно відрізнялося від українського. Приїхала я у грудні, якраз випав сніг, замело дороги, ми застрягли дорогою з аеропорту… Але були щасливі, що нарешті разом.

— Інша країна, інше життя… Як тобі в Канаді? 

— Канада мені відразу сподобалася — всюди чисто, ошатні будиночки, щоправда, майже всі однакові, так, що важко запам’ятати кудись дорогу. Найменування вулиць для мене й досі незвичні: майже нема словесних назв, а тільки цифрові. У Канаді надзвичайно ввічливі і люб’язні мешканці. Незнайома людина може запросто зробити комплімент, похваливши зачіску чи сукню. У крамницях завжди шалені знижки, всілякі розпродажі, словом, купа спокус для жіночого серця. До того ж ціни доступні — пересічний канадієць має можливість купувати гарний одяг, побутову техніку і все, що необхідно для комфортного життя.

— На яку роботу ти проміняла улюблену журналістику?

— Після вивчення мови у коледжі для емігрантів у моєму житті почався період, який я називаю «журналіст змінює професію» (усміхається, — авт.). Щоб працювати за фахом, тут потрібно підтвердити диплом, досконало вивчити мову. Розуміючи реалії, я шукала працю, яка була б мені хоч трохи цікавою, тож відразу подумала про центри з продажу рослин. Працювати серед квітів, кущів та дерев — задоволення. Мій керівник казав, що в мене «зелені пальці», бо рослини, які я вирощувала, росли на очах. Згодом я змінила ще кілька робіт, аби набратися досвіду і удосконалити мову. Одна з останніх і улюблених — інтерпретатор в історичному музеї. 

— Першим мером Едмонтона був українець Вільям Гавриляк, там мешкає відома письменниця-українка Мирослава Косташ, нинішнє покоління знає Дрю Карпишина — канадського письменника та сценариста комп’ютерних ігор з українським корінням... 

— В Едмонтоні справді витає український дух. Тут стільки українців, що важко повірити, що таке можливе. Постійно чуєш українську мову, бачиш в газетах українські прізвища. Коли працювала в магазині, чи не щодня хтось, почувши мій акцент, запитував, звідки я, і усміхався: «Я теж українець, мої бабця, дідо, прабабця чи прадід приїхали з України». Українців тут видимо-невидимо, причому як нащадків перших емігрантів, які з’явилися тут сто років тому, так і тих, котрі прибувають нині. Я ніколи не чула тут запитання: «А де це Україна?». 

— Вражають твої колоритні світлини з українського села-музею. Невже в Канаді вдалося зберегти село перших українських заробітчан?

— Якщо проїхатися Альбертою, то можна побачити, що більшість сіл — українські, тобто засновані нашими емігрантами: українські церкви, українські назви фермерських господарств, пам’ятники писанці, ковбасі, варенику (усміхається, — авт.). Упродовж цього літа я працювала в музеї «Українське село», де наче завмерла історія українських емігрантів. Він чимось нагадує Шевченківський гай у Львові. З різних куточків Альберти туди доправили автентичні споруди — будинки, школи, церкви, крамниці, зведені українцями у різні роки. До речі, перші емігранти якраз приїхали з Чернівецької та Тернопільської областей. У кожній будівлі музею є господарі, які розповідають відвідувачам свою історію. Я мешкала в одній із хат переселенців із Буковини, готувала українські страви, пекла хліб, доглядала за курями, вівцями, пильнувала город та квітник, дерла пір’я, а поміж тим спілкувалася з туристами. 

— Ти щаслива в Канаді, але все ж мрієш колись повернутися на батьківщину?

— Звісно, я сумую за батьками, за друзями, за Тернополем і за українськими реаліями. Мрію, щоб в Україні поліпшилося життя, щоб я дивилась і читала новини не з острахом і тривогою, а з щемкою радістю, гордістю і бажанням купити квиток в один кінець, до України!

zarobit 3
zarobit 5
zarobit 4
zarobit 6
zarobit 1
zarobit 2
zarobit 8
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, буде тимчасово припинено електропостачання в окремих житлових будинках Тернополя. А саме: - 22.05.2019р. з 09.00 год. до 12:00 год. за адресами: вул. Лозовецька, 20, 21а, вул. Фабрична, 1. - 22.05.2019р. з 09.00 год. до 13:00 год. за адресами: вул. Гайова, 35-45.
Суспільство
Серйозні проблеми зі здоров’ям у 24-річної вчительки зі села Заруддя Зборівського району на Тернопільщині Оксани Неживи – виявили ниркову недостатність V стадії. Жінка потребує коштів на лікування і трансплантацію нирки, повідомляє сайт "Місто". Через відмову нирків дівчина із зими тричі на тиждень змушена їздити до Тернополя на гемодіаліз (штучне очищення крові). Пані Оксана погано почувається – високий тиск, набрякають ноги, високий рівень калію у крові,...
Суспільство
Оригінальну ляльку у вигляді дівчини-волонтерки у зелено-білих уборах виготовила майстриня виробничого навчання Кременецького професійного ліцею Любов Захарків. Як повідомляють "Тернополяни", свій особливий витвір творчості жінка представила  в Тернополі у парку Шевченка під час форуму закладів профтехосвіти області. Величина патріотичної ляльки – понад 30 сантиметрів. Свою волонтерку жінка убрала у білу сорочку з темною вишивкою, камуфляжну спідницю, а на...
Суспільство
На черговому засіданні виконавчого комітету прийняли рішення про надання дозволу на встановлення на території Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги пам’ятного знаку захиснику від епідемій та чуми. Памя’тний знак розміщуватиметься перед входом у будівлю  інфекційного відділення лікарні, що на вул. Пирогова, 16. Після встановлення пам’ятний знак буде переданий на утримання комунальному некомерційному підприємству «Тернопільська міська к...
Суспільство
Вихованці Хоростківського сільськогосподарського ліцею на Тернопільщині створили особливий макет трактора, який не тільки має вигляд справжньої машини, але й може їздити. Як повідомляє "Погляд", макет транспорту працівники та учні закладу представили в Тернополі 17 травня, у парку Шевченка під час форуму закладів профтехосвіти області. "Перед нами трактор Т150 з гусеницею. Відлив, свердління металу було здійснено вручну. Потім зробили два мотори – правий т...
Суспільство
"У 2016 році ніхто не вірив, що тут буде підприємство з німецько-японськими інвестиціями, тому що тут були руїни Чортківського ремзаводу. У 2016 році спільними зусиллями обласної державної адміністрації, Президента України Петра Порошенка ми зробили кроки разом з інвесторами, щоб створити у Чорткові нові робочі місця і вже в грудні 2016-го нам вдалося відкрити завод СЕ Борднетце, на якому сьогодні працюють 1700 осіб", - наголосив голова ТОДА Степан Барна,...
Суспільство
30 тисяч гривень вже зібрали тернополяни на апарат імпульсної магнітотерапіі для дітей реабілітаційного центру з вадами опорно-рухового апарату. Проте повна його варість – 50 тисяч. Гроші, яких не вистачає, збиратимуть 22 травня під час Благодійного марафону у Тернополі. Раніше організатори події вже купували діагностичне обладнання для безкоштовного обстеження дітей області, а також апаратуру для пологового будинку, повідомляє тв4. Тепер знову запрошують...
Кримінал
Працівники Тернопільського відділу поліції просять допомогти встановити особу зловмисника, якого підозрюють у крадіжці гаманця з квартири на вулиці Винниченка. Подія трапилась 17 травня близько 18 години. Невідомий скористався незачиненими дверима  та викрав з коридору помешкання гаманець з грошима. Камери відеоспостереження, розміщені на сходовій клітці, зафіксували підозрюваного. Поліцейські звертаються до краян: якщо ви впізнали дану особу або знаєте йо...
Суспільство
Історія маленької знайди - продовження: дівчинку, яку мама підкинула у "Вікно життя" сьогодні перевели з пологового. Багато небайдужих тернополян,  прийшли провідати дитину. Принесли багато одягу, іграшок, сумішей і памперсів. А були й такі пари, які цікавилися як можна усиновити дитину. Одяг та речі спаковані, дівчинка одягнена і чекає, коли її переведуть з пологового відділення. За її долею спостерігає увесь Тернопіль. Нагадаємо, дитинку підкинули у "Ві...
Новини по темі
Завтра подекуди у Тернополі не буде електроенергії
"Відмовили нирки": молода вчителька з Тернопільщини потребує допомоги (ФОТО)
"Вона мені наснилася": тернополянка виготовила таємничу ляльку у вигляді дівчини-волонтерки (ФОТОФАКТ)
Пам’ятний знак захиснику від епідемій та чуми планують встановити поблизу тернопільської лікарні
Тернопільські школярі створили "диво-трактор" (ФОТОФАКТ)
Степан Барна на СЕ Борднетце в Чорткові: Ще три роки тому ніхто не вірив, що тут буде потужний завод, а сьогодні на ньому уже працюють майже 2 тис. осіб (фото)
У Тернополі організовують благодійний марафон (відео)
"Історія маленької дівчинки": десятки тернополян прийшли відвідати немовлятко, яке мати підкинула у "Вікно у життя" (ВІДЕО)
На Тернопільщині люди перекрили дорогу в двох напрямках: вимагають не закривати сільську школу (ФОТО, ВІДЕО)
Для атовців у Тернополі відкриють "Дім ветерана", якому немає аналогів в Україні (ВІДЕО)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!