На Тернопільщині багатодітна матуся живе у хатині, яка розвалюється на очах

День так-сяк минає, а от ночі багатодітна мати Оксана Лазорко боїться найдужче — а раптом стеля упаде на дітей. Після цьогорічної сніжної зими її «шевченківська» хатина почала руйнуватися небаченими темпами: понахилялися стіни, подекуди утворилися наскрізні тріщини, загрозливо повигиналася покрівля з черепиці.

Мешкає жінка у самісінькому центрі села Петриків, що під Тернополем. Так склалося, що сама виховує чотирьох дітей, тож дати раду аварійному житлу не в силі, – пише Іванка Гошій у “Новій Тернопільській газеті”.

Глиняній хаті — 105 років
З дороги хата ще ніби «тримається», а від городу — суцільна розвалюха. На подвір’ї молодші сини ганяють м’яча, а старші з мамою пораються у хаті. Найстаршому Тарасові 14 років, Андрійкові — 11, Славкові — 9, а Богданчику — 7.

— Хлопці допомагають мені, а роботи чимало, бо тримаємо корову, порося, маємо двадцять сотих городу, коли мене нема вдома, вони можуть зварити манку, насмажити дерунів, відварити макарони, — тішиться Оксана. — З нами мешкає мій брат Ігор, але наприкінці травня у нього весілля, тож піде в зяті. Ми, звичайно, дуже раді за нього, бо має гарну наречену, та й вже засидівся у свої 36 років (усміхається, — авт.), але нам бракуватиме його. Коли я залишилася сама з дітьми, брат став моєю єдиною опорою: разом — цеглинка до цеглинки — побудували нову хату. На жаль, з нашими статками за десять років звели лише «коробку», перекрили і вставили кілька вікон, а на її завершення ще треба чимало грошей.

Наразі одну із кімнат новобудови Лазорки пристосували під хлів, іншу — під стодолу… А самі туляться у прабатьківській глинянці, якій уже понад сто років.

— У книзі про історію Петрикова зазначено, що наша хата побудована у 1908 році, тобто їй уже 105 років, — розповідає господиня. — Мій дід був із переселенців, тож йому вділили це помешкання взамін за те, що залишилося на Лемківщині. Моя мама важко працювала на «Ватрі», рано померла, батько теж трудився, але так і не міг надбати маєтків… Скажу відверто: ми з дітьми вже втомилися від безвиході, але куди діватися? — каже господиня. — То там щось «підлатаю», то там — так і проганяємо сірість буднів.

Діти мало не згоріли живцем
Одинадцять років тому у помешканні Лазорків сталася страшна пожежа — вогонь знищив перекриття, меблі, одяг, та найстрашніше, що в той час у хаті були тоді ще зовсім малі Тарас і Андрійко.

— Я пішла заплатити за газ, а дітей залишила на свого батька, — пригадує Оксана. — Тарас через цікавість поліз до грубки, підпалив папір і, звісно, загасити не зміг, тож полум’я охопило кімнату. “Хата горить!» — гукнув до дідуся, який порався у хліві. «Іди, бо замерзнеш», — не повірив онукові. Розгублений Тарас заховався у кухні, а дев’ятимісячний (!) Андрійко дивом вибрався зі свого ліжечка, що стояло за якихось два метри від грубки, і заліз під велике металеве ліжко. На щастя, він врятувався, але отримав багато опіків — на голові, рученятах… Тоді ми залишилися практично без даху над головою, а наближалася зима, тож односельці зі співчуття скинулися і відремонтували хату. Ніколи не забуду цього!
Торік сім’ю спіткали ще одні труднощі: Оксана потрапила до тубдиспансеру, де пролежала майже 150 днів. Лікарі підозрювали, що у жінки туберкульоз, проте діагноз не підтвердився, у неї був плеврит.

— Добре, що Бог підтримує мене, бо коли у лікарні сказали, що «або рак, або туберкульоз», потім зробили хірургічне втручання, від переживань здавалося, що я зависла над прірвою, — зітхає жінка. — Найбільше боялася залишити дітей самих. А ще було важко на душі, бо у селі пустили про мене поговір як про «туберкульозну» і багато хто навіть боявся до нас на поріг ступити.

Було, що й хліба не мали…
Про свого чоловіка Оксана воліє не згадувати. Його постійні пиятики та недбальство змусили жінку подати на розлучення.

— Чоловік був ніби й добрий, але йому було байдуже до того, що дітей треба поставити на ноги. Я довго терпіла, але врешті «поставила крапку», — з сумом констатує жінка. — Він переїхав до своїх батьків у Підволочиський район, до дітей звідується рідко. Нині як можу, так тягну лямку сама. Колись працювала кухарем у колгоспній їдальні, тепер знову десь влаштувалася б, але після хвороби важко братися за таку працю. До того ж на кого кину господарку? Але, мабуть, найбільше стримують діти: їх треба пильнувати. Хоча мої сини чемні, гарно вчаться, та мушу визнати, що виховувати хлопців непросто. Вони хочуть, щоб усе, як у людських дітей, а мені часто доводиться казати: «Вибачте, у нас нема можливості…» Скажімо, не можу придбати їм телефони, велосипед, купити модний одяг і взуття — щастя, що рятуємося «гуманітарною»: накуплю на вагу і носять. Та й собі там щось підбираю, уже років з п’ятнадцять нічого нового не купувала.

Багатодітна мати зізнається, що ледве зводить кінці з кінцями. Єдиним порятунком є державна допомога, яку отримують як малозабезпечена сім’я. Місячний «рятівний» дохід складає трохи більше трьох тисяч гривень, з цих грошей близько 500 іде на оплату комунальних послуг, частка — на їжу й одяг, а ще з цього мізеру намагаються відкласти на завершення нової хати.

— Хлопці ростуть, хочуть їсти, тому дбаю, аби не були голодні, — каже Оксана. — Взимку за день з’їдали по шість буханців хліба, тепер — по два-три, добре, що бараболі і городину маємо свою. Найважче було у середині 2000-их, тоді чоловікові місяцями не платили зарплату, ми їли пісні бараболі, навіть на хліб не вистачало… Я везла торбинку бараболь на базар, а за виручені гроші купувала цукор, олію, борошно. Тоді скрута буквально стискала за горло, та й тепер іноді жаль надходить — поплачу, аби діти не бачили, бо що зміню? У важкі моменти мене рятують молитва і дитяча любов…

Та, попри убогість, Оксана не опускає рук: прибрала хату до Великодня, як належить, випрала вишиття, штори та тюль, а в переддень свята напече дітям пасок, приготує щось смачненьке.

— Відклала трішки грошей, то куплю на базарі шматочок бочка, шинки, кільце ковбаски, щоб діти відчули свято! Та найбільше хочу, щоб ми духовно пережили Воскресіння! — каже жінка і світла радість наповнює її втомлений погляд…

 Звертаємося  до усіх небайдужих у цей передвеликодній час допомогти хто чим може родині Лазорків, аби матір з дітьми отримали бодай краплину світла і надії на щось нове та краще…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
За словами Андрія Деркача сьогодні в області вже випав перший сніг. Сталось це на Збаражчині. Про це чоловік написав у Facebook. "Вітаю Тернопільщину з першим снігом)))", - йдеться в дописі. В Тернополі ж в цей час погода різко змінювалась: від дощу до сонця з веселкою. Фото обох явищ користувачі почали викладати в мережу.
Екологія
За фактом отруєння жителів села Іване-Пусте працівники Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області провели перевірку ТОВ "Агрополіс", яке здійснювало окроплення полів авіаційним методом. Як інформує офіційний сайт ГУ Держпродспоживслужби, за результатами перевірки встановлено ряд порушень вимог санітарного законодавства. Була порушена процедура інформування населення: повідомлення сільському голові ТОВ "Агрополіс" не має дати та вихі...
Кримінал
31-однорічний мешканець Тернополя забув зачинити вікно, то ж невдовзі став жертвою злодія. Про крадіжку чоловік повідомив поліцейських. Співробітники Тернопільського відділу поліції розшукали підозрюваного у злочині. Ним виявився неодноразово судимий 28-річний тернополянин. Як інформує офіційний сайт Національної поліції в Тернопільській області, правоохоронці встановили, що підозрюваний через вікно проник до квартири, розташованої на першому поверсі. З чу...
Кримінал
Впродовж шести місяців працівники підрозділу протидії наркозлочинності в Тернопільській області документували факти збуту наркотичних речовин. Група з восьми осіб, вік яких від 40 до 60 років, організувала в обласному центрі бізнес з продажу заборонених речовин. Як повідомляє "Досьє 102", здійснювалася реалізація наркозалежним мешканцям міста та області опій, бупренорфін, що містить субутекс, а також амфетамін та сильнодіючі лікарські засоби. Усі підозрюв...
Суспільство
З приходом осені світловий день робиться все коротшим. Похолодання і дощі дали про себе знати на Тернопільщині з усією повнотою. Мерзнуть не лише люди, але й все живе. Особливо тяжко птахові, який би мав уже перебратися у "тепліші краї", як велять інстинкти, проте чомусь цього не зробив. У спільноті "Моя Лановеччина" у мережі Фейсбук Вадім Марценюк опублікував фото із самотнім лелекою, який сів на червоний кузов вантажного автомобіля, ніби шукаючи людської...
Суспільство
Тарифи на проїзд невдовзі можуть підняти. Днями у «Тернопільелектротрансі» заявили, що діючий тариф збитковий. Відтак, просять міську раду, щоб проїзд у тролейбусах вартував 6 гривень. У маршрутках ж хочуть, щоб тариф був по 8. Повідомляє телеканал ІНТБ. Саме таку вартість проїзду у маршрутках  тернопільські перевізники просять затвердити міську владу вже найближчим часом.
Суспільство
У рейтингу 11 чиновників, котрі реєструють у своїх е-деклараціях церкви і каплиці, оприлюдненому аналітиками проекту "Декларації", опинилася і чиновниця з Тернополя. Провідна спеціалістка Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Леся Домітрак зайняла третє місце рейтингу. У декларації вказано, що її чоловік володіє монастирем святого Йосипа площею 273,7 кв. м у селі Завалля Борщівського району. Як інформує "20 хвилин", у монастирі живе...
Суспільство
Протягом трьох десятків років легендарна  “Стара піцерія” не зазнавала капітального ремонту. Попри це, заклад завжди славився довгими чергами та запеклими шанувальниками недорогої їжі. Однак, думка людей дещо змінилася після приїзду “Ревізора”, який показав, в яких умовах готують відому на все місто піцу. Про це повідомляє сайт Тернополяни. Зустріли ведучого не надто приємно, але й не вигнали із закладу. Побачене в “Старій піцерії” трохи шокувало чоловіка:...
Суспільство
У п’ятницю, 28 вересня, о 15.00 год. відбудеться відкриття оновленої вулиці В. Чорновола. Під час відкриття заплановано проведення оригінальної акції «Символічний ключ від Файного міста», що передбачає збір старих чи таких, що були у вжитку  і не використовуються, ключів тернополян задля переплавлення та виготовлення одного Великого ключа від Файного міста Тернополя. Пише портал За збручем. «Де він, ключ від брами до Файного міста? А чому б не зробити нови...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!