Недитячі пристрасті розгорнулись навколо дворічної дитини у Тернополі

Мати та біологічний батько, борючись за дворічного сина, підняли на вуха міліцію, службу у справах дітей, прокуратуру. Закон начебто на боці матері. А соціальні служби і не тільки – батька.

- Допоможіть мені! Чоловік, який не має на те жодного права, забрав мого сина Мирося, - звернулась, плачучи, тернополянка Лілія Я. – Цей чоловік незаконно утримує мого сина в себе вдома. Я зверталась і в міліцію. Але навіть вони не можуть повернути мені дитину. Абсурд!

За допомогою жінка зверталась і в службу у справах неповнолітніх та дітей, і в правоохоронні органи. Ті взялись за справу. Але вона, за словами жінки, упродовж восьми днів не зрушувалась з місця.

- Я — матір-одиначка, - пояснює тернополянка. – Живу в гуртожитку з двома дітками – 15-річним Іваном та дворічним Мирославом. Мені нема кому допомогти. Щоб заробити гроші, поїхала у серпні на заробітки у Варшаву. Із сусідкою домовилась, що вона доглядатиме за дітьми.

За це, за словами жінки, вона мала сусідці платити гроші, передавати продукти. Та коли жінка виїхала за кордон, соціальні служби забрали її дітей.

- Через два тижні дзвоню до сусідки, щоб та забрала передачу, - розповідає жінка. – А вона каже – я в селі, а дітей забрала міліція.

Тож вихід був, переконана жінка, один – заробити грошей, аби було з чим повертатись в Україну. Щоб забрати дітей, вона ще у Польщі зверталась до телевізійників.

Намагались спровокувати

У Тернопіль жінка повернулась у лютому та відразу продовжила спроби повернути дітей. Спершу молодшого, який з невідомих для неї причин потрапив до чужого чоловіка. А далі планувала забрати старшого із інтернату.

- З їхнім біологічним батьком ми одружені не були, - каже Лілія. – І ніде нема жодного документу про те, що він взагалі має якийсь стосунок до нас. Я у перший же день після повернення у Тернопіль прийшла до нього додому за дитиною. Не віддали. Ще й двічі провокували мене, аби потім мати можливість сказати, що я — психічно хвора. Били сина по обличчю. Я з нічим поверталась додому. На першому поверсі чула, як дитина кричить «мамуся».

За сприянням звернулась вона й у службу у справах неповнолітніх та дітей у міськраду. Там, вислухавши, порадили брати дільничного та їхати забирати дитину. Далі жінка подалась за допомогою у міський відділ міліції.

Як просувається справа, «RIA плюс» відстежувала упродовж кількох днів. Через кілька днів жінка уже повідомила, що їй нарешті (15 лютого - прим. ред.) допомогли.

- Прокуратура у ході 15 хвилин вирішила моє питання, - повідомила жінка. – І до години часу я нарешті побачила дитину.

«Не все так було, як розказує жінка»

Чому дитину відібрали та віддали офіційно чужому чоловіку, ми поцікавились в службі у справах неповнолітніх та дітей. Коментувати телефоном там відмовились, а про зустріч домовитись так і не вдалось. Однак відповіли «Не все так було, як жінка розказує. Вона залишила двох дітей і поїхала».

Не так описує ситуацію із утриманням сина й біологічний батько – Мирослав К. За його словами, жінка уже декілька разів залишала дітей напризволяще, тікаючи за кордон.

- 28 серпня мені зателефонував старший син Іван, і сказав, що мама знову втекла за кордон, - згадує той день чоловік. – А Мирося залишила на сусідку. І це уже не перший раз, коли вона залишає дітей на чужих і малознайомих людей. Тому я й забрав сина.

Домовленостей із сусідкою, за його словами, не було. Та виносити подробиці із свого життя чоловік не хоче. Втім додав, що у свій час він навіть хотів одружитись із Лілею, та вона відмовилась. Не захотіла вона й записати його батьком (натомість жінка стверджує, що він навіть не просив про це – прим. ред.), але дбав про неї та сина. Тож після чергової втечі навіть звернувся до суду, щоб добитись батьківства.

15 лютого, маючи на руках ухвалу суду, чоловік збирався їхати у Центр генетики, аби підтвердити своє батьківство.

- Коли вона прийшла до мене після повернення з-за кордону, я запропонував їй мирно піти у РАЦС та записати мене батьком, - каже він. – Вона нібито спершу погодилась, а потім відмовила.

Провокації, про які розповідала жінка, пан Мирослав заперечує. Загалом, у цій історії – ще багато суперечностей. Добиватись кожен своєї правди будуть і далі - хто у суді, хто – через звернення у правоохоронні органи.

«Хотіла отримувати допомогу»

До слова, зникнення жінки з Тернополя на півроку, як стало відомо з власних джерел, було не першим. Як нам розповіли, коли молодшому синові було близько року, вона поїхала за кордон. Догляд за дитиною впав повністю на плечі чоловіка. Той навіть з роботи звільнився, щоб ростити сина.

Переконані в тому, що і останнього разу тернополянка залишала дітей без нагляду, й правоохоронці.

- Під час розгляду звернення правоохоронці встановили, що тернополянка залишила дворічного сина без нагляду на тривалий час, - кажуть в Центрі громадських зв’язків обласної міліції. - Утримував хлопчика відповідаючий за виховання біологічний батько. Про це він повідомив органи державної влади. За його словами, співмешканка навмисне не внесла його у свідоцтво про народження сина, сподіваючись отримати допомогу від держави як матір-одиначка. Чоловік зрозумів свою помилку і у судовому порядку оформляє батьківство.

Тим часом прокуратура міста здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом самовільного відібрання жителем Тернополя у співмешканки малолітнього сина.

- Встановлено, що у вересні 2012 року працівники міліції виявили двох неповнолітніх дітей без нагляду батьків, кажуть у прес-службі обласної прокуратури. - Служба у справах дітей облради передала до притулку старшого хлопчика, а молодшого забрав чоловік, який назвався його батьком. Проте, як виявилося, 2-річна дитина проживала з чоловіком, який юридично є їй чужою людиною. За втручання прокуратури міста Тернополя дитину передали матері.