Чому тернополяни не сплачують штрафи ДАІ?

Мабуть, не усі знають, чим займається Державна виконавча служба України і для чого вона створена в нашій державі. 

У системі нашої юстиції вона виконує вельми відповідальне завдання – реалізує судові рішення, тобто матеріалізує стосунки між позивачами і відповідачами, арбітрами яких є судові та інші інстанції, - пише Місто. Фактично вона гарантує ефективність роботи судової системи взагалі. Адже людина звертається до суду не за визнанням її права на папері, а з надією на конкретний результат, який може бути досягнутий тільки реальним виконанням рішення.

Про особливості роботи виконавчої служби та проблеми, з якими вона зіштовхується найчастіше, нам розповість начальник відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Марія Гриців.

– Маріє Богданівно, розкажіть, чим займається Державна виконавча служба Тернопільського району?

– В основному ми займаємось виконанням рішень цивільного характеру: повернення боргів, захист майнових і немайнових прав, стягнення аліментів. Але бувають і кримінальні справи: конфіскація майна, стягнення збитків, завданих злочином, та інші покарання. За одинадцять місяців цього року ми отримали до виконання 9236 виконавчих проваджень. З них завершили 6763. У 237 випадках вже отримані реальні кошти. Близько 70% нашої роботи – справи про адмінпорушення. Переважно це невиконання постанов ДАІ та несплата внесків до Пенсійного фонду.

– Тобто ви повинні змусити людину заплатити штраф ДАІ?

– Так, це входить у наші обов’язки. Наприклад, водій порушив правила дорожнього руху, за що був оштрафований на 255 гривень. Однак він добровільно не сплачує штраф протягом 15 днів. Через це сума подвоюється, і справа переходить у нашу службу. Ми повинні забезпечити примусове виконання цієї постанови. Спершу даємо людині сім днів, щоб вона добровільно заплатила свій борг. Якщо ж вона цього не зробить, то до суми додається ще 10% від загальної суми та витрати виконавчої служби. Окрім цього, ми накладаємо арешт на майно людини. В даному випадку це автомобіль. За цей тиждень вже затримали шість машин, власники яких не сплатили штрафи.

– Чому така велика кількість несплачених штрафів ДАІ. На Вашу думку, з чим це пов’язано?

– Дуже часто причиною цього є юридична неграмотність людей. Ми не звертаємо увагу на те, що підписуємо. У постанові працівника ДАІ йдеться про те, що в разі несплати штраф зросте вдвічі, а поставлений підпис свідчить про те, що водій отримав копію постанови, яку потім оскаржуватиме в суді. Дуже часто люди забувають про невеличкий штраф і з часом лише додають собі проблем. Цікаво, що тепер із несплаченим штрафом людину навіть не випустять за кордон. Тому будьте обережні і уважно читайте документи, які підписуєте.

– Якщо сума боргу велика, а коштів його покрити людина немає. Що ви робите в такому разі?

– Якщо у боржника немає коштів, повернення боргу проводиться за рахунок його майна. Спочатку рухомого: техніка, меблі, автотранспорт, а потім нерухомого: земельні ділянки чи будинки. Ми приходимо у дім, описуємо майно. Це, мабуть, найскладніший момент у нашій роботі. Потім майно публічно продає торговельна організація, що виграла тендер. Якщо коштів від реалізації достатньо або навіть більше від суми боргу, то залишок повертається боржникові.

– Невже для покриття заборгованості можуть вилучити «все до нитки? Як тоді житимуть співмешканці боржника?

– При описі та вилученні майна виконавці забирають не все. Є перелік майна, який не підлягає опису і на нього не може бути стягнення. Це одяг з розрахунку на кожну особу (одне осіннє та одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок — два зимових плаття), один літній костюм (для жінок — два літніх плаття), головні убори на кожен сезон, для жінок — дві літні хустки, одна тепла хустка або шаль. Одяг, зношений більш ніж на 50%, також не підлягає опису. Стягнення за виконавчими документами не може стосуватися і таких видів майна: взуття (по одній парі на кожний сезон), білизна (по дві зміни на кожну особу), постільні речі (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра), два особистих рушники на кожну особу, необхідний кухонний посуд, один холодильник на сім’ю, меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа (крім меблевих гарнітурів), усі дитячі речі. До того ж — продукти харчування з розрахунку на три місяці, паливо для приготування їжі та обігрівання приміщення протягом шести місяців, одна корова чи одна телиця, чи одна коза, вівця, свиня в осіб, що займаються сільським господарством, інструменти, необхідні для професійних занять тощо.

– Як економічна криза вплинула на вашу роботу? Кількість конфіскованого майна зросла чи ні?

– Криза, звичайно, сильно вдарила по кишенях людей. З’явилося багато виконавчих рішень на користь банківських установ. Особливо це стосується доларових кредитів. Люди позичали гроші на купівлю автомобілів, квартир, зведення будинків та на розвиток бізнесу. А віддавати тепер нічим. Найбільше виконавчих проваджень з іпотеки. У зв’язку з втратою роботи або суттєвим зменшенням доходів багато хто не може виплачувати кредит. Але у законодавстві винятків немає, і в судовому порядку або через виконавчі написи нотаріуса приймалися рішення про повернення боргових зобов’язань. Проблема не в тому, що люди не можуть платити, а в тому, що вони майже не користуються своїм правом на захист! Наше законодавство, незважаючи на його недосконалість, є досить гуманним і справедливим. Ось, наприклад, хтось має заборгованість перед банком, та замість того, щоб у правовому полі намагатися захищати себе, просити про відтермінування або зменшення виплат, починає ігнорувати вимоги банку, а потім і державного виконавця. Тому ми змушені оцінити майно боржника і виставити його на продаж.