Тернополяни сьогодні святитимуть воду та купатимуться в ополонках

Свято Богоявлення встановлено церквою на згадку про хрещення Іваном Хрестителем 30-річного Ісуса Христа у річці Йордан. Ця подія знаменувала початок місії Божого Сина – згідно розповідей євангелістів, саме по хрещенні Ісус почав проповідувати та творити чудеса.

Богоявленням цей день у християнській традиції називається тому, що в момент хрещення Свята Троїця являє світові свою сутність: Бог-Отець промовляє з неба, Бог-Син стоїть у водах Йордану, а Бог-Дух Святий сходить згори під виглядом голуба.

Свято Богоявлення є одним із найдавніших у церковному календарі. Від І до IV століття воно святкувалося разом із Різдвом 6 січня. Лише згодом Різдво Христове виокремилося в окреме свято та було перенесене на інший день.

Українські церкви, котрі досі живуть за старим стилем, відзначають Хрещення 19 січня – це і є 6 січня за юліанським календарем.

У церквах східного (православного) обярду на свято Богоявлення відправляється чин великого освячення води. Існує традиція хресної ходи від храмів до джерел і водойм, що має назву "ходіння на Йордан". Там також освячується вода, а чимало відчайдухів полюбляють у цей день пірнати в ополонку.

В деяких регіонах України поширеною є традиція освячення помешкань "йорданською" водою. Загалом віряни дуже шанобливо ставляться до води, освяченої в цей день, наділяючи її особливими чудодійними властивостями.