Мери балотуються у нардепи: хто виграє, а хто програє?

Цієї виборчої кампанії одразу троє міських голів з Тернопільській області виявили бажання стати нардепами. Вони обіцяють виборцям ще більше покращити життя довірених їх міст. Але на скільки щирими є кандидати у своїх обіцянках? І чи справді виграють громади, якщо відправлять своїх міських голів на роботу до столиці? Адже, зважаючи на політичні реалії сьогодення, на заміну вже перевіреним досвідченим керівникам може прийти профан-кон’юктурник, взагалі далекий від управління містом. 

 Усі троє кандидатів, які вирішили з кабінету міського голови «переселитися» у парламентську залу, добре знані в своїх містах. Причому усі встигли зробити чимало добрих справ.

Для прикладу, після того як Заліщики у 2015 році очолила Алла Квач, в місті провели модернізацію вуличного освітлення, впорядкували старий цвинтар, в Молодіжному парку реставрували оглядовий майданчик, звідки люди милуються Дністровським каньйоном.

Туристи відзначають, що в так званому Нижньому парку (Заліщицький парк, який ще називають Панським) облаштовано відпочинкову зону та дитячий майданчик, заасфальтовано центральну алею, з’явилися туалети, багато лавок, смітників. Є навіть WiFiі розетки для зарядки телефонів.

Алла Квач не приховує бажанням повернути Заліщикам колишню славу курортного містечка. Зрозуміло, для цього в місті ще потрібно докладати чимало зусиль для благоустрою: як самого міста, так і берегів Дністра. Та перспективи – значні. Особливо якщо зважити на можливості, якідає органам місцевого самоврядування реформа децентралізації. Адже після створення ОТГ громади вже самі вирішують, на що скерувати зароблені кошти. На чолі із енергійним і вправним керівником такі райцентри як Заліщики можуть справді отримати нове обличчя.

Аналогічне можна сказати і про Вишнівець. Після того, як нинішній голова Вишнівецької ОТГ Володимир Кравець здобув переконливу перемогу на виборах, в громаді суттєво зросла кількість сміттєвих баків, запроваджено роздільне сортування сміття, почали ремонтувати дороги, спортзали, у трьох школах перекрили дахи, у селі Бодаки відкрили дитсадок. У містечку постав сучасний стадіон, на якому деякий час навіть грала тернопільська «Нива».

Але при цьому роботи у Володимира Кравця ще теж непочатий край, особливо якщо зважити на те, що до Вишнівецької ОТГ хочуть приєднатися й інші села.

Мер Чорткова Володимир Шматько взагалі має вже чималий досвід у керуванні місцевими господарками. У свої 24 роки він очолив село Біла і так зумів себе проявити, що у 29 роки його обрали міським головою Чорткова. На новій посаді він теж показав себе як достойний керівник, про кращого міського голову чортківчанам годі і міряти.

Та чомусь успішні мери раптом вирішили свої громади покинути. Це майже те саме, якби у нинішні відверто складні для України роки випробувань виїхати кудись в Америку, аби звідти сильніше любити «неньку-батьківщину».

 Володимир Шматько у своєму відеозверненні стверджує, що іде в парламент «залучати кошти для розвитку трьох районів», у яких балотується. І ще й закликає виборців до відповідальності. Та на скільки відвертим є міський голова Чорткова? Як досвідчений політик він чудово знаєнинішні правила гри, коли чималі кошти на округ вдається «вибивати» лише провладним нардепам. Саме тому цієї каденції мізер отримали північні райони Тернопільщини, які представляв «неугодний» порошенківській команді «свободівець» Михайло Головко.

А Володимир Шматько балотується від партії «Сила людей», шанси якої пройти 5-відсотковий бар’єр відверто незначні. Яким чином кандидат планує самотужки залучити кошти одразу на три райони залишається загадкою. Ціною яких компромісів? І чи виграє від цього Чортків? Або та сама Вишнівецька ОТГ? Адже у випадку з Володимиром Кравцем ситуація аналогічна, він очолює партію «Добрий самарянин» і в парламенті йому доведеться доводити хибність твердження, що один у полі не воїн.

 В цьому контексті краща ситуація у Алли Квач, партія якої має шанси потрапити в парламент. Але хто краще за неї зможе реалізовувати стратегію перетворення її улюблених Заліщиків на курорт мрії?

 Врешті, хто прийде на зміну згаданим головам, якщо когось з них таки оберуть народним депутатом? Чи будуть наступники такими ж здібними, умілими, завзятими?Чи виграє місто і громада від того, що під час парламентських виборів «збудеться» свого керівника?

Це те, над чим варто першочергово задуматися жителям перелічених містечок. Чи варто міняти перевіреного коня-роботягу на кота у мішку? І кому стане краще від того, що замість вмілого управлінця громадою невдовзі почне керувати невідомо хто?