09:45, 28 грудня 2018 р.
"З нього роблять овоч": тернополянка розповіла про свого брата, який помирає через німецькі ліки (ФОТО+ВІДЕО)
Про складну ситуацію, в якій опинився тернополянин Володимир Чалов, редакцію розповіла його сестра Дана Чалова. Жінка переконана, що чоловіка хочуть зжити зі світу.
Донедавна Володимир Чалов понад 15 років працював паркувальником на Майдані Волі у Тернополі. Чоловік охоче коментував журналістам правила паркування, роз’яснював перехожим, як працює паркомат, весь час жартував і люб'язно спілкувався.
Свого часу у соцмережі "ВКонтакте" існував проект "Тернопільські портрети". Його автор Сергій Гуменюк поспілкувався із паном Володимиром. І той розповів про себе:
"В першій школі вчився в одному класі з майбутнім мером Тернополя Толіком Кучеренком. Відслужив чотири роки в підводній лодці на Сєвєрному флоті. Потім повернувся в рідне місто. Працював майстром по холодільніках, а зараз ― парковщик. Жінка померла, діти з внуками в Німеччині. Ще в 90-тих туди виїхали. Я добре зберігся, бо колись спортом займався – троєборієм зі штангою. Старався не грішити. Моє правило: "Не хочеш зробити добра, принаймні відступися і не роби злого". Останні 12 років кожен день ходжу в церкву – в Катедру на ранішню службу. Біблію знаю досконало. Думаю, якби кожен жив з любовʼю до ближнього і з Богом в серці, то і життя міста було б кращим"".
Як повідомляє "20 хвилин", ще недавно Володимир Чалов був на звичному для нього посту - на Майдані Волі. Нині він перебуває у хоспісі села Плотича, а його сестра каже, що стан чоловіка стрімко погіршується. За словами жінки, із Німеччини в хоспіс передають ліки, які роблять з нього "овоча".
"Володя був майстром спорту. Ще донедавна обливався холодною водою", - розповідає пані Дана. - "Два роки тому в нього трапився інсульт, одразу після того, як зять із дочкою приїхали з Німеччини. Потім йому потрібно було замінити кульшовий суглоб. Я не мала можливості оплатити операцію. Дочка і зять за операцію платити відмовились".
У палату разом із сестрою Володимира журналістку пропускають лише під виглядом племінниці пані Дани. У чоловіка - явні порушення мови, він не в силі піднятися з ліжка.
"Мій племінник Тарас приїхав до нього десь три дні тому. Одна із медсестер спитала його, чи він від Андрія Ігоровича (Андрій - друг зятя хворого) і сказала, що Володимиру негайно потрібні ліки з Німеччини", - каже пані Дана. - "Назву написала на листочку і додала, що препарат брат приймає зранку і ввечері щодня. Ліки називаються "Кветіапін"".
Племінником хворого, пан Тарас, розповів, що під час його відвідин дядька у жовтні медсестри повідомили, що стан хворого погіршився: він - збуджений, рве підгузки та виривається. Тому негайно потрібні ці ліки.
"Це здивувало", - розповідає пан Тарас. – "Бо я регулярно відвідував хворого родича. Коли його привезли до хоспісу, Володимир ходив з палицею, розмовляв і навіть жартував. Зараз (середина грудня) він лежить нерухомо, як овоч, не може говорити, не реагує на світ, дуже схуд".
У хоспіс Володимир Чалов потрапив 25 вересня. Його привіз зять, який одразу ж повернувся за кордон. Ми звернулись за коментарем до сімейного лікаря Володимира Чалова Ольги Шевчук.
"Я пам’ятаю такого пацієнта. Він ще не старий чоловік, але не міг ходити", - говорить Ольга Шевчук. - "Коли я приходила, він не міг дверей відкрити. У нього ураження колінних суглобів. У квартирі він жив сам і не міг доглядати за собою. Його донька в Німеччині. Приїжджав зять. Вони обирали - чи будинок престарілих, чи хоспіс. Зупинились на останньому".
Під час візиту в хоспіс сестра Володимира запитує у медсестер, які ліки дають її братові. Медсестри показують листок призначень та пояснюють, що Володимиру Чалову дають лише ліки для профілактики пролежнів і препарат "Труксал".
Головний лікар хоспісу Андрія Паламарчука сам починає мову про препарат "Кветіапін".
"Ми даємо пацієнту ліки ті, які давав його зять. Мені знайомий цей препарат. Ми його іншим пацієнтам теж даємо", - каже Андрій Паламарчук.- "Це препарат - заспокійливий. Ми даємо одну таблетку на ніч".
Лікар виходить зі свого кабінету, де розмовляв із сестрою хворого. Повертається за кілька хвилин. У зошиті з призначеними препаратами останнім пунктом дописано "Кветіапін" та відмічено кілька днів призначення.
Сестрі хворого пан Паламарчук інструкцію пропонує знайти в інтернеті. Каже, препарат давали чоловікові для спокійного сну. Пані Дана на правах родички просить історію хвороби пацієнта. Лікар дозволяє переглянути її та сам вголос озвучує: у Володимира усі життєві показники, включно зі сном, - у нормі.
Головний лікар Андрій Паламарчук підтверджує, що ліки "Кветіапін" дав зять Володимира, коли той поступив у хоспіс.
"Я за своєю натурою довірлива людина", - каже лікар. - "Мені сказав зять Володимира, що він ті таблетки приймав до того, як потрапити у хоспіс. То поки таблетки не закінчились, він їх приймав. Я знайомий зі складом таблеток, бо їх аналог є в Україні. Зараз він їх не вживає, бо вони закінчилися".
Як стало відомо, зять пацієнта Володимир Лисак і головний лікар хоспісу Андрій Паламарчук разом вчилися в медінституті.
"Ваші слова все зовсім змінюють" , - звертається головний лікар до пані Дани. - "Чоловік, який привіз Володимира, назвався зятем. Надав всі необхідні документи для поступлення. Я зараз вислухав другу сторону, вашу, котра дуже протилежна. Ми вже не даємо препаратів. Розумієте? Їх вже нема".
Дана Чалова написала заяву в поліцію, щоб вони перевірили лікарню та допомогли визволити її брата. 30.11.2018 р. з районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області надійшло повідомлення про те, що "будь-яких порушень, передбачених кримінальним кодексом України виявлено не було, а тому підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування немає".
Родичі Володимира Чалова стверджують: ні з ким із них слідчий не спілкувався. Родичі намагалися додзвонитися на номери телефонів, зазначені у документі. Жодного разу там ніхто не підняв слухавки.
Спростувати чи підтвердити інформацію попросили зятя героя публікації Володимира Лисака, який зараз живе у Німеччині. На приватне повідомлення у соцмережі Facebook він не відповів. Надати офіційний коментар журналістці не захотів і головний лікар хоспісу Андрій Паламарчук.
"Жодних коментарів. Не маю бажання говорити", - сказав він.
А Дана Чалова розповіла, що після того, як вона звернулась у поліцію, до неї зателефонувала дочка пана Володимира, яка живе у Німеччині, і запропонувала їй відпочити, наприклад, у Парижі. Пані Дана процитувала її слова:
"Дайте спокій лікареві, у нього діти. А батькові вже й так недовго лишилося".
За словами жінки, квартира пана Володимира у центрі Тернополя давно подарована дочці. Жодного разу батька у хоспісі вона не відвідала.
Експерти надали коментарі даної ситуації: зокрема, Андрій Шорніков, асистент кафедри психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської медакадемії повідомив:
"Відповідно до показань "Кветіапіну", які затверджені наказами МОЗ, варто зазначити, що основними є: шизофренія, біполярні розлади. Ці захворювання є психічними та мають лікуватися лише психіатрами. Неврологічних показань, зокрема покращення сну, у цього препарату немає. Призначати для лікування порушень сну цей препарат не можна, оскільки заборонено призначення не за показаннями. Варто зазначити, що сонливість є побічним ефектом лікування "Кветіапіном"".
Євген Дьомін, аспірант Національного медичного університету імені О. О. Богомольця:
"Як і будь-який нейролептик, кветіапін чинить серйозну дію на особистість і поведінку людини і його призначення без відповідних показань, зокрема здоровим людям, не може бути прийнятним. Як і будь-який нейролептик, "Кветіапін" впливає на здатність приймати рішення, оцінювати обстановку, на швидкість і адекватність реакції. Призначення цього препарату для "покращення сну" вважається вкрай малоймовірним і нелогічним, скоріш за все, пропущена важлива інформація".
Також варто уточнити, що хоспісна допомога — широкий комплекс медико-соціальних та психотерапевтичних заходів, що надаються людині, яка вмирає, в останні 6 місяців життя. Головна мета перебування пацієнта у хоспісі — покращення останніх днів життя пацієнта, полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта та членів його родини. У хоспіс направляють невиліковних хворих – з онкологічними, серцево- та нейросудинними, нейродегенеративними ураженнями головного мозку, пацієнти в термінальних стадіях туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, цукрового діабету тощо. В Україні хоспіси мають ширші функції, тут можуть перебувати люди, що перенесли інсульт, мають важку патологію головного мозку. У наказі МОЗ від 21.01.2013 року "Про надання паліативної допомоги" вказано, що пацієнтами хоспісу можуть бути лише ті люди, які хворі на невиліковні та прогресуючі захворювання, що не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
ТОП новини
Оголошення
live comments feed...