Тернопільські заробітчани потрапили у рабство в Іраку

Безгрошів’я і відсутність нормальної роботи все частіше змушують наших земляків шукати кращої долі за кордоном. Непоодинокими є випадки, коли замість бажаного заробітку люди одержують моральні, а то й фізичні травми.

Через банальну необізнаність можна легко потрапити на гачок шахраїв. Фахівці не втомлюються нагадувати потенційним заробітчанам: збираючись на роботу за кордон обов’язково перевіряйте, чи має фірма, яка вас туди відправляє, ліцензію на працевлаштування.

Свого часу в Тернополі на стовпах та у ЗМІ можна було зустріти оголошення, в якому на роботу в Америку запрошувались некваліфіковані робітники, без знання мови, віком від 25 до 60 років. Пропонувалось працевлаштування на різного роду заводи. Скільки людей «повелося» на це – сьогодні невідомо.

– За останніх п’ять років консульство Сполучених Штатів не відкрило жодної робочої візи для некваліфікованих працівників. Із задоволенням вони приймають комп’ютерщиків, докторів наук, професорів і так далі. Некваліфіковані. Ми говоримо, щоб люди на ці речі не піддавалися і не попадалися. Тому що в нашій області є категорія людей, які виїжджають на роботу за кордон, отримати негативний міграційний досвід – це просто буде ще для них благо. Тому що є така категорія людей, які потрапляють в ситуацію торгівлі людьми. А це найбільший і найважчий наслідок неврегульованої міграції, – попереджає керівник центру консультування мігрантів громадської організації «Відродження нації» Марина Пасєчник.

Два роки тому увесь світ дізнався історію трьохсот громадян України, з яких, до речі, 80% були мешканцями Тернопільщини, котрі поїхали на роботу до Іраку і там потрапили у халепу.

– Були в зеленій зоні і вони потрапили у таку тяжку ситуацію, що вони знаходилися без води, вода технічна, температура 50 градусів, спека. Вони виставляли щити з надписом «SOS! Допоможіть». І працівники консульства Сполучених Штатів побачили ці шити. Потім звернулися в українське консульство. І так помаленьку цих людей повертали, – розповіла Марина Пасєчник.

До Іраку люди потрапляли різними шляхами. Хтось через оголошення в газетах, хтось через особисті знайомства, або через посередництво чеської фірми з працевлаштування, де працював один із тернополян. Були серед потерпілих і ті, кому взагалі спочатку пропонувалось працевлаштування в Туреччині, а прилітаючи у Стамбул, їх вже перевозили до Іраку, обіцяючи роботу і зарплату 2500-3000 доларів.

– Була порушена кримінальна справа за статтею 149 «Торгівля людьми». Ця справа була призупинена. І на сьогоднішній день ми не можемо сказати, що ця справа була доведена до свого логічного кінця. Тому що справи по трудовій експлуатації людей є важкими у доказовій базі і дуже є складними, – пояснила Марина Пасєчник.

До слова, щомісяця до єдиного в Україні центру консультування мігрантів громадської організації «Відродження нації» надходить до двох тисяч звернень від охочих працевлаштуватися за кордоном.