Кращі автори з усієї західної України змагались у четвертому «Поетичному батлі», який відбувся в Тернополі 17 листопада. Разом із журі судили творчість учасників глядачі, які купляли комплект оцінок на аукціоні. Переможець отримав 80 відсотків від суми з продажу оцінок.
- Кожен учасник має дві хвилини на свій виступ в першому турі, три хвилини на другий тур та чотири на фінал. Перевищення ліміту часу карається зняттям балів, - розповідає учасниця батлу тернополянка Юлія Іванчук перед початком батлу. - «Поетичний батл» відбувається раз в пів року в одному з міст західної України. Минулого разу його виграв тернополянин, тому наше місто і приймає кращих письменників та поетів.
Перед першим туром провели аукціон, де троє глядачів купили комплекти оцінок за 60, 50 та 40 гривень. Перед фіналом провели аукціон заново. Цього разу глядачі віддали за право судити 85, 100 та 101 гривню.
Оцінки журі відрізнялись від оцінок глядачів. Необ’єктивність помічали саме в останніх. Адже купували комплекти вболівальники конкретного учасника, конкурентам вони ставили явно занижені оцінки. Навіть друзі, які сиділи поруч суддів-глядачів, закидали їм, що так робити не можна.
Боролись між собою поети та письменники Тернопільщини і Львівщини. Мова текстів учасників згідно правил була вільна, тому неодноразово глядачам доводилось чути нецензурну лексику, пише 20 хвилин.
У фінал вийшли троє тернополян та один львів’янин. У битві Тернопіль все таки поступився Львову. Переможцем став Андрій Вар’ят, який підняв настрій глядачам своїм львівським гумором.
- Я пишу гумористичні твори, хочу, щоб слухачі та читачі посміхалися, - каже поет. – Беру участь в усіх подібних заходах, які проводять у західній Україні. Люблю Тернопіль, якби не жив у Львові, то жив би у вашому місті.
Отримав переможець 402 гривні. Це найбільша сума, яку зібрали за всі чотири батли. Поет каже, що потратить гроші за святкування перемоги. Крім гуморесок Андрій Вар’ят пише сценарії до серіалів, також зараз він працює над кримінальним трилером.
- У таких конкурсах важливо дати змогу глядачам оцінити мистецтво, - продовжує Андрій. - Але можна це зробити без аукціонів, без грошей. Мистецтво не потрібно продавати.
Фіналісти, незважаючи на програш, залишились задоволені участю у проекті.
- Головне, що мою творчість почули та осмислили, - каже фіналістка Юлія Іванчук. – Я пишу ще змалечку. Хоч в творах не використовую мультивікіпедійних фраз, вони - щирі. І я рада, що можу поділитись цією щирістю з іншими людьми. Якщо б виграла у цьому конкурсі, гроші б потратила на подарунки дітям з дитячого будинку. Ми з друзями саме зібрали речі для них та плануємо відвідати діток наступного тижня.
Глядачі отримали масу вражень, як зворушливих, так і шокуючих.
- Цікаво було дізнатись, що робиться в голові людей, які вміють виражати думки на папері, - каже 22-річна Анастасія Оробчук. – Виступ переможця змусив мене посміхнутися. Він навіть на звороті листків, з яких він читав, понаписував веселі фрази на зразок – «Двійки я отримував у школі, тому ставте п’ятірки». Інші учасники також варті уваги, в кожного свій стиль. Запам’ятала фразу з вірша Діани Дмитрів, яка говорила, що, поки відкладаєш плани, хтось за тебе проживе твоє сьогодні.
Проте дівчину здивувала неадекватність деяких учасників.
- Один із фіналістів був явно нетверезий, - продовжує Настя. - Весело було спостерігати, як поет плутав рядки, не вкладався в час або часу йому було забагато і він танцював. Думаю, має бути якийсь фейс-контроль у таких заходах. Твори його були глибокі. Але він зачитував їх, сам насміхаючись з написаного.
