Тернополянка готується до кінця світу (ВІДЕО)

Кінець світу буде. Повідомлення про те, що Армагеддон наближається, сколихнуло, без перебільшення, усе людство. Що відбудеться двадцять першого грудня? Чи зустрінемо ми цього дня світанок або ж потонемо у темряві?

Ці питання люди обговорюють у транспорті, магазинах, на роботі, в перукарнях та у власних домівках. Здебільшого відповіді скептичні. Чимало громадян називає чутки про глобальну катастрофу успішним ретельно продуманим маркетинговим планом. Хоча є й ті, хто до кінця світу готується.

В Тернополі мешкає жінка, яка впевнена, що двадцять першого грудня катаклізми відбудуться. Їй про це наснився сон.

Ольга Трьоміна – тернополянка, яка готується до кінця світу: «спочатку бачу, ніби як війна, знаєте, все наче гримить, темнота, потім бачу, ніби будівлю і ця будівля, як ніби обвалена, цегла обвалена, але основні обвали внизу, наче ями, і там лежать якісь люди і я думаю, що ж то таке, вони в погонах всі, вони ніби не живі, мені дуже страшно дивитись на це»

Сон був довгий та моторошний, зізнається пані Ольга. Після нього жінка почала детальніше вивчати питання Армагеддону. В той же час зрозуміла – кінця світу не минути. А тих, хто не вірить у це, – не переконує, лише запевняє, що коли на вулицях розпочнеться хаос, вона допомагатиме і ділитиметься запасами їжі, теплим одягом, медикаментами та іншими необхідними для життя речами.

Ольга Трьоміна розповіла ІНТБ: «потрібно мати і воду, і продукти харчування, предмети першої необхідності, гігієнічні засоби, мило, салфетки, зубна паста, це в першу чергу, хліб і вода, ну хліб – це сухарики, хто скільки може, ну, я не думаю, що я буду центнерами запасатися, скільки в мене вистачить ресурсів, стільки я і зробила, водичку там всього по 20, наприклад, водички – по 20, салфеток – по 20 пачок, 20-30 кусків мила, я з розрахунком на чотири дні, але мені здається, що той розрахунок буде необмежений, тому що думаю, це буде і на довший час»

В тому, що хаос на планеті триватиме більше кількох днів, тернополянка впевнена, тому поспішає закупити всього удвічі більше.

Ольга Трьоміна: «основне питання, потрібно багато цього мати, а я рахую, свічок у мене мало закуплено, тому що світло, вода і хліб – це в першу чергу, я рахую так».

Пророкує жінка, що кінець світу буде холодним, але одягу багато не пакує, боїться, що в разі вимушеної втечі з квартири просто не подужає взяти всі приготовлені сумки та наплечники.

Ольга Трьоміна: «ось штани я взяла, там в мене светри, взяла щось тепленьке; мороз буде, потрібно ж мати, так?»

Рідні та близькі люди не підтримують пані Ольгу і негативно ставляться до її ініціатив щодо підготовки до Апокаліпсису.

Ольга Трьоміна: «дочка моя, вона знаєте, на це дивиться, вона залякана, вона залякана моєю підготовкою, каже: – Мама, ти це все запасла, як ніби завтра війна буде. – Я їй кажу: – Я готова, до цього, бо я думаю, що щось все-таки буде, – якщо ти така спокійна, то я не буду силою витягувати з неї якусь інформацію, що ти так думай, в неї ж своя думка»

Де зустрічатиме двадцять першого грудня кінець світу, жінка не знає. Вона перелякана, вдома, каже, небезпечно, бо будуть і випадки мародерства. В гості наразі її ніхто не кличе.

Ольга Трьоміна: «може, знайдуться люди, які приютять мене, може, думаю, знайдуться, які запропонують; ну, ви знаєте, я не люблю бути настирливою, щоб не заважати і не бентежити людей, ще не вирішила, де я точно буду, якщо мене хтось візьме»

Окрім стратегічних продуктових запасів, речі першої необхідності також у пані Ольги вже є.

Ольга Трьоміна: «тут у мене бачите що: туалетний папір, я показала, в мене дві упаковки, треба докупляти його в першу чергу, є вата і бинти – це обов’язково треба мати, тут по 10, по 20 штук»

Перед тим, як іти на закупи, жінка склала план та список.

Ольга Трьоміна: «спочатку я робила собі план. Я так і написала ручкою «план». По плану перечислила, що мені потрібно: паспорт і документи – в першу чергу, необхідні речі теплі, медикаменти, таблетки, трави, чаї, продукти, сіль, хліб, сухарі, консерви, тушонки, емальований посуд, чашка, ложка, кружка, свічки, сірники, одяг, рушники, рукавиці, миска для варіння, якщо є маленька, потім я перечислила, які ліки необхідно мати»

Для своєї улюбленої кішки жінка також придбала їжу і готує Мурку для транспортування у безпечніше місце.

Ольга Трьоміна: «вот так, ми там хутро постелимо, сумочку закриємо, тільки треба потримати, щоб вона не вискакувала»

Пані Ольга не знає, що її чекає двадцять першого грудня. Переконана лише в тому, що навіть якщо кінець світу й справді настане, буде молитися щиро та безупинно.