Як тернополянка захопилася японським мистецтвом імітації світу? (фото)

Тернополянка Наталія Грицаєва – музикант і декоратор, філігранно вливає життєву енергію у звуки та кольори. 

— Музика полонила мене давно, а от декоруванням займаюся три роки, моє хобі — це, мабуть, внутрішня потреба зробити “з нічого щось”, — розповідає майстриня. — Кажуть, що жінка повинна вміти зробити із нічого салат, капелюшок і… скандал (усміхається, — авт.). Я ж обрала декор! 

Музичний зал, сцена та піаніно — мистецькі будні пані Наталі. Уже сім років жінка працює музичним керівником в одному із тернопільських дитсадків, а раніше вчила музики школярів. Недаремно кажуть, що творча людина талановита в усьому, це підтверджує тернополянка. Попри те, що музика для пані Наталі з дитинства була на першому місці, вона завжди знаходила час на в’язання, випробовувала свої здібності у рукоділлі. А якось зовсім несподівано для себе відкрила нове хобі — декорування. Спонукало до цього бажання зацікавити вихованців і здивувати чимось незвичним. Готуючись до чергового свята, пані Наталя надумала прикрасити зал по-особливому — декорованими елементами. Її підтримала завідуюча дитсадка Галина Дереш, і жінка створила справжню казку. Першими були міні-деревця, виконані у техніці бонсай, — японського мистецтва імітації світу. Жінка настільки захопилася деревцями, що за короткий час «виростила» вдома кілька десятків. Помешкання майстрині наповнилося цвітом сакури, ароматом кавового дерева, свіжістю ялинок з… макаронів. Для основи декоративних композицій вишукувала цікаві гілочки, «висаджувала» їх у керамічні горщики. Не раз, пригледівши «правильну» галузку на купі зрізаного гілляччя, у туфлях на високих підборах та костюмі пролазила в хащі і набирала оберемок. Перехожі здивовано зглядалися на таку картину…

— Декоративне деревце у техніці бонсай має вигляд, як живе, — каже пані Наталя. — Бувало, везу таку «рослину» у маршрутці, а люди перепитують, як доглядаю за таким “вазоном”. Правдивості надають натуральні матеріали — гілки, кавові зерна, палички кориці. 

«Колесо життя» – на вініловій платівці 

Аби наповнити помешкання, особливо взимку, «вітамінними» декораціями, тернополянка почала доповнювати «атмосферу» дерев-бонсай фруктовими віночками. Сухофрукти, горіхи, скибочки цитрусових, шишки, гарбузові зернята — аж слинка тече, споглядаючи на смачні композиції!

— Мої віночки мають у собі елементи українського колориту, — зазначає пані Наталя, — нагадують про наше літо, аромат саду, хоча для екзотики додаю чужоземні плоди. Та назагал у моїх роботах більше присутня східна тематика. Іде такий настрій з підсвідомості. Як мовиться, Схід — річ тонка, це й заворожує. У східному світі справді усе на більш тонкому рівні — і медицина, що бачить людину як єдиний згусток фізичної й психічної енергії, і музика, що зосереджує на філософії світоспоглядання, і навіть чаювання — церемонія… 
А зовсім нещодавно майстриня освоїла ще один вид декору — панно. Барвисті настінні «круги» привабили її своєю енергетикою. 

— Усі мої роботи — стихійне мистецтво, я прислухаюся до своїх відчуттів і творю, — каже Новій Тернопільській газеті пані Наталя. — Так, я робила панно і лише випадково довідалася, що це — мандали, сакральні символи, які використовують під час медитацій у буддизмі, а ще їх вважають своєрідною моделлю всесвіту. Про це довідалася із журналу «Колесо жизни», побачивши схожі з моїми панно орнаменти. Взагалі у мистецтві усіх культур є багато спільного — світ у формах, кольорах, звуках, ароматах. Українська культура несе більше емоцій, темпераменту, вибуху енергії, а східна — стриманіша, зосереджена на внутрішньому світі, для неї характерне самозаглиблення, самоспоглядання аж до дрібниць. У мене виходить такий собі мікс.

За основу «колеса життя» пані Наталя бере вінілову платівку, круги наліплює кольоровим пластиліном, «обкантовує» їх лляним шнурочком, а зверху оздоблює природними матеріалами, які, за словами жінки, пом’якшують квартирно-офісну атмосферу, — зернами кави, корицею, лавровим листям, гвоздикою, перцем, горіхами, яєчною шкаралупою, пасльоном, пайєтками. Останній штрих — екологічний акриловий лак, що збереже композицію надовго.

На плиті — борщ, на столі — композиція… 

— Пригадую історію Агати Крісті, котра годинами, миючи посуд, обдумувала сюжети своїх детективів, так і я — готую на кухні і відбираю матеріали для композиції: кава пригодиться для панно, кориця, горіх, лавр — для віночка. Ось і виходить: на плиті — борщ, на столі — композиція, — розповідає майстриня. — На роботі я сценарист дитячих ранків, мені допомагає фах музиканта, але музику, на жаль, можна лише почути, тому роблю те, що можна побачити, до чого можна доторкнутися, відчути аромат. Син Петрик — теж творча натура, ніколи не сидить спокійно — щось ліпить, малює, конструює. Нічого не поробиш – гени… (усміхається, — авт.). Чоловікові також подобається моє хобі, але я люблю творити наодинці, тому він далекий від техніки бонсай та мандал, любить тільки споглядати готові речі. Якби була можливість, я б з головою занурилася у мистецтво, але ж декор декором, а щоденних клопотів, побуту ніхто не відміняв. Напевно, аж на пенсії втілю усі задуми…

Як тернополянка захопилася японським мистецтвом імітації світу?  (фото), фото-1
Як тернополянка захопилася японським мистецтвом імітації світу?  (фото), фото-2
Як тернополянка захопилася японським мистецтвом імітації світу?  (фото), фото-3
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі