Гривня обвалюється: чого чекати далі?

По суті, за лічені дні національна валюта на третину нівелювала торішнє зміцнення, відкотившись до рівня липня минулого року, пише УНІАН. Глобально причиною такої поведінки гривні став насувається світова криза через що вибухнула в світі пандемії коронавируса, за три місяці підкосила здоров'я ста п'ятдесяти тисяч чоловік в більш ніж ста країнах світу і забрала життя понад п'яти тисяч чоловік.

Спусковим механізмом для стрімкого падіння котирувань на ринках валют і боргів країн, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, став різкий обвал вартості нафти, що потягнув за собою вниз ціни на інші сировинні товари. Примітно, що нерезиденти-покупці українських боргових паперів, яких відразу запідозрили в порушенні спокою на національному валютному ринку, на цей раз ні до чого. Іноземці викупили українські ОВДП в еквіваленті чотири мільярди доларів в минулому і ще на триста мільйонів - в січні-лютому поточного року. З середини лютого вони призупинили викуп паперів, а в березні вивели з України близько 150 мільйонів доларів, отриманих від погашення облігацій.

Але до масштабної продажу справа поки не дійшла. Іноземці викупили українські ОВДП в еквіваленті чотири мільярди доларів в минулому і ще на триста мільйонів - в січні-лютому поточного року. За інформацією Національного банку, підвищений попит на валюту в останні дні формують українські компанії і громадяни. Вони піддалися панічним настроям і скуповують валюту в очікуванні кризи, який зазвичай в нашій країні супроводжується стрімкою девальвацією гривні. Українці добре пам'ятають, як національна валюта знецінилася майже в два рази до 8 гривень за долар в 2009 і освоїла історичний мінімум на рівні 30 гривень за долар в 2015 році. І як Нацбанк вводив жорсткі обмеження на валютному ринку, частина з яких діють досі.

За роки незалежності українці так і не навчилися в повній мірі довіряти своїй валюті і з побоюванням ставляться до заяв влади, що економічна політика держави в корені змінилася. Яскравою ілюстрацією нової політики є те, що за ці тривожні для валютного ринку дні Нацбанк для підтримки гривні витратив майже мільярд доларів з резервів і заявив про готовність продовжувати згладжувати надмірні курсові коливання за допомогою продажу валюти, а не водити будь-які обмеження.

Так співпало, що на минулому тижні проходило планове засідання правління НБУ з монетарних питань, за підсумками якого регулятор, всупереч очікуванням ринку, що не підвищив і навіть не зберіг на колишньому рівні, а знизив ключову ставку, щоб стимулювати кредитування і економічне зростання в період кризи, що насувається . Варто зазначити, що Нацбанк виявився в тренді - центральні банки таких розвинених країн, як США і Великобританія, також знизили ключові ставки, щоб підтримати економіки своїх країн дешевими грошима в складний період. Наскільки правильною була політика НБУ, спав за тиждень мільярд доларів з резервів, покаже найближчий тиждень. Низхідна динаміка обсягів інтервенцій на підтримку гривні день у день говорить про дієвість цього методу - ринок потроху заспокоюється.

До того ж, у Нацбанку є один козир - найближчим часом він планує поповнити резерви на два з половиною мільярда доларів за рахунок викупу у «Нафтогазу» залишилася валюти, отриманої від російського «Газпрому» за рішенням Стокгольмського арбітражу і підлягає розподілу після затвердження річного звіту компанії. Навіть такі солідні організації, як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, визнають ризик уповільнення світового економічного зростання через пандемію коронавіруса.

Нестандартне рішення прийняв український Мінфін, який скасував щотижневий ОВДП-аукціон, щоб дати ринку заспокоїтися і загострити інтерес до українських боргах, ставки за якими після зниження до торішніх показників майже вдвічі все одно залишаються привабливими на тлі інших європейських країн. Чи зможе він повернути інтерес інвесторів до українських ОВДП, проявивши стійкий характер і не піднімаючи ставки, - покаже традиційний аукціон на цьому тижні. Але треба враховувати, що в цьому питанні не все залежить від Мінфіну, так як іноземці в принципі можуть утримуватися від інвестування в борги країн, що розвиваються весь період гострої фази поглиблення кризи.

Чи могло бути в нашій країні по-іншому? Судячи з динаміки валют інших країн - ні. За нещасливу тиждень російський рубль, наприклад, знецінився до долара на сім відсотків, а турецька ліра - майже на чотири відсотки, як і польський злотий. Є деякі сумніви, чи потрібно було спускати такий обсяг валюти з резервів: проданий за тиждень мільярд - це вдвічі більше обсягу продажу за весь минулий рік. Але очевидно, що без участі НБУ на валютному ринку девальвація була б більш стрімкою, паніка - більш серйозною, а загроза втрати контролю над ситуацією без жорстких обмежень на ринку - цілком реальною. Що буде далі - питання досить складне.

Навіть такі солідні організації, як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, визнають ризик уповільнення світового економічного зростання через пандемію коронавируса, але утримуються від конкретних прогнозів щодо масштабів цього уповільнення. Оскільки ніхто не знає, скільки ще триватиме ця пандемія, скільки країн вона зачепить і скільки життів понесе. Поки прогнози українських експертів цілком обнадіюють, так як вони передбачають девальвацію в гіршому випадку до рівня в 27 гривень за долар - до передбаченого в державному бюджеті України на поточний рік орієнтир.

Насувається світова економічна криза торкнеться не тільки Україну, а й усі країни світу. І до цієї кризи наша країна підійшла зовсім в іншому стані, ніж це було в 2008 і в 2013 році - без штучно зафіксованого і відірваного від реальності курсу, без мильних бульбашок на фінансовому ринку, з профіцитом платіжного балансу і валютними резервами на рівні семирічного максимуму. У той же час, провідні економісти України закликають владу країни не розслаблятися, оскільки в поточному році нам необхідно повернути зовнішнім кредиторам близько семи мільярдів доларів і майже стільки ж - за внутрішніми боргами. Ключовим фактором рівноваги і за сумісництвом маркером для інвесторів буде укладення нової програми з Міжнародним валютним фондом.

Остання програма співпраці з Фондом де-юре завершилася в кінці лютого поточного року, а де-факто - траншем в грудні 2018 року. Поки відносини з МВФ обмежуються взаємними реверансами і запевненнями у вічній відданості. Старт нової програми з МВФ стане достатньо сильним сигналом для інвесторів, що з Україною як і раніше можна мати справу. І слідом за новою програмою можна буде отримати кошти від інших міжнародних партнерів, включаючи Євросоюз і Всесвітній банк. А гроші нашій країні зараз дуже потрібні, тому що українська система охорони здоров'я для боротьби з епідемією зажадає значних вливань, а потрапив на карантин український бізнес в цьому році, очевидно, заплатить менше податків.

А гроші нашій країні зараз дуже потрібні, тому що українська система охорони здоров'я для боротьби з епідемією зажадає значних вливань Що в ситуації, що склалася робити українцям - питання складне. Громадяни можуть продовжувати штурмувати обмінники, скуповуючи валюту на всю зарплату, або супермаркети, поповнюючи стратегічні запаси гречки і туалетного паперу. Це ще більше підігріє девальвацію та інфляцію. А можна знайти компроміс з роботодавцем, щоб карантин і насувається епідемія завершилися з найменшими втратами для робочих процесів. Бізнес може і далі скуповувати долари по 26, щоб потім продавати по 24 і кивати на «недбайливий» Нацбанк.

А може нарешті освоїти інструменти хеджування і замість вимог до держави покрити збитки, які ще не отримані, запропонувати свою посильну допомогу в подоланні загрози, що насувається. Держава, в свою чергу, може і далі розповідати бізнесу і громадянам, що вони повинні, а може запропонувати хоча б посильну компенсацію за сформовані незручності в формі, наприклад, ослаблення регулювання та скорочення кількості перевірок.

Чергова криза може знову відкинути нашу країну на багато років назад, а може стати хорошим стусаном під зад, що допомагає розкрити новий потенціал. Вирішувати нам.