Як закінчилося інтернет-знайомство тернополянки з чоловіком із Канади? (ФОТО)

Наталія Вановська: «Далеко за океаном я знайшла столітнє українське село».

Колишня тернопільська журналістка Наталія Вановська вже кілька років мешкає у Канаді, пише Нова Тернопільська газета. Її доля відрізняється від «стандартних» заробітчанських історій, бо поїхала вона туди не за грошима, а за щастям.

— Наталко, ти виїхала до Канади, щоб бути разом із чоловіком, з яким до того бачилася наживо лише двічі — на єдиному побаченні і на весіллі... 

— Мій чоловік Тарас, колишній львів’янин, ще дванадцять років тому виїхав до Канади, там і залишився. Ми познайомилися по-сучасному — через інтернет. Чотири роки тому відгуляли весілля. За кордон я летіла вже з документами на право постійного проживання в Канаді. 
Багато людей скептично ставляться до знайомств через інтернет, але вважаю, що це нічим не гірший спосіб за інші. «Винуватець» мого щастя — старенький комп’ютер, який погано виконував функції і під час реєстрації на сайті знайомств вперто відмовлявся поставити «галочку» навпроти Тернополя. Довелося формально обрати інше місто. Це був Львів. І це була доля! Мій майбутній чоловік шукав дівчину саме зі Львова. Неточність, звісно, потім виявилась, але це вже не було суттєво. Я закохалася у Тараса з першого погляду. Як пише Ірен Роздобудько, якоїсь миті «один з усіх» немов потрапляє в перехрестя небесних променів і стає твоїм єдиним. Тарас часто телефонував мені, ми листувалися, спілкувалися через скайп. А через кілька місяців він приїхав до Львова провідати батьків і тоді ми зустрілися «в реалі». Це була чарівна казка! Потім він подався до Канади, а незабаром зробив пропозицію через… скайп. Під час наступного його візиту до України ми одружилися! 

— А як Тарас потрапив до Канади?

— Він виїхав як викладач українських танців. Тривалий час навчав там дітей і молодь танцювати. Що прикметно, українських танцювальних шкіл та ансамблів у Канаді, вочевидь, більше, ніж в Україні. За кількістю шкіл, де навчають гопака, Едмонтон — центр канадської провінції Альберта, де ми мешкаємо, дасть фору будь-якому українському місту. Тут не мають значення ані вік, ані національність, ані здібності до танців, головне — бажання. Кожне порядне село в Альберті, де є українці, має свого інструктора з українських танців. Чоловік жартує, що може спокійно балотуватися на виборах, бо в околицях Альберти його знає кожен пес.

— Ви повінчалися і ще рік ти сиділа на валізах в Україні. Чи хвилювалася, що раптом не пустять до чоловіка?

— Справді, я шість місяців чекала на permanent resident card — документ, який дає право на постійне місце проживання у Канаді. 

Але таки приїхала до Едмонтона. З того часу у мене почалося цілком нове життя, що істотно відрізнялося від українського. Приїхала я у грудні, якраз випав сніг, замело дороги, ми застрягли дорогою з аеропорту… Але були щасливі, що нарешті разом.

— Інша країна, інше життя… Як тобі в Канаді? 

— Канада мені відразу сподобалася — всюди чисто, ошатні будиночки, щоправда, майже всі однакові, так, що важко запам’ятати кудись дорогу. Найменування вулиць для мене й досі незвичні: майже нема словесних назв, а тільки цифрові. У Канаді надзвичайно ввічливі і люб’язні мешканці. Незнайома людина може запросто зробити комплімент, похваливши зачіску чи сукню. У крамницях завжди шалені знижки, всілякі розпродажі, словом, купа спокус для жіночого серця. До того ж ціни доступні — пересічний канадієць має можливість купувати гарний одяг, побутову техніку і все, що необхідно для комфортного життя.

— На яку роботу ти проміняла улюблену журналістику?

— Після вивчення мови у коледжі для емігрантів у моєму житті почався період, який я називаю «журналіст змінює професію» (усміхається, — авт.). Щоб працювати за фахом, тут потрібно підтвердити диплом, досконало вивчити мову. Розуміючи реалії, я шукала працю, яка була б мені хоч трохи цікавою, тож відразу подумала про центри з продажу рослин. Працювати серед квітів, кущів та дерев — задоволення. Мій керівник казав, що в мене «зелені пальці», бо рослини, які я вирощувала, росли на очах. Згодом я змінила ще кілька робіт, аби набратися досвіду і удосконалити мову. Одна з останніх і улюблених — інтерпретатор в історичному музеї. 

— Першим мером Едмонтона був українець Вільям Гавриляк, там мешкає відома письменниця-українка Мирослава Косташ, нинішнє покоління знає Дрю Карпишина — канадського письменника та сценариста комп’ютерних ігор з українським корінням... 

— В Едмонтоні справді витає український дух. Тут стільки українців, що важко повірити, що таке можливе. Постійно чуєш українську мову, бачиш в газетах українські прізвища. Коли працювала в магазині, чи не щодня хтось, почувши мій акцент, запитував, звідки я, і усміхався: «Я теж українець, мої бабця, дідо, прабабця чи прадід приїхали з України». Українців тут видимо-невидимо, причому як нащадків перших емігрантів, які з’явилися тут сто років тому, так і тих, котрі прибувають нині. Я ніколи не чула тут запитання: «А де це Україна?». 

— Вражають твої колоритні світлини з українського села-музею. Невже в Канаді вдалося зберегти село перших українських заробітчан?

— Якщо проїхатися Альбертою, то можна побачити, що більшість сіл — українські, тобто засновані нашими емігрантами: українські церкви, українські назви фермерських господарств, пам’ятники писанці, ковбасі, варенику (усміхається, — авт.). Упродовж цього літа я працювала в музеї «Українське село», де наче завмерла історія українських емігрантів. Він чимось нагадує Шевченківський гай у Львові. З різних куточків Альберти туди доправили автентичні споруди — будинки, школи, церкви, крамниці, зведені українцями у різні роки. До речі, перші емігранти якраз приїхали з Чернівецької та Тернопільської областей. У кожній будівлі музею є господарі, які розповідають відвідувачам свою історію. Я мешкала в одній із хат переселенців із Буковини, готувала українські страви, пекла хліб, доглядала за курями, вівцями, пильнувала город та квітник, дерла пір’я, а поміж тим спілкувалася з туристами. 

— Ти щаслива в Канаді, але все ж мрієш колись повернутися на батьківщину?

— Звісно, я сумую за батьками, за друзями, за Тернополем і за українськими реаліями. Мрію, щоб в Україні поліпшилося життя, щоб я дивилась і читала новини не з острахом і тривогою, а з щемкою радістю, гордістю і бажанням купити квиток в один кінець, до України!

zarobit 3
zarobit 5
zarobit 4
zarobit 6
zarobit 1
zarobit 2
zarobit 8
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, не буде електропостачання в окремих будинках Тернополя. А саме: - 18.10.18р. з 09:00 год. до 13:00 год. за адресами: просп. Степана Бандери 83, 83А, 83Б, 83В, 83Д, вул. Мостова, вул. Мостова Бічна (прив. сектор).
Кримінал
Кримінальне провадження за фактом таємного викрадення чужого майна відкрили працівники Підгаєцького відділення поліції щодо двох жителів району.   Як встановили правоохоронці, місцеві мешканці 1947 та 1949 років народження вирішили заготовити собі дрова на зиму. Нічого кращого, як вчинити крадіжку, їм на думку не спало. Вони вирушили в місце проведення санкціонованої рубки дерев працівниками місцевого лісництва. На злочин пішли, коли робочий день закінчив...
Суспільство
На своїй сторінці у Фейсбуці жінка написала гнівний пост про одну з молодих пар, що одружились в минулі вихідні. Її обурило те, що після виїзної церемонії розпису на пляжі «Циганка», ніхто з організаторів свята не потурбувався прибрати залишки прикрас після урочистостей. Вітер розтягнув усе залишене по усьому берегу озера. «Весільні виїзні церемонії - це гарне, романтичне і зазвичай яскраве видовище, як, власне, і інші свята на природі.Але! Люди добрі! При...
Суспільство
У 9-місячної Мар’яни Цокало з Тернопільщини діагностували рак крові. Батьки  борються за життя своєї донечки. Тернополяни та всі небайдужі збирають кошти на трансплантацію кісткового мозку.  Проте стан малечі погіршився. Про це на сторінці спільноти "Мар'яночка Цокало. Допоможіть врятувати життя" у мережі Фейсбук повідомили її батьки. "Сьогодні Мар'янці дуже погано. Вночі рвала, відмовляється їсти, весь час плаче. Це очікувані наслідки хімії, але вони все...
Суспільство
Тернополянам пропонують підписати петицію та відновити "31" маршрут у Тернополі. Автор Тарас Сеник пояснює, що «з початком навчального періоду, знову загострюється питання щодо відновлення робити 31 маршруту. Важко не тільки студентам, а й людям, які добираються на роботу. Тому, пропоную відновити роботу 31 маршруту хоча б на період навчання». Петиція була створена ще 19 вересня, але станом на сьогодні її підтримали – 169 осіб. До завершення терміну голосу...
Суспільство
Уже від сьогодні патрульні поліцейські України притягатимуть до відповідальності водіїв, які порушили швидкісний режим. Нагадаємо, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється не більше ніж 50 км/год. Згідно частини 1 статті 122 КУпАП – перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год – тягне за собою штраф у розмірі 255 гривень; Згідно частини 3 статті 122 КУпАП – перевищення встановлених обмежен...
Суспільство
Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" повідомило про місця реалізації паливних дров. Зробити це можна у його виробничих підрозділах: Буданівське лісництво: тел. (0251) 4-14-26, вул. Янівська, 106, с. Долина, Теребовлянський р-н, ; Залозецьке лісництво: тел. (0240) 3-14-96, вул. Зборівська 20, смт. Залізці, Зборівський р-н; Збаразьке лісництво: тел. (0250) 2-15-70, вул. Д. Галицького 97, м. Збараж; Микулинецьке лісництво: тел. (0251) 5-1...
Пригоди
13 жовтня у селі Острів, на виробничій базі ТзОВ "Спецавтоінвест", із 34-річним підсобним працівником стався нещасний випадок. Потерпілого врятувати не вдалося. Як повідомляє офіційний сайт Управління Держпраці у Тернопільській області, розпочато спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком. За попередніми даними, під час завантаження міксера сталась аварійна зупинка бетонного вузла, оператор та завідувач виробництва почули крики, пі...
Суспільство
Світлана Пида пропонує створити у Тернополі Бібілйний ботанічний сад. Свою ідею вона подала на "Громадський бюджет". Створення Біблійного ботанічного саду передбачає: висаджування на території дендрарію ТНПУ ім. В. Гнатюка, на якій знаходиться церква св. Софії Премудрості Божої, дерев, кущів, ліан, трав’янистих рослин та рослин біблійного городу, які згадуються на сторінках Святого Письма. Також тернополянка рекомендує встановити спеціальні таблички, на як...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!