• Головна
  • Неймовірне Тернопілля: мандрівка загубленими стежками Дністровського каньйону (ФОТО)
21:01, 22 червня 2020 р.

Неймовірне Тернопілля: мандрівка загубленими стежками Дністровського каньйону (ФОТО)

Виходимо з бусика і, підхоплені теплими течіями повітря, потрапляємо в сучасну версію якогось Едему…

Густа і яскрава зелень, щебетання пташок, м’які коливання вітру, які видають близькість до води. Спускаємося з дороги у невелику долину, й за кілька хвилин милуємось неймовірними краєвидами.

Розкішна долина потопає в зелені й обрамлює собою широке водне плесо.

Виникає дивовижне відчуття, неначе навколо немає метушливих міст, дедлайнів і уже звичних маленьких щоденних стресів.

Якщо вам на мить здалося, що мова про якісь закордонні природні дива – ландшафтні парки десь у США чи недосліджені землі Південної Америки, то ви помилилися. Все це – Україна і одне з її семи природних чудес – Дністровський каньйон.

Сьогодні “Наш ДЕНЬ” ділиться місциною, звідки стартує неймовірний маршрут – екологічна стежка вздовж мальовничих пам’яток каньйону. Недавно завершили її облаштування. Тож якщо пандемія коронавірусу зіпсувала ваші плани на літній відпочинок за кордоном, спробуйте відкрити для себе невідомі досі місця в Україні.

Починається стежка в селі Устечку Заліщицького району Тернопільщини. Завершується біля Джуринського водоспаду, який вважають найбільшим рівнинним водоспадом України.

Протяжність маршруту – близько 5,5 кілометрів, за бажанням його можна збільшити. Дорогою ви вдосталь намилуєтесь гротами і водоспадами, загубленими замками і відчуєте, яка цілюща сила природи.

Кілька фактів про «українські тропіки»

Дністер – одна із найбільших і найкрасивіших річок України. Від Галича до Хотина річка утворює унікальний Дністровський каньйон – один із найбільших не тільки в Україні, а й у Європі.

Його довжина близько 250 кілометрів. Тут – комфортний м’який клімат і різноманітна флора та фауна. Наприклад, зустрічаються полози, які сягають у довжину три метри й підлізають іноді до осель, проте абсолютно безпечні для людей. А п’ять років тому київські дослідники знайшли в долині річки Джурин комаху, яку востаннє живою бачили у 1834 році. Відшукали її за рослиною – головатнем, якою та харчується.

Пагорби каньйону – це справжні «українські тропіки»: береги  вкривають листяні ліси, де ростуть дуби, липи, граби, клени, берези і ясени.

Що можна побачити?

Аби зберегти унікальні ландшафти, десять років тому на цих територіях облаштували Національний природний парк “Дністровський каньйон”.

Цього літа працівники парку запрошують всіх охочих дослідити його не лише з води (останніми роками тут активно проводять сплави), а й із суші.

Досі пішохідні мандрівки в Україні не користувалися аж надто великою популярністю. Виняток – походи Карпатами. Проте ця ситуація, скоріш, пов’язана з відсутністю таких маршрутів, хоча, наприклад, у тій же Європі чи США їх надзвичайно багато.

Екологічна стежка в Дністровському каньйоні – перша. Її промаркували спеціальними позначками, щоб мандрівник міг зорієнтуватися, куди йти далі. Також є інформаційні стенди з розповідями про пам’ятки, а надзвичайники розмістили спеціальні точки порятунку – яскраві таблички з номером телефону рятувальної служби.

– Ми сформували екологічну стежку на місці історичного маршруту, який був ще до створення парку, – розповідає начальник відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку “Дністровський каньйон” Аркадій Сідоров. – Найкраще починати похід з Устечка, від наметового табору в гирлі річки Джурин. Але за бажання можна і з інших локацій. З Устечка йдемо попід Дністер, минаємо сільську школу і виходимо на дорогу, що веде до руїн старого мосту. Далі стежка веде в дубово-грабовий ліс, де є водоспад “Дівочі сльози” й грот монаха-самітника, а звідти – до Джуринського водоспаду. Там є мальовничі руїни замку, який до 1939 року вважався найкращим у Західному Поділлі. Також можна оглянути залишки костелу Діви Марії, побудованого в 1763 році.

Тихо течуть “Дівочі сльози”…

Один з туристичних пунктів екостежки – водоспад “Дівочі сльози”. Його висота майже 5 метрів.

Неподалік тече невеличке джерело святої Анни, саме воно за пару десятків метрів і перетворюється на водоспад “Дівочі сльози”. Вода стікає з травертинової скелі. Це надзвичайно мальовнича на вигляд гірська порода.

– У воді є різні домішки, кальцієві солі, і там поселяється, де мокро, мох, згодом він відмирає і утворюється крихка м’яка маса, – розповідає Аркадій Сідоров. – У цій місцевості – молода травертина, їй приблизно 6-8 тисяч років.

За легендою, невтішна дівчина, втративши коханого, знайшла прихисток біля тутешніх джерел, плакала і виглядала судженого. Відтоді водоспад і називають “Дівочі сльози”. Цікаво, що в Західній Україні є кілька водоспадів з такою ж назвою.

Над природною пам’яткою – рукотворна келія. Всередині притулилась до стіни кам’яна скульптура святого Онуфрія, а саме місце навіває відчуття спокою.

З печерою теж пов’язана цікава легенда. Вважається, що приблизно з 1920 до 1939 роки тут жив монах-відлюдних Михайло. Він мав русяву довгу бороду та, розповідають, ходив босий весь рік. В Устечку є церква, у якій він не пропускав жодної служби. Кажуть, що в храмі навіть є відбиток його слідів, оскільки стояв весь час на одному місці.

Перехоплює подих…

Нагулявшись лісами, мандрівники приходять у кінцевий пункт мандрівки – до Джуринського водоспаду, що неподалік від села Нирків. Перше, що тут вражає – це червона земля. А все через незвичайний колір камінних скель, які найбільше поширені в цій місцевості. Саме від кольору землі й каміння пішла назва древнього поселення Червоногород, яке було тут кілька століть тому.

Коли прямуєш до водоспаду, ще здалеку починаєш чути шалений гуркіт води, а коли він несподівано виринає з-за дерев, просто перехоплює подих. Водоспад без вагань можна назвати атракціоном, адже адреналін та гострі враження тут вам гарантовані.

#МандруйУкраїною

Відпочивати на Дністрі влітку – ідеальний варіант. Можна розкласти намет в одній з мальовничих локацій і покупатися, позасмагати, порибалити. Якщо є більше часу – відвідати неймовірно красиві пам’ятки, яких так багато неподалік.

Це і таємнича печера Вертеба, і прекрасний Монастирок, де в древньому печерному храмі збереглась єдина ікона Христа із заплющеними очима, і затишні Заліщики, де можна помилуватися запаморочливою панорамою Дністра.

Тим часом Державне агентство розвитку туризму України дало старт проєкту “Мандруй Україною”. Його мета – популяризувати серед співвітчизників внутрішній туризм.

Спробуйте і ви та обов’язково поділіться у соцмережах своїми улюбленими локаціями з хештегом #МандруйУкраїною.

Антоніна БРИК “Наш ДЕНЬ” вдячний за організацію мандрівки Тернопільській обласній державній адміністрації й департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму ОДА.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#тернопіль
Оголошення
live comments feed...