“Мати за кордоном – прибиральниця, а ти тут пан” – страшні наслідки заробітчанства тернополян

З Тернопільської області виїхали за кордон на заробітки близько 200 тисяч людей.

Спеціалісти зазначають, що питання міграції українців має як позитивні, так і негативний характер. 

– Позитивно те, що вони виїжджають і хочуть побачити світ. Вони набираються досвідом, діляться який побут, яка там культура. Приносять інвестиції в країну. Приблизно вісім відсотків інвестицій, які приносять заробітчани, ідуть на розвиток малого і середнього бізнесу. Великий бізнес звичайно на такі суми розвиватися не може. Це здебільшого торгівля і другі такі можливості. Частина коштів переказується в інвестиції капітального будівництва. Знову ж таки, є позитиви і є негативи. Коли, наприклад, розбудовуються міста, це є перспектива подальшого розвитку того населеного пункту, а коли заробітчани вкладають кошти у своєму населеному пункті, який є не досить великий і далеко від тих самих магістралій,  це називається просто – людина викидає кошти у нікуди, – каже начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської ОДА  Василь Кравець. 

Про негативний наслідок еміграції українців наголошують педагоги. За їхніми словами, виїзд батьків за кордон негативно позначається на психіці дітей. Директор тернопільської загальноосвітньої школи №19 пані Ганна Ярема розповіла, що  наслідки психологічної травми проявляються в їхньому житті неодноразово.

– Дуже багато проблем було, коли почали виїжджати жінки за кордон. Тепер ми стикаємося з проблемами тих дітей, які виросли без батьків, вони вже самі стали батьками і привели до нас своїх дітей. Це вже друга проблема. У перший клас привезли дитину і проблеми великі. Мама шле їм гроші, привели дитину до школи і ми не можемо справитись з батьками. Батьки не знають чого хочуть. Якщо щось станеться, винна школа. Вони тікають від вирішення проблеми. Не знають як виховувати дітей, бо вони не виросли в повноцінній сім’ї. Не знають, що таке любов, вони вміють вирішувати проблему лише через гроші.

Педагоги підкреслюють,  якщо дитина не виховуєтья у повноцінній сім’ї, це одразу позначається на її поведінці.

– На наших очах виросло дуже багато дітей, які з 1 по 11 клас жили без матері. Жили з батьком або з бабусею, або з дідусем, або з подружкою. За ці роки, що вже минули, вважаємо нашою великою перемогою, що такі діти щодня ходили в школу. Це велика перемога, якщо дитина кожен день ходить в школу. Ті, хто мають маму вдома, бігають на перервах, вони веселі, а в дитини, яка не має маму вдома – туга в очах.   

Педагоги також наголошують: що можна гірше зробити, як посилати гроші дітям. Це добило дітей. Шановні мами, категорично не висилайте дітям жодної копійки. Хай діти мають лише  те, що їм необхідно, шкільну форму та інше.  Коли дитина отримує дорогий телефон, потім іде на  вулицю і там “виховується”. Досвід батьків є головним чинником виховання. Якщо мама поїхала доглядати за старенькою жінкою, а тут покинула стареньку рідну маму – як повинна дитина реагувати. Якщо вони не мають правильного прикладу, однозначно втрачається покоління. Тоді вони діють за таким принципом – мама за кордоном – прибиральниця, а він тут пан.