Блуд «довів» 28-річного тернополянина до… смерті (фото)

Як ми повідомляли, за кілька кілометрів від селища Велика Березовиця, що поблизу Тернополя, замерз 28-річний тернополянин Павло Гац.

Хлопець повертався опівночі з весілля родички, яке святкували на околиці у ресторані «Пролісок», але так і не добрався додому… Його обледеніле тіло знайшли аж через три доби. Взуття було розшнуроване, сидів на землі, застиглий погляд був зведений до неба… На тілі не було ознак насильницької смерті. За висновками судово-медичної експертизи, хлопець помер від надмірно низької температури повітря. 

— На ноги були підняті усі підрозділи міліції, особливо Тернопільське районне відділення, допомагали МНСники — вони прочесали усю довколишню територію аж до Острова, але результату не було, — розповідає Новій Тернопільській газеті мати загиблого пані Галина. — Уже наступного дня після зникнення сина ми повідомили міліцію, по усьому місту розклеїли інформацію про розшук, повідомили про зникнення в сусідні області. Вірили в краще, але чомусь на думку приходило, що він міг потрапити в аварію. Після двох днів безрезультатних пошуків звернулися до ясновидців, вони казали, що син живий…

Що ж сталося з Павлом тієї фатальної ночі? Припускають, що він пішов незнайомою дорогою, його вчепився блуд і шляху назад уже не міг знайти. Пані Галина каже, що вона з чоловіком та молодшим сином викликали таксі і поїхали додому раніше, а Павло ще залишився на забаві. Незадовго до опівночі він зателефонував рідним і сказав, що теж збирається додому. 

— Ми порадили йому викликати таксі, бо вже була пізня пора, а мешкаємо ми у Тернополі біля «шостого» магазину, — пригадує мати останню розмову з сином. — Минула година-друга, ми почали хвилюватися, чому Павла досі нема. Набрали його номер, але він не відповідав, ще раз набрали, ще… Потім телефон перестав подавати сигнал, мабуть, розрядився. Ми зрозуміли, що щось сталося, бо син завжди дотримував слова, якщо казав, що іде, то вже ніде не затримувався або попереджав, аби ми не хвилювалися. Що було після того, як він вийшов із зали, залишається тільки здогадуватися…

Уже тепер, оглянувши місце трагедії, розуміємо, що Павло, мабуть, попрямував бічною вулицю у Великій Березовиці, дійшов до селищного господарства, що на самій околиці, а далі ішов на світло, що виднілося у полі із газопроводу. Туди пролягає чималий шлях — близько 15 кілометрів. Він ішов уперед, звертав убік, на полі було багато натоптаних ним кіл, та врешті опинився біля тупика — довжелезного муру заввишки три метри. Лампа світила за муром. Від безвиході Павло сів на землю… Чому так сталося — невідомо, адже він не був п’яний, ні на що не скаржився. 

Біля Павла були усі його речі — телефон, золоті прикраси, гроші. Рідні досі не розуміють, чому син не викликав таксі, а рушив у напрямку Тернополя, адже мав при собі 150 гривень.
Пані Галині вже бракує сліз, аби вилити своє горе. Сумують за Павлом і його товариші, особливо тепло відгукуються про нього колишні співробітники з книгарні «Ярослав Мудрий», де хлопець працював менеджером. 

— Прикро, що з Павлом сталася така трагедія, — кажуть його друзі. — Він був добрим і щирим товаришем, завжди приходив на допомогу іншим, так хотів жити, мріяв влаштувати особисте життя, але не судилося…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі