• Головна
  • Чому на підприємствах Тернопільщини приховують нещасні випадки?
13:30, 22 січня 2013 р.

Чому на підприємствах Тернопільщини приховують нещасні випадки?

Перед Новим роком на одному з тернопільських комбінатів хлібопродуктів стався випадок, який призвів до трагедії. Працівник КХП Мирослав у робочий час впав із драбини, яка вела на другий поверх.

Одразу він не звернувся до лікарів та й на підприємстві «швидкої» не викликали. З роботи Мирослав поїхав додому. На прохання дружини викликати лікаря, той відмовився, кажучи, що рана сама загоїться. Так з важкою травмою голови Мирослав знову пішов на роботу. А коли на наступний день чоловікові стало погано, з роботи зателефонували дружині. Та приїхала на підприємство із сільським лікарем, щоб відвезти чоловіка до лікарні, однак той по дорозі помер.

Журналісти «Номер один» спробували детальніше дізнатися про цей випадок, але, як виявилось, про нього відповідні органи не проінформовані. Разом з тим кореспонденти вирішили поцікавитись, а як розслідують нещасні випадки на виробництві? Допоміг нам у цьому завсектором – страховий експерт з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Тернополі та Тернопільському районі Василь Наконечний.

Підприємство матеріальної відповідальності перед потерпілим не несе

– За 2012 рік у м. Тернополі та Тернопільському районі сталося 55 нещасних випадків на виробництві, – почав розповідь Василь Богданович. – При цьому потерпіло 58 чоловік. З них – 12 смертельних випадків, 9 – з інвалідним наслідком, 3 – групових, решта – з тимчасовою втратою працездатності. З усіх смертельних випадків чотири безпосередньо пов’язані з виробництвом.

– Якщо порівнювати з 2011 роком, то статистика нещасних випадків зростає чи зменшується?

– Якщо робити аналіз з попереднім роком, то в 2011 році сталося 59 нещасних випадків на виробництві, при цьому потерпіло 64 чоловіки. У 2011-му смертельних випадків було 11-ть, з них 6 пов’язані з виробництвом. Тобто в 2012 році простежується динаміка спаду як загальної кількості нещасних випадків, так і смертей пов’язаних з виробництвом.

– Які покарання застосовують до підприємства, на якому стався нещасний випадок?

– На сьогоднішній день підприємство жодної матеріальної відповідальності перед потерпілим не несе, окрім… Випадків, якщо у колективному договорі між адміністрацією і працівниками є запис, що в разі настання нещасного випадку підприємство зобов’язується надати матеріальну допомогу сім’ї тощо.  Якщо на підприємстві стається випадок зі смертельним наслідком, то Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язується виплатити компенсацію рідним потерпілого. Одноразова грошова допомога складає п’ятирічний середній заробіток загиблого. Крім того, виплачується однорічний заробіток на кожного утриманця загиблого. Поховання потерпілого теж здійснюється за рахунок Фонду, незалежно, хто хоронить загиблого – підприємство чи рідні.

– Якщо всі компенсаційні виплати проводить Фонд, то чому мають місце непоодинокі випадки, коли керівники підприємств приховують нещасні випадки?

– Тут існує багато нюансів, і в кожному випадку потрібно підходити індивідуально. До прикладу, є вищестоящі організації, які не хочуть псувати собі імідж. Відповідно заставляють підприємства, які їм підпорядковуються, приховувати нещасні випадки на виробництві. А є роботодавці, які просто бояться перевірок стану охорони праці. Бо якщо стається смертельний випадок, автоматично на підприємстві проходить всебічна перевірка стану безпеки праці за участю фахівців восьми різних установ. А вони, будьте певні, по голівці не погладять.

– Але ж приховування нещасних випадків тягне за собою певні санкції, чи не так?

– Очевидно. Якщо стане відомо про прихований нещасний випадок, то роботодавець, якщо це не приватне підприємство, може втратити роботу.

– Які найхарактерніші нещасні випадки сталися в 2012 році?

– Найбільше нещасних випадків пов’язані з падінням працівників під час пересування (12). До числа найбільш типового виду пошкоджень відносять дії рухомих деталей і обладнання (10) та ДТП у робочий час (5). Також нещасні випадки фіксувалися під час падіння предметів і  падіння працівників з висоти, ураження робітників електричним струмом, хімічні опіки, випромінювання тощо.

– Розкажіть на конкретних прикладах, у яких випадках ставалися смертельні випадки на виробництві, щоб у майбутньому для когось вони були уроком.

– Так, машиніст компресорної установки Тернопільського комбінату хлібопродуктів при виконанні робіт з подачі муки на шнек впав зі сходинки та вдарився головою об бетонну підлогу. Внаслідок падіння чоловік отримав травму несумісну з життям.

Ще один смертельний випадок стався зі зварювальником. В Настасів (Тернопільський р-н.) прибула бригада слюсарів-зварювальників з сільськогосподарського підприємства «Вікторія», що у с. Байківці того ж району, де проводила монтаж металоконструкцій комбікормового заводу. Один з робітників у бункері проводив електрозварювальні роботи. Незадовго члени бригади виявили колегу непритомним. Лікарі швидкої допомоги констатували смерть чоловіка від ураження технічною електрикою.

Інший випадок трапився у вагонному депо «Львівська залізниця». Під час технічного обслуговування 18-річний оглядач-ремонтник вагонів виліз на дах електропоїзда і впав. Комісія прийшла до висновку, що потерпілий доторкнувся до кабелю, по якому проходив струм 24 тис. вольт. Ще одна трагедія сталася на фірмі «Тернофарм». Слюсар з ремонту автомобілів, підсівши під автівку, знімав автомобіль «ДАФ» з домкрата. І з власної необережності відкривав перепускний клапан домкрата. Автомобіль різко опустився, внаслідок чого слюсар отримав чисельні переломи кісток скелета.

Поліз за яблуками і… помер

– Які підприємства перебувають у лідерах за кількістю нещасних випадків?

– У минулому році по два нещасних випадки сталися на ТОВ “Вікторія» (Байківці, Тернопільський р-н), ТРЗ «Оріон», «Текстерно», «СЕ Борднетце-Україна».

Так, на «СЕ Борднетце-Україна» комплектувальниця впала на проїжджій частині із-за власної необережності. У підсумку закритий перелом ліктевої кістки та 67 днів лікарняного.

В’язальниця джгутів того ж підприємства, відчувши біль у вусі, ймовірно сама собі пробила перетинку (4 дні лікарняного). На «Оріоні» практикант технічного коледжу під час виконання фрезерувальних робіт, не виключивши верстата, проводив заміну деталі в пристосуванні. Внаслідок цих дій отримав часткову ампутація пальця на одній з рук.  На с/г підприємстві «Вікторія» механізатор отримав хімічний опік очей II-го ступеня, бо під час підживлення рослин штуцер оприскувача вирвало й аміачна вода потрапила на обличчя. На «Текстерно» оператор ткацьких верстатів при зняті бабіни з пряжею травмувала палець руки. На бавовняному комбінаті стався і найбільш курйозний нещасний випадок. Технік-електрик впав з драбини, коли рвав яблука.

– Багато смертельних випадків, не пов’язаних з виробництвом, стаються через хворобу. Чи можна говорити, що в цьому випадку маємо недопрацювання медиків?

– Важко однозначно сказати, чи лікарі могли б попередити, скажімо, інфаркт міокарду чи ішемічну хворобу серця. До прикладу, в 2012 році був випадок біля Збаража, коли природною смертю помер машиніст грейдера. Натомість інший приклад маємо в Шумську. Бригада ремонтників проводила роботи у виробничому приміщенні районного ретранслятора. Коли матеріали закінчились, двоє з трьох працівників поїхали додому, а третій залишився переночувати в місцевому гуртожитку. На наступний день робітники приїхали на роботу і виявили свого колегу мертвим на ліжку. Під час розслідування виявилось, що потерпілий був інвалідом другої групи, його комісували з війська за станом здоров'я, до того ж мав цукровий діабет. Ніде на серйозну роботу не брали, ось він перебивався, як кажуть у народі, «шабашками». Судмедексперт констатував у померлого ішемічну хворобу серця і гіпертонічний криз.

– Які поради можете дати керівникам підприємств та інженерам з охорони праці, щоб перелічених вище нещасних випадків не було або ж звести їх до мінімуму?

– По-перше, потрібно проводити постійні інструктажі та навчання. Звертати увагу на людський фактор. Почасти нагадувати працівникам про можливу небезпеку, бо якщо людина стоїть роками за одним робочим місцем, до прикладу верстатом, вона до нього звикає, роботу виконує автоматично. Тобто стає своєрідним придатком до механізму. І якщо працівнику не нагадувати про небезпеку, він просто не помічає її, через те стається непоправиме. Натомість і працівникам варто пам’ятати, що при прийомі на роботу потрібно оформити з роботодавцем трудові відносини, щоб у разі нещасного випадку сім'я могла претендувати на відшкодування. Нині ж не є секретом, що багато людей працюють по договору підряду, а, як відомо, цей договір не потрапляє під дію Закону про охорону праці.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
ТОП новини
"Цих 100 000 чоловіків чекають у ТЦК прямо з 18 травня, названо ознаки потенційних мобілізованих": повістки і відстрочки
"Могутня гроза суне прямо в ці області, ніхто в Україні не чекав такої негоди": де буде мороз у -9 градусів, снігопад та дощ?
"Ці чоловіки масово втратять відстрочки через кілька днів, мобілізація людей з інвалідністю": ТЦК, повістки і бронювання
"Водії не чекали таких радикальних заходів від ТЦК, автомобілі масово перевірятимуть": мобілізація, повістки і покарання
Оголошення
live comments feed...