Як минули для тернопільського голови перших два з половиною роки у мерському кріслі?

Наприкінці квітня минула перша половина нинішньої каденції Тернопільської міської ради. Вперше міський голова має підтримку абсолютної більшості депутатського корпусу – своїх однопартійців, що полегшує йому прийняття сесійних рішень.

І вперше мер міста належить до партії, опозиційної до нинішньої  провладної, що серйозно йому перешкоджає здійснити багато задумів. Як минули для нього перших два з половиною роки у мерському кріслі, ми запитали у Сергія Надала напередодні Великодніх свят, пише Номер один.

– Якщо загалом оцінювати роботу Тернопільської міської ради за цей період, можна віднайти у ній чимало недоліків, але в цілому два з половиною роки оцінюю як досить позитивні для міста, – каже Сергій Віталійович. – На жаль, ми не можемо розвиватися окремо від нашої держави, хоч би працювали цілодобово. І якщо Україна ще й досі переживає глибоку економічну кризу, то зрозуміло, що її відчувають і тернополяни. Відтак бюджет міста не дозволяє зробити багато чого із запланованого, однак навіть у таких умовах моїй команді вдалося зробити чимало.

– На останній сесії міської ради було прийнято чимало важливих рішень, але одне з довгоочікуваних – затвердження стратегії розвитку Тернополя до 2025 року. Що це за документ?

– Насамперед зазначу, що подібну стратегію розробляла і попередня каденція у 2006 році, однак прописана вона була нечітко і без жодних часових рамок. Відтепер же Тернопіль має чітко сформовану довгострокову стратегію розвитку міста. Це базовий програмний документ, який відображає бачення розвитку міста громадськістю на перспективу. Він визначає основні пріоритети для розвитку міста у найближчі роки: підвищення якості життя, формування конкурентоспроможної економіки, розвиток Тернополя як міста національних, духовних цінностей, культури та спорту тощо. Окремо винесено розділ стосовно бачення Тернополя як території розвитку науки та інноваційних технологій. Основна мета стратегії розвитку міста – в досягненні економічного зростання, збільшенні добробуту, комфорту життя населення та реалізації інтересів усіх секторів територіальної громади. До розробки цього проекту були залучені всі університети міста, структурні підрозділи міськради, депутатський корпус та громадські організації. Було проведено чимало конференцій, круглих столів та нарад, під час яких обговорювали майбутнє Тернополя на найближчі роки. Загалом фахівці працювали 9 місяців. Крім основних блоків, документ передбачає конкретні цілі, напрямки роботи та засоби їх реалізації.

– Нещодавно Ви презентували громаді Генеральний план забудови Тернополя. Чи означає це, що тепер кожен мешканець міста нарешті зможе знати, які землі передбачені під будівництво, а які ні? 
– Основа Генерального плану була прийнята ще в 2010-му році. Наразі фахівці проектного інституту «Дніпромісто» та юристи міськради працюють над тим, щоб зняти гриф ДСК – для службового користування з основних розділів Генплану. Очевидно, що ту частину, яка стосується мереж, все ж не можна буде оприлюднити, бо вона стосується безпеки міста в цілому.

Генеральний план Тернополя пройшов державну експертизу, наразі фахівці допрацьовують окремі його розділи. З тими розділами, котрі вже є, можна ознайомитися на офіційному сайті міської ради – ця інформація вже є у вільному доступі. В міру доопрацювання вона доповнюється. Адже Генеральний план – це об’ємний документ (понад 500 сторінок), який передбачає як текстову, так і картографічну частину. Цей документ визначає можливості проведення будівництва, межі територій та їх призначення. Тобто, це цілісна система документації, що складається з багатьох розділів і частин. В такі стислі терміни жодне місто його не оприлюднювало. Якщо зважати на тривалість затвердження державними органами і повноту документа, то ми фактично в цьому плані можемо вважатися першопрохідцями.

На сьогоднішній день проводиться спільна робота міськради з інститутом «Дніпромісто» для визначення так званих «червоних ліній». Дана робота буде завершена до кінця травня і затверджена на сесії міської ради в червні. Комплексне завершення Генплану та його повна презентація й оприлюднення з усіма існуючими розділами планується вже на липень.  Історико-архітектурний опорний план визначає центральну частину міста та об’єкти, що мають історико-архітектурну цінність. Даним розділом визначені як межі забудови, так і поверховість будинків та їхню стилістику. Розроблена і локальна межа – історичні пам’ятки на «Новому світі» та у Старому парку. Таким чином забудова центральної частини міста відтепер є практично неможливою, бо для здійснення будь-яких робіт потрібно буде отримати спеціальні дозволи чи не всіх можливих контролюючих органів.

– Цього року Тернопіль увійшов у десятку міст із найгіршими дорогами. Виною цьому – складна зима із чисельними перепадами температур і суттєва зношеність міських доріг. Однак Ви пообіцяли тернополянам відремонтувати їх якнайшвидше. Як рухаються роботи в цьому напрямку?

– Дійсно, складні погодні умови цієї зими остаточно зруйнували дороги міста, більшість з яких вже й не пам’ятають, коли на них востаннє робили капітальний ремонт. Однак щоб привести місто до ідеального стану, на ремонт доріг потрібно як мінімум 600 мільйонів гривень, яких, звісно, нам не назбирати й за декілька років. Однак необхідний ямковий ремонт проводимо постійно, відколи це дозволила погода. Вже до Великодня проведено капітальних ремонтних робіт на 19 мільйонів гривень, понад 7 мільйонів витрачено на поточний  ремонт. Комунальники  працюють практично без вихідних. На даний час головне – щоб погода не підвела. Ми визначили першочерговий список доріг, які запланували відремонтувати до початку Великодніх свят: 15 Квітня, Живова, Пирогова, Дівоча, Збаразький поворот, Текстильна та інші. В першу чергу роботи проводяться там, де потік транспорту найінтенсивніший. Ремонт доріг здійснюємо власними коштами міста. Дуже сподіваємось на субвенції з Держбюджету, однак до цього часу місто не отримало жодної копійки.

– Вперше за часів незалежності якість ремонту доріг, окрім відповідних служб, контролюють ще й громадські організації, депутати та експерти. Нещодавно Ви в сесійній залі збирали дорожників, депутатів громадських активістів, щоб поспілкуватись на тему громадського контролю за ремонтом доріг. Як пройшла ця зустріч і чи були вже претензії до ремонту доріг?

– Контролювати якість ремонту доріг у Тернополі може кожен представник громади. Одна з нарад на цю тему уже відбулася, подібні зібрання проводитиму регулярно.

Присутні у сесійній залі 23 квітня – депутати, представники влади, громадських організацій та ЗМІ – обговорили найактуальніші питання «дорожньої» теми у Тернополі.

На кінець зими в Тернополі було пошкоджено 70% покриття доріг. Але більшість із них не ремонтувалися десятки років. Власне, критичні зауваження і лунали щодо “задавнених” дорожніх проблем. Фахівці і громадські активісти не мали претензій щодо якості виконання цьогорічних робіт. Щодо темпів, то також зауважень бути не може, адже за десять погідних днів було виконано обсяг, на який у попередні роки йшло до двох місяців — це понад 14370 кв. м дороги. На зустрічі із громадськістю я представив перелік доріг, де уже зроблено ремонт. Однак, повторюся, на сьогоднішній день проблемним для міста залишається питання розподілу коштів, який відбувається централізовано. Гроші, котрі мали б іти у місто, облдержадміністрація самостійно спрямовує виконавцю робіт. Відповідно, як вибір підрядника, так і контроль за зробленими за державний кошт роботами місто здійснювати не може. І це дуже прикро, бо усю відповідальність за неякісний ремонт доріг тернополяни покладатимуть на міську раду, не відаючи, що насправді за цим стоїть зовсім інша гілка влади. Як приклад, ситуація із вул. Гайовою, в яку «закопали» шість мільйонів гривень, однак повністю відремонтованої вулиці ми не бачимо й досі («Номер один» нещодавно детально описувала цю проблему, провівши власне журналістське розслідування, – авт.). Наразі ми направили матеріали в правоохоронні органи, котрі мають дати правову оцінку діям Облавтодору.

– Чи не станеться так, що наново відремонтовані дороги «розлізуться» після першої ж непогоди, як це ми звикли бачити в Тернополі раніше?

– За якістю проведення робіт слідкує відділ технагляду міської ради. Контроль здійснюють також профільні депутатські комісії і громадські організації. Якщо поступатимуть скарги — будемо реагувати негайно. Ще раз нагадую, що зауваження та пропозиції можуть подавати також звичайні городяни, безпосередньо телефонуючи на «гарячу» лінію 1580. Якщо після виконання робіт через якийсь час “повилізають” недоробки — виконавці робіт будуть ліквідовувати їх власним коштом.

– У Тернополі віднедавна запрацював Центр надання інформаційних послуг. Що це за структура і для чого вона створена?

– Такий центр був створений для полегшення громадянам процедури оформлення дозвільних документів. Тут можна отримати весь спектр таких послуг. Раніше цю функцію виконували виконавчі органи влади. Відтепер процедура отримання дозволів стала простішою і менш затратною по часу. Прийом громадян у Центрі відбувається в одному приміщенні за принципом роботи «єдиного офісу». Працює сучасна електронна система управління чергою, є доступ до інформації з різних джерел: інформаційні термінали, веб-сайти, друковані матеріали… Тут створена унікальна інформаційна система і змінено підхід у спілкуванні місцевих чиновників з городянами. Система відкрита — не треба ходити по кабінетах місяцями, щоб з’ясувати, які документи і для чого треба зібрати — вся інформація є на веб-сайті й у ЦНАП.

Загалом, міська рада на постійній основі впроваджує сучасну систему роботи з населенням. У 2011 році ми пройшли сертифікацію системи управління якістю надання адміністративних послуг та електронного документообігу. Завдяки цьому в будь-який момент можна простежити рух документів між структурними підрозділами і виявити місця і причини затримок і перешкод. Система — відкрита і сучасна, орієнтована на потреби та інтереси громадян. І такою має бути підхід до роботи з населенням і в обласних структурах, та й у всіх районах області. Сподіваюсь, що обласні і районні чиновники переймуть наш досвід і втілять його у себе.

Підкреслю: не дивлячись на те, що держава на такі справи виділяє мільйони, міська рада Тернополя відкрила ЦНАП за кошти місцевого бюджету. Хочеться вірити, що обіцяні облдержадміністрацією на це кошти все ж надійдуть в місто.

Варто додати, що перед відкриттям Центру ми ознайомились з роботою міських рад польських, грузинських міст і вирішили, що Тернопільська міська рада, надаючи послуги населенню, повинна повністю позбутись радянської спадщини і перейняти кращі приклади, які існують сьогодні. При створенні ЦНАП вивчався досвід роботи подібних Центрів і в Україні. Підтримала проект й Асоціація міських громадських організацій  «Фонд розвитку міста Тернополя ім. Володимира Лучаковського» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Тож я запрошую всіх тернополян у Центр обслуговування громадян, до нової і сучасної системи роботи з органами міської ради.

– Нещодавно відкрили оновлену поліклініку на вулиці Островського, навколо якої свого часу було багато галасу. Що там змінилося?

– Відкриття оновленої поліклініки є найкращою відповіддю на провокаційні чутки, що деякий час розповсюджували окремі ЗМІ, громадські та політичні діячі про начебто її закриття. Поліклініка як працювала, так і залишається працювати. Більше того, тепер там вдосконалено зал очікування, працює система електронного запису пацієнтів, розроблено електронну базу та реєстр. Повністю оновлено всі комунікації до електронних апаратів, працює електронний флюорограф, рентген-кабінет, а лабораторії відповідають сучасним вимогам.

– А що виграло місто від того, що тепер його у Верховній Раді представляє Ваш однопартієць Олексій Кайда?

– Ще напередодні парламентських виборів я запропонував новий формат відносин народних обранців і громади шляхом підписання публічної декларації зобов’язань кандидата у народні депутати України від Тернополя перед громадою. Зокрема, для виділення коштів на об’єкти соціально-економічного розвитку міста Олексієм Кайдою вже було направлено ряд депутатських запитів та звернень Прем’єр-міністру та керівникам міністерств щодо необхідності фінансування завершення будівництва обласних архіву та бібліотеки, терапевтичного корпусу 3-ї міської лікарні, капітального ремонту загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, вулиці Гайової, комплексної термомодернізації об’єктів житлового фонду, будівництва станції знезалізнення води в місті. Також він звернувся до Міністра юстиції щодо невиконання Львівським автобусним заводом угоди про передачу тролейбусів для Тернополя, наголосив на збереженні та включенні артилерійської бригади до перспективного складу Збройних Сил України. Окрім цього, реагуючи на проблеми тернополян, Олексій Петрович скерував більше 200 депутатських звернень щодо вирішення питань, із якими звернулися до нього мешканці міста.

– Щороку Вам вдається проводити дуже цікаві й насичені святкування для мешканців Тернополя. Що нового готуєте тернополянам до Дня міста?

– Як завжди, готуємо багато сюрпризів для тернополян. Звичайно, це будуть святкові концерти за участю зірок української естради, пройдуть уже традиційні змагання з повітроплавання, безліч спортивних змагань, будуть фестивалі меду та борщу, ігри, конкурсу, вікторини для дітей та багато інших сюрпризів.