"Лікарі подумали, що в мене інсульт": жінка, яка занедужала на коронавірус, про підступність хвороби (ФОТО)

"Лікарі подумали, що в мене інсульт": жінка, яка занедужала на коронавірус, про підступність хвороби, Георгій Шевчук

32-річна фінансистка та бізнесменка Олександра відчула симптоми коронавірусу у кінці березня. ПЛР-тест показав позитивний результат, тож жінка розпочала лікування.

Як інформує "ТСН", у неї виявили пневмонію, яку згодом вдалось побороти, але серйозні проблеми із здоров'ям у Олександри з'явились після того, як її виписали з лікарні.

Минуло вже 5 місяців від моменту захворювання, утім жінці досі доводиться приймати ліки та відвідувати медиків. Скільки це ще триватиме, та коли вона оговтається від коронавірусу, навіть лікарі не знають.

"18 березня я відчула, що мене дуже сильно морозить, температури високої не було - 37,1°С, але мені було дуже погано, сильно трусило. Через день це все минуло. Почала донька скаржитись, що її трішки морозить. Також у чоловіка почало пашіти у горлі і у мене теж. З'явилось відчуття, що мені стало дещо важко дихати. У такому дивному стані я перебувала тиждень. Температури не було, тому подумала, що я не захворіла, а скоріш за все, перехвилювалась через те, що почався карантин, і всі до себе прислухаються та бояться.

Минуло 8 днів відтоді, коли мене почало морозити, і я зрозуміла, що мені насправді складно дихати. Мені було важко зробити глибокий вдих і тоді я одразу звернулась до лікаря. Медики зробили рентген і виявилось, що у мене пневмонія. Жодних інших симптомів, окрім ускладненого дихання, не було.

 Мене госпіталізували. Зробили ПЛР-тест, і через трі дні результат виявився позитивним. Мені ставили по 5-6 капельниць на день, давали таблетки, робили уколи, а також я дихала через небулайзер.

На третій день у мене піднялась температура до 37,7°С, медики її збивали. Ці стрибки температури тривали два дні. Між тим, увесь час лікарі стежили за насиченістю крові киснем, також мені давали препарати для відхаркування, адже я зовсім не кашляла, а потрібно було, щоб рідина виходила. Окрім ускладненного дихання, у мене з'явилась біль у грудях.

Через 10 днів мене виписали з лікарні, адже огляд легень показав, що пневмонії немає, а повторні тести на коронавірус виявились негативними. Через 10 днів до мене додому приїхали медики і ще раз зробили ПЛР-тест, аналіз також не виявив вірусу. Також у мого чоловіка результат був негативним. Деякі медики, з якими я спілкувались, думають, що результат аналізу в чоловіка був помилковим, адже він мав певні симптоми: у нього трішки пашіло у горлі і була температура.

З тогу часу, як підтвердили діагноз, чоловік був вдома з дітьми на карантині. Старшу 3-річну доньку трішки морозило, з'явився висип, а в молодшої - 2-річної - жодних симптомів не було. Педіатр порекомендувала відсидітись донькам вдома і сказала, що потреби робити їм тести - немає.

Я думала, що все на цьому і закінчиться. Але для мене це була лише половина шляху. Перший місяць у мене була жахлива втома. Полегшення не було, ставало дедалі гірше. Я почала втрачати вагу, моє обличчя дуже стягнуло, виглядала набагато старшою.

Вранці прокинулась, щоб піти здати аналізи і поки взулась, то вже дуже втомилась. У мене був низький тиск 75/45 і попри це пришвидшений пульс - 90-100. Таким він був навіть при нормальному тиску у повному спокої. Кардіолог сказав, що зі мною все гаразд, але коли я потрапила до невролога, мені сказали, що у мене ураження мозку - енцефалопатія, і це все - наслідки коронавірусу. У мене також - згущення крові, очевидно, вона погано надходила у мозок і погано його живила.

Під час огляду у невролога з'ясувалось, що у мене перестало рухатись праве око. Якось я на це раніше не звертала уваги, бо це було непомітно. В одну сторону воно поверталось, а в іншу - ні. Також виявилось, що у мене порушені рефлекси правої частини тіла: права нога взагалі не реагувала на рефлекси, а права рука реагувала значно слабше, ніж ліва.

Мені призначили лікування. І раптом у мене почало опускатись око, яке раніше погано рухалось. Брова почала сповзати вниз, і медики запідозрили, що у мене стався інсульт на фоні згущення крові, хоча ліки для розрідження я приймала. Мені зробили МРТ і зясувалось, що, на щастя, інсульту не було.

Медики сказали, що лікування такої неврології, як у мене, це - довгий процес. Вона, ймовірно, мине, але не швидше, ніж за рік.

Цього тижня я знову опинилась у лікарів. У мене почався гул у вухах, дуже погіршилось самопочуття. Як сказали фахівці, це черговий прояв захворювання і мені ще лікуватись і лікуватись.

Я почала втрачати короткочасну пам'ять. Можу не згадати, що було п'ять хвилин тому, а також половину розмови, яка щойно відбулась. Окрім енцефалопатії, у мене розвинувся невроз. Я стала дуже дратівливою, мені важко зібратись. Це вже дійшло до того, що це потрібно лікувати не тільки з психологом, а й з психіатром. Мені призначать легкі антидепресанти, щоб нормалізувати мій стан, пульс і те, як мій мозок сприймає навколишнє середовище.

Як мені пояснили, у мозку з'явилось вогнище збудження, яке призводить до гулу у вухах, головного болю і такого стану.

Загалом COVID-19 вплинув на все моє життя, я призупинила бізнес, перекроїла свій спосіб життя. Раніше я інтенсивно займалась спортом, зараз я цього робити не можу. Я стала дуже вразливою, можу з легкістю розплакатись, хоча раніше такою не була.

Також у мене нещодавно з'явилось відчуття, що я можу знепритомніти. Відчуття було настільки сильним, що я навіть не могла сісти за кермо. Окрім цього, у мене виникла легка дезорієнтація у просторі. Півтора місяці тому на дитячому майданчику я хотіла спіймати доньку, яка з'їжджала з гірки, і промахнулась. Також я не зовсім відчуваю реальну відстань від будь-чого. Так у мене ледь не влетіла дитяча гойдалка, яка, як мені здавалось, була достатньо далеко від мене.

Я почала все сприймати, як через якусь іншу призму, мені дуже дивно так себе почувати. Це навіть якийсь інший характер. Впоратись із напругою і цим нервовим станом мені допомогає психолог.

COVID-19 так вдарив по мені, що усі мої попередні хронічні захворювання, які я підлікувала, вони відновились. Тепер я заново починаю це все лікувати.

А мій чоловік і досі відчуває слабкість…".

Журналісти звернулися до кандидатки медичних наук, лікаря-невролога інфекційного відділення Волинської обласної інфекційної лікарні Наталії Бобрик прокоментувати ускладнення, які виникли у Олександри після того, як вона перехворіла на COVID-19.

"Таке можливо, бо короноваріс це новий вірус, і ми не знаємо, які віддалені наслідки ще будуть. Зараз ми маємо справу з гострими випадками, тим, як вірус веде себе у такому періоді, а як далі будуть почувати себе люди, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, ми не знаємо. Нам наразі невідомо, які механізми в організмі вірус може запустити. Відомо, що він впливає не тільки на легені, але й має і багато різних ускладнень з боку інших органів. Щоб робити висновки, потрібно збирати дані про таких пацієнтів і потім аналізувати їх, і лише після цього можна зробити висновки. На це все потрібен час", - розповіла нам лікарка Наталія Бобрик.

Новини_України коронавірус наслідк_хвороби
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі