«Добре тобі, мамо, що ти можеш ходити», - важкохворий тернополянин, якому потрібна допомога

Нещодавно до редакції «Міста» завітала старенька жінка. Вона зі слізьми на очах попросила розповісти людям про біду, яка трапилась із її сином. Можливо, якесь чуйне серце відгукнеться.

«Мій Володя з самого дитинства був надзвичайно жвавим та енергійним. Завжди знав що відповісти, як допомогти, що змайструвати. Я не могла натішитись, дивлячись, якою хорошою дитиною він зростав», – згадує пані Марія.

За словами матері, в сина не було проблем з навчанням, особливо добре хлопцеві вдавалися точні науки. Рідні вже будували величезні плани на майбутнє, та оторопіли, коли дізнались про біду. «Невідома хвороба, яка непокоїла мого Володю, почалась ще в школі, приблизно у 8-9 класі. І вже наприкінці навчання. У 10-11 класі, я вже його звільняла від занять та іспитів. На той час ми ще не знали що з ним коїлось. Тернопільські невропатологи казали, що то звичайні ненав’язливі рухи. Та синові постійно було погано, і ми вирішили поїхати до Києва. Там виявили в нього кісту головного мозку», – розповідає мати.

У Києві хлопця лікували неодноразово. В результаті хворобливий стан дещо поліпшився, але приступи все ж продовжувались. Та неймовірним було те, що при такій хворобі юнак вступив до тернопільського вишу на факультет комп’ютерних технологій, самостійно склав усі іспити та навчався на «відмінно». «Навчання для Володі було дуже важливим. Пам’ятаю, коли звечора в сина дуже боліла голова, він просив збудити його вдосвіта, о п’ятій ранку, щоб він приготувався до семінару чи іспиту. Так він навчався, незважаючи на головні болі, постійно підвищений тиск, часті запаморочення. Навчався тому, що мав високі цілі, він завжди знав і вірив, що переможе хворобу».
Та біда ніяк не покидала цю сім’ю. Хлопцеві ставало дедалі гірше. Рідні ще неодноразово возили його в різні медичні заклади по всій Україні. Лікарі прогнозували, що ситуацію вже не виправиш нічим. Так, наприкінці другого курсу мати вимушена була взяти академ-відпустку для сина. До вишу юнак так і не повернувся.

«Лікування було дуже важким і болючим. Натерпілась моя дитина дуже. На той час він був у важкому стані: не міг ні ходити, ні їсти самостійно. Не можу передати, що відчуває мати, дивлячись на смертельно хвору дитину. Мені хотілося віддати життя, душу, будь-що, лиш би йому стало легше, – зі слізьми розповідає пані Марія. – Я намагалась біля нього не плакати, а завжди підбадьорювала, мовляв, все буде добре. Він же дивився на мене очима, повними жалю, і завжди казав: «Добре тобі, мамо, що ти можеш ходити. Я так хочу поглянути, що там на вулиці, поспілкуватися із людьми».

Серце пані Марії ледь не розривалось від болю, та вона не здавалась, і продовжувала боротьбу зі страшною хворобою.
«Ми люди віруючі, тому в боротьбі з хворобою, окрім ліків, завжди залучали молитву. Почали їздити по святих місцях. З часом я помітила, що від нашої спільної молитви синові ставало краще. Тоді ми продовжували наші подорожі. Пам’ятаю, тижнями жили в Зарваниці, Колодіївці, Почаєві. Одного разу поїхали на Закарпаття. Там в самих горах живе отець Семен, який лікує хворих списом та молитвою. Це так було дивно. Зайшли ми до хати священика, а він поглянув на нас і одразу ж розповів, як нас звати, скільки синові років. Провів молитву та приклав списа до хворого тіла Володі, після чого синочкові стало легше. Отець Семен пророкував, що з сином все буде добре, щоб надіятись на краще, вірити і молитися», – розповідає пані Марія.

Минулого ж року сім’ї не випало нагоди поїхати по святих місцях, оскільки на все потрібні чималі кошти. Тому хвороба знову почала загострюватись. Володимир двічі лежав в тернопільській лікарні в неврології, але таке лікування нічим не допомогло, адже йому потрібна кваліфікована, вузькоспеціалізована допомога. Нещодавно пані Марія почула, що у Львові відкрили новий лікувальний центр. Професор, який завідує цим закладом, доволі відомий та вилікував не одну важкохвору людину. Проте на це лікування потрібні неабиякі кошти.

Незважаючи на довготривалу хворобу, категоричні прогнози лікарів, сьогодні Володя самостійно встає, ходить по подвір’ю, свідомо спілкується з людьми. Лікарі до сьогодні дивуються, що він все нормально сприймає, розуміє, розум у нього світлий, не затьмарений смертельною хворобою. «Ми дуже вдячні Богові, що дитина встала, ходить самостійно, їсть, говорить, ми боремося з недугою вже добрих 15 років. Але боїмося, що буде завтра. Мені 70 років, чоловікові – 75, ми не маємо на кого його залишити. Він неодноразово плаче, питаючи, мамо, а що буде зі мною, коли вас не стане. Я не знаю, що відповісти синові, і поки жива, хочу зробити все, щоб допомогти та вилікувати».

У Володі, попри важку хворобу, багато планів на майбутнє. Він вірить у те, що одужає, завжди молиться і просить Бога про майбутню сім’ю, діток, дружину, адже чоловікові лише 33 роки. Він людина розумна, обдарована, тому хоче завершити навчання та здобути професію.
Рідні Володимира просять усіх небайдужих до людського горя допомогти, адже життя молодого чоловіка можна врятувати. «Ми дуже просимо, допоможіть. Хто має можливість, бажання і фінанси, не покиньте нас у цьому горі. Ми ж у відповідь чим зможемо, віддячимо: молитимемось за вас та ваші сім’ї в усіх святих місцях, де лишень матимемо змогу побувати», – говорить пані Марія.
Усі координати сім’ї є в редакції газети «Місто», які ми зможемо надати їх усім, хто захоче допомогти цій сім’ї в їхньому горі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Кримінал
У пункті пропуску «Рава-Руська-авто» прикордонний собака винюхав пневматичну гвинтівку «KANDAR».Про це повідомляє прес-служба ДПСУ.Зброю, 42-річний тернополянин, приховав під пасажирським сидінням мікроавтобуса «Фольцваген», яким їхав з Польщі.Зброю передано представникам Національної поліції.
Суспільство
Десятки жителів міста довго і нудно чекали на маршрутки, яких просто не було. Про це у Facebook у спільноті Тернопільські плітки написав Pasha Lototskyi. Він ж виклав фото людей на зупинці на Пирогова. "На зупинці «жд вокзал» зараз чорно люду, а маршруток бракує ((((((", - пише Наталя Мудра-Бойчук. "починаючи од шостої вечора вони з'їзжають з маршруту. Так що дочекатись тих колимаг важкувато, а важче дочекатись тролейбуса", - додає Tania Holovko. "Їх не ва...
Суспільство
У Тернополі важко порозумітися іншомовним дітям і молодим матусям. Про це в колонці для ПроТе написала Наталія Червак. Про анексію дитячого майданчика. Прийшла з Артемком нині на майданчик. Дитина одразу кинулася до улюбленої жабки-тунелю – любить там повзати. Але вона вже була зайнята. Буває таке. Але дитині не поясниш, він хоче те, що хоче. Своїми руцями зловився і намагається влізти в середину. Хлопчик, років 5-ти, виштовхує Артема і каже мені: – Убєріт...
Кримінал
У селі Куровичі на трасі Львів-Тернопіль у неділю, 14 жовтня, приблизно о 20:40 сталась ДТП за участі двох вантажівок. В аварії загинув 56-річний водій.Як попередньо встановили поліцейські, водій автомобіля Renault Magnum, 33-річний мешканець Волинської області, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «МАЗ», повідомляє прес-служба ГУ НП в Львівській області. Внаслідок ДТП автомобіль «МАЗ» перекинувся, а його 56-річний водій від о...
Суспільство
14 жовтня, у свято Покрови, в одному з храмів Кременця віряни могли спостерігати дивовижне явище, яке своєю красою та водночас скромністю зачарувало багатьох. Кременчани вже вирішили, що це хороший знак, та пов'язують його з успіхами на шляху до одержання томосу. На своїй сторінці в мережі Фейсбук парафіянка храму Анюта Кічата опублікувала фото, щоб поділитися побаченим без зайвих слів . "Веселка у храмі Св. мучениці Тетяни 14.10.2018". - Написала вона. В...
Пригоди
На Тернопільщині, в селі Борсуки (Лановецький район), хлопчик зумів упіймати величезну щуку. Дядько юного рибалки лише пильнував на підмозі, аби поспішити на допомогу, якби раптом щось пішло не так. На своїй сторінці в мережі Фейсбук про це повідомив Саша Арабський, опублікувавши фото вражаючого улову. "Порибачили з племінником", – написав Саша Арабський. Як зазначається у коментарях до допису: щуку впіймали у річці Горинь. Вага рибини становить 7,330 кг....
Суспільство
У рамках фестивалю “Бібліофест-VIII” відбулася презентація соціального проекту «Аудіоказки письменників краю». Він здійснений з метою допомоги інклюзивній освіті, для дітей з особливими потребами, зокрема незрячих. Проект «Аудіоказки письменників краю» – це спільна праця медіалабораторії ПК «Березіль» (керівник Оксана Ратушняк), театральної школи-студії «Мельпомена» (художній керівник Надія Шамрик) та звукорежисера Тараса Сотули. – Минулого року побувала в...
Суспільство
Дводенний семінар «Лабораторія молодих реформаторів» організували в Тернополі. Впровадження реформ, Угода про асоціацію, ефективна робота в команді – ці та інші актуальні теми обговорюють молодіжні лідери Тернопільської, Львівської, Рівненської, Чернівецької, Івано-Франківської областей. Семінар організований Молодіжним крилом партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» спільно із Фондом Конрада Аденауера. Як зазначає міжнародний секретар Партії Вірджинія...
Суспільство
У селі Тютьків Теребовлянського району з’явився унікальний вишиваний іконостас. Очевидці запевняють, що аналогів немає ні в області, ні в усьому світі. На створення цього “восьмого чуда України” пішло більше півтора року. Кожну ікону створювала окрема родина, яка входить до складу парафії. Майстрині пришили 1 436 433 бісеринок вагою 17,724 кг. Загальна площа вишитих ікон — 7,12 м кв.
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!