18 січня - "Голодна кутя" або другий Святий Вечір: чого не можна робити тернополянам напередодні Водохреща

18 січня - "Голодна кутя" або другий Святий Вечір: чого не можна робити тернополянам напередодні Водохреща, Георгій Шевчук

18 січня за новим стилем, якраз напередодні Водохреща, припадає святкувати "Голодну кутю" або другий Святвечір. Впродовж цього дня віряни постують, тобто нічого не їдять. А сідають вечеряти, коли аж засяє вечірня зоря.

Всі страви мають бути пісними, а саму вечерю починати з освяченої води. Після того вже їдять кутю (голодну, тобто без молока чи вершків, мають бути лише обов'язкові складники – зерно, мед, горіхи, мак, родзинки) і запивають узваром.

Страв у цей вечір готують менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість. По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

"Тікай, кутя, із покуття, а узвар — іди на базар,

Паляниці, лишайтеся на полиці, а "дідух" — на теплий дух,

Щоб покинути кожух!"

Родина виносила з дому "дідуха" й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

Оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі записав в році 1876 етнограф Яків Новицький:

"Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти кутю, то піднімуть таку стрілянину, мов наче й справді війна йде. На другий день, на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тілько попи начнуть хрест вмачати в воду, то вони й палять з пушок. Ще я добре знаю, як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли, бо тоді були й попи ще з запорожців".

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.

Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі "вечірня вода" — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, "щоб хліб родився". Вважалося, що чия ложка вночі "сама перевернеться", той умре. Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — "щоб добре плодилися".

На Щедрий Вечір, так само, як і на Свят-Вечір, за старим народнім віруванням "тварини людською мовою говорять", але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.

Народні прикмети 18 січня:

1. Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.

2. Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.

3. Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.

4. Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.

5. Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.

6. Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.

7. Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.

8. Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.

9. Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.

10. Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.

Голодна Кутя другий Святвечір
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі