Втратили сина, а тепер залишились і без даху над головою: на Тернопільщині згоріла хата батьків загиблого АТОвця

Прикрість спіткала батьків загиблого учасника АТО Романа Дякуна із села Кобилля Збаразького району — у них згоріла хата.

12 серпня, близько 21.30, на горищі сталося займання, за лічені хвилини вогонь охопив увесь дім. У Марії та Богдана Дякунів тоді гостювали їхні дві доньки Марія і Тетяна з чоловіками та дітьми. Усі пережили шок, вибираючись із палаючої оселі. Поки приїхала пожежна, односельці встигли винести з хати деяке майно, документи, одяг, самотужки гасити вогонь було нереально… Рятувальники приборкали пожежу, тож стіни вціліли, але будівля сильно обгоріла, потребує відновлення. Господарі занепокоєні, чи встигнуть до зими перекрити хату, довести до пуття всередині. Наразі ночують у літній кухні, а їхні діти й онуки — у сусідів, пише НОВА....

«Якби спалахнуло вночі, то могло бути гірше…»

Мешканці Кобилля та сусідніх сіл збирають нині кошти на відновлення оселі Дякунів. Співчувають батькам учасника АТО, бо знають, як їм важко після втрати сина, а тут ще й така біда сталася.

Хто би міг допомогти родині загиблого учасника АТО, гроші можна перерахувати  на картку у «ПриватБанку»:

— Це велике пережиття для родини… Залишилися без даху над головою. Пожежа охопила хату. В одну мить усе спалахнуло, на горищі були сіно і солома… Наразі в хаті неможливо жити, родина потребує допомоги, — повідомила голова Кобильської сільської ради Надія Михайлів. — На вогонь збіглося майже все село. Шифер стріляв — було чутно на кілометри. Сусіди не розгубилися і не злякалися — з-під вогню виносили речі з хати. Цими днями зібрали гроші, щоб хоч трохи підтримати родину. Сільська рада склала акт про пожежу і передала до Збаразької РДА, можливо, нададуть якусь допомогу. Марія та Богдан після загибелі сина мешкають самі, у чоловіка — інвалідність, переніс складну операцію.

Дякуни засмучені пожежею, бо доведеться докласти чимало зусиль, щоб знову поселитися в хаті. Та, попри все, дякують Богові, що ніхто не постраждав, не отримав опіків.

Марія Дякун занепокоєна, чи вдасться відновити хату до зими.

— Якби спалахнуло вночі, то навіть боюся думати, що могло б бути… Дякувати Богу, що всі живі-здорові, — каже господиня помешкання пані Марія. — Ми саме купали найменшенького тримісячного онука, як раптом забіг стривожений зять. «Швидко з хати, бо горимо!» — крикнув. Ми не розуміли, що відбувається, запанікували… Схопили четверо дітей і вибігли на вулицю босі…

Шифер стріляв по подвір’ю, полум’я сягало неба… Ми ледве прийшли до тями… Не знаємо, від чого загорілося. На горищі був невеликий шматок проводки у залізній трубі, але вона залишилася непошкоджена. Наша хата на горбі, дах високий. Ніхто туди не міг би залізти. Першою побачила вогонь сусідка, що живе навпроти. Вона подумала, що у нас на горищі увімкнена лампа і світло видно через віконце, але за якусь мить зрозуміла, що це пожежа… Швидко прибігла до нас і гукнула зятя, але полум’я вже охопило весь дах. Позбігались сусіди. Жінки стояли біля нас у садку, а чоловіки кинулися виносити все з хати. Щастя, що того вечора не було вітру, бо поруч — стодола, сусідські обійстя. Вогонь перекинувся лише на ясен, що біля хати, обпалив його. Хтось оперативно вимкнув електроенергію, перекрив газ на хаті, щоб не вибухнуло. Довелося трохи чекати на пожежну, бо тепер складна процедура виклику. Наш дзвінок направили до Зборова, звідти — до Тернополя, і аж потім до Збаража. Минув певний час, поки ми телефонували, поки пожежники добралися до села.

Але ми їм все одно вдячні, що прибули і загасили, інакше хата згоріла б дотла. Замість нашої оселі нині згарище… Досі стоїть їдкий запах диму… Хоч би дах зробити, а потім треба буде обрубувати стіни, штукатурити, білити… Нема нашого Романа, допоміг би нам. Він був надзвичайно господарським.

«Не дає спокою загадкова загибель сина…»

Романа Дякуна нема вже три роки. Його смерть стала великим ударом для батьків, досі не можуть змиритися з непоправною втратою — болить… 31-річний учасник АТО загинув 21 травня 2016-го року. Трагедія сталася не на передовій, де він воював більше року, а під час його ротації на Рівненщині. Він втопився за досі невідомих рідним обставин… Роман був мобілізований 24 квітня 2015-го. У зоні АТО ніс службу в складі мотопіхотного батальйону 14-ої бригади «Волинь». Разом із побратимами тримав українські позиції у Троїцькому, Красногорівці, Миронівському, Мар’їнці, Пісках. Був нагороджений медаллю «За визволення Донбасу».

— «Де ваш Роман?» — приїхали з військкомату. «Он порається на городі», — відповіли рідні. Відразу взяв повістку, не відмовлявся, як це робили деякі чоловіки, — згадує сільський голова. — Він був дуже свідомим, за Україну віддав би усе… Залишався місяць до демобілізації, як раптом сталася трагедія. Перед тим він приїжджав у відпустку додому, був на відправі біля могили на 9-те травня, спілкувався з людьми, ніби прощався назавжди…

— Досі не знаємо правди про смерть Романа. Тоді був травень, прохолодно, ще не купалися у водоймах. Чому опинився у воді?.. — витирає сльози мати учасника АТО. — Нам повідомили, що це нещасний випадок, більше нічого ми не з’ясовували. Командир казав, що колись розкаже подробиці, але… Відразу після загибелі сина нам було не до слідства, а потім через різні клопоти не було змоги їхати в іншу область. Відтягнули, а може, я сама не хотіла знати, щоб ще більше не ранило…

Син був на війні з 2015-го року. Повернувся з фронту живий, а на мирній території попрощався з життям… Роман був відмінним гранатометником, майстерно споруджував бліндажі, дбав про побратимів. Вирізнявся своєю правильністю, чесність та відвертістю. Можливо, трагедія — зовсім не випадковість… Хтозна, чи коли-небудь дізнаюся правду. Побратими були на похороні, приїжджали на перші роковини, а в останні роки вже ніхто не телефонує, бо таке життя, в кожного свої проблеми… Коли син приїжджав у відпустку, засадив 15 соток малинника. Ягоди щороку рясно родять — нагадують про нашого Романа…

пожежа атовець,
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував
Суспільство
Будинок сімейного типу є одним із найбільш гуманних варіантів житлового забезпечення для дітей, які з певних причин опинилися в складних життєвих обставинах. У Чорткові, по вул. Січинського запрацював перший такий заклад. Про це розповіли у міській раді Чорткова. Тут проживають та виховуються дев’ятеро дітей, віком від 4 до 19 років. У будинку є все необхідне для комфорту вихованців. Світлі просторі кімнати з меблями, велика кухня, обладнані санвузли, віта...
Суспільство
Виявляється, непотрібні газети можуть ще й як стати у пригоді, адже з них можна виплітати неповторні вироби. Пишуть Тернополяни. Плетіння паперу — техніка, що стала особливо популярною сьогодні через її екологічність та оригінальність. Талановита студентка та художниця з міста Монастириська Анастасія Пальчак вправляється у ній уже декілька місяців. Зачувши про цей нетиповий спосіб плетення, дівчина переглянула декілька онлайн-уроків і задля цікавості спроб...
Пригоди
Одразу два колективи з Кременеччини представили Тернопільщину на Міжнародному фольклорному фестивалі «Море ритму», що триває у м. Балчик (Болгарія). Також свої чудові вироби привезли на фестиваль кременецькі майстрині. Про це пише Терен. Своїми виступами радували гостей народний аматорський вокальний ансамбль «Горлиця» БК с. В. Бережці та народний аматорський вокальний ансамбль «Криниченька» БК с. Білокриниця. У Болгарії представників з України щиро вітали...
Суспільство
Буданівський замок до останнього часу лежав осторонь традиційних туристичних маршрутів, тому відвідували лише затяті замкові фанати. Попри те, що на території колишньої фортеці розташована психіатрична лікарня, замок повністю доступний для відвідання і відносно непогано зберігся. Пише Реально. Тому сьогодні важливо привернути максимальну увагу суспільства до цього замку, який зіграв важливу роль не лише в історії України, а всієї східної Європи. Це одна з...
Суспільство
З музикою  по житті. Відомому тернопільському диригенту Володимиру Вернею  85. Для музиканта, який впродовж півстоліття очолював кращі хорові капели області організували свято. Диригент здивував гостей новим талантом. Яким саме - дивіться у сюжеті Т1 Новини. Крізь роки, з любов’ю до музики. Володимир Верней – геніальний тернопільський диригент, який у різні часи очолював кращі хорові капели краю. Півжиття він віддав навчанню молодших  поколінь у тернопільс...
Спорт
Олександра Меркушина прокоментувала естафетну гонку, де збірна Тернопільської області завоювала срібні нагороди. Пише сайт biathlon. - Саша, це твоя перша естафета на дорослому рівні. Які враження - змагатися зі старшими?  - Ну, дуже круто! У цій гонці було чимало дівчат, з якими я змагалася і до цього, але зі старшими бігати дійсно круто! Тому що ти зовсім недавно бачила їх тільки по телевізору, а тепер - ось вони, поруч. Емоції дійсно через край! Зі стрі...
Суспільство
У Тернополі ветерани російсько-української війни, студенти та волонтери зараз облаштовують «Дім ветерана». Він працюватиме на проспекті Злуки, 55. У цьому приміщенні відбуватимуться лекції, тренінги, семінари, консультації психолога та капелана. Там облаштують тренажерний зал, повідомив "Новинам" Тернопільської філії Суспільного організатор проекту Сергій Коновал. За його словами, "Дім ветерана" зможуть відвідувати учасники російсько-української війни.
Суспільство
На Рівненщині військові поскаржились на те, що водії маршрутних таксі не зупиняються на їхню вимогу.  Відтак, начальник управління інфраструктури Рівненської ОДА Федір Мисюра не зміг залишитись осторонь, адже він сам має бойовий досвід, воював в АТО й отримав поранення при обороні донецького аеропорту, - повідомляє «UA:Рівне». Він змінив костюм на військову форму та поїхав з журналістами на зупинку до полігону. Підставою для цього стало опубліковане у face...
Суспільство
В минулому столітті набережну Тернопільського ставу прикрашав пам'ятник Герою-матросу, який встановили у 50-их роках ХХ століття. Пишуть Тернополяни. Скульптура знаходилася на центральній набережній Тернопільського ставу поблизу Надставної церкви. Названа на честь матроса Петра Кішки, звідси і назва «пам'ятник матросу Кішці». Памятник місцеві жителі називали просто «Моряк». Після того у 80-х роках меморіал перенесли на територію зовнішнього двору будинку-г...
Новини по темі
На Тернопільщині відкрили дитячий будинок сімейного типу: мамою-вихователькою дітвори стала черниця - сестра Йосафата (ФОТО)
Талановита художниця з Тернопільщини виплітає з паперової лози маленькі розкоші (ФОТОФАКТ)
Буданівський замок – антитатарська опора Тернопільщини та центр «пивної кераміки» (ФОТО, ВІДЕО)
Історія геніального тернополянина, який півжиття віддав навчанню молодших поколінь (ВІДЕО)
"Дім ветерана" російсько-української війни у Тернополі облаштовують ветерани, студенти і волонтери (ФОТО, ВІДЕО)
У сусідній області чиновник вдягнув військову форму, аби перевірити і провчити водіїв маршруток (ВІДЕО)
Як раніше виглядала набережна місцевого ставу: мережею шириться давнє фото тернопільського ставу з монументом матроса поблизу нього(ФОТО)
Плаття з рушників, які бабця вишила 100 років тому: майстриня з Тернопільщини виготовляє унікальні ляльки-мотанки, віночки і вишивані сорочки
Тернопіль відвідала популярна співачка Jerry Heil (ФОТО)
"Незабутні оздоби": геометричні гердани майстрині з Тернопільщини вражають унікальною красою (ФОТО)