Пані з минулого блукає по вулицях сучасного Тернополя

По Горбатій, а тепер вулиці Чорновола, із сторони жУлізового двірця йшла жінка. Елєганско одягнена, світилася усіма кольорами веселки. Вона залишала по собі сліди, ті одразу зникали за її спиною. В голос коментувала наболіле, ніхто не міг збагнути про що йдеться, але суть не в цьому...

Хто в Тернополі не знає легендарної панянки, тої, що родом із минулого. Цілком очевидно, що поведінка цієї пані є наслідком якоїсь біди, хтось писав про домашні трафунки, злобно пліткував. Люди здебільшого зовсім не рахуються із словами, плітки - "це наше все", через раз хочеться макнути таких людей в болото, щоб побачили якими вони є всередині. Проте то все дурниці, порожнеча розвіється, а пані житиме у пам'яті людей завжди). Якими би ті сумні події не були, але все то не минуло для неї безслідно...

Такі люди роблять погоду на сучасних пустих вулицях Тернополя. Вона йде і веде за собою цілий світ. Своєрідний, ймовірно бідовий і сумний, але такий неповторний.

Не раз хотів підійти, запитати, поспілкуватися, але людина дуже не при собі. Скільки разів нарікали на лайку від неї, але я жодного разу того не чув і свідком не був.

Так сталося лише раз, 27 лютого 2012 року йшов біля Подільського (Шевченка,23). То звісно нахабно, але час від часу намагаюся знимкувати такі моменти. Розуміючи, що в мене залишилося 4,5 секудни для фото, поспіхом шукав у кишені мильницю..все валиться з рук..спішу!!!))

Клацц... і час зупинився назавжди)... Вона одразу зметикувала, що трапилося..повернула голову у мою сторону..на секунду стала серйозною...і....її обличчя розцвіло посмішкою)). По доброму помахала у мою сторону пальцем, типу не будь бовдурем, а будь чемним)). Після чого я сказав сакральні слова: "Доброго дня пані". Повз мене минула жива історія старого міста, схована під товстим шаром безумства..цікава, неповторна, але така, що не має нагоди бути озвученою.

Проте дякую випадку і за таку можливість краще зрозуміти моє місто)