"Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото)

Він пройшов десятки кілометрів пішки, щоб побачити, яке воно місто у зоні відчуження. 

23-річний тернополянин Микола С. з двома друзями вже втретє провів ніч в Прип'яті, пише 20 хвилин

- Я пішов туди, бо сам факт, що можна зайти туди, де не можуть ходити інші люди, для мене вже круто. Це адреналін, - розповідає Микола. - Це був мій третій похід. Я йшов з двома знайомими, один з Тернополя, інший з Києва. Я проводив їх. Вперше я хотів побувати там з цікавості, адже потрапити туди можна лише за спеціальними перепустками для людей, які там жили раніше чи туристичних одноденних перепустках. Більше там немає нікого.   

Микола розповідає, що людей, які заходять на забороненні території називають Сталкерами від назви серії книг "S.T.A.L.K.E.R".

Радіації в два-три рази більше, ніж в Києві

На запитання чи не страшно було отримати опромінення жартома відповідає, що якщо не брати з собою дозиметра, то можна вважати, що там норма.

- Ми старалися довго не затримуватись біля металевих конструкцій, бо вони найбільше радіації тримають, - говорить сталкер. - Цього разу нам вдалось дістати дозиметр, тому всюди, де ми були - вимірювали рівень. 

За словами Миколи, в самому місті перевищення допустимої дози опромінення не більше ніж у два-три рази. Перед походом хлопці виміряли рівень опромінення у Києві. Позначка сягнула - 18 мікрорентген, допустима доза - 20 мікрорентген. У Прип'ятті ж показники коливаються від - 30  до 60, проте не всюди. На взутті нам вдалось виміряти майже 200.  

За чотири дні не побачили жодної людини. Рідкісних тварин безліч

- Наш похід тривав чотири дні. Один день - на дорогу туди, ще два ми були в місті, і день - для дороги назад, - говорить Микола. 

Найбільше у закинутому місті хлопця та його супутників здивувало різноманіття тварин, яких вони там зустріли. Зараз у Чорнобильській зоні існує зоологічний заповідник. Тому тваринне середовище розвивається дуже стрімко. 

- Там зараз дуже багато "червонокнижних" видів тварин, яких люди вважають вимерлими.  Ми бачили лосів, білок, лисиць та багато гризунів. Як на мене - це плюс від того, що немає зараз там людей, - розповідає Микола.

За словами відчайдуха, у зоні відчудження манить і те, що місто дуже тихе. Там немає жодних механічних шумів, до яких люди звикли у буденному житті, а від відсутності світла вночі зорі здаються ще яскравішими. 

- Досвідченні сталкери розповідали, що зараз у тих місцях багато вовків і вони ходять зграями. Тому зізнаюсь, було страшнувато, - говорить Микола. - Але все було добре ми їх не зустріли. 

"Ніч провели у закинутій квартирі на проспекті Будівельників"

- Для туристів у місті створили спеціальний маршрут. Їм дозволяють заходити лише у декілька шкіл та садочків. Я хотів більшого. Ми були у дитячому садочку "Яблонька", туди туристів не пускають. Людям, які схільні вірити в містику, таки не варто там бути: розкидані іграшки, книжки, - ділиться враженнями Микола. -  Коли ти їдеш туристичним маршрутом, ти не відчуєш, як воно жити там, коли місто в сутінках. Ми ніч провели у закинутій квартирі на 6-му поверсі, де залишилось трохи меблів і був нормальний рівень радіації. То був будинок на проспекті Будівельників. Номер не скажу.  - Мушу розчарувати людей, чортове колесо в Прип'яті не таке велике та моторошне, як виглядає на фотографіях, - розповідає хлопець, але воно стало справді візитівкою Чорнобильської зони. Ми посиділи на ньому. 

Час у місті зупинився в 1986-му

- Найдивніше з походу було заходити на кладовище в зруйнованих селах, які трапляються по дорозі в Прип'ять, де останні дати смерті на могилах 1986 рік, - говорить хлопець. - Там дуже добре видно, що час зупинився, адже після катастрофи люди там не вмирають. От така іронія. 

За словами Миколи, у самій Прип'ятті теж чимало речей, які не можуть залишити байдужим: чи не у кожному будинку видніються речі, які не змогли забрати власники, коли їх евакуйовували, а  практично усі дороги  поросли деревами та кущами.

- У місті дуже тихо. Для мене це відпочинок від всього. Там неймовірна природа, - каже сталкер. - Навіть якщо це місто, зараз на місто воно мало схоже.  Микола каже, що незабаром планує ще один похід, але цього разу в село неподалік Прип'ятті, адже там ще більше місць, куди з часу Чорнобильської катастрофи не ступала нога туриста.

"Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-1 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-2 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-3 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-4 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-5 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-6 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-7 "Люди тут не вмирають з 1986 року": тернопільський сталкер розповів, як два дні провів у Прип'яті (фото), фото-8
фото: Микола С.
Прип'ять поїздки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі