• Головна
  • Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину
Новини компаній
15:00, 27 жовтня

Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину

Новини компаній
Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину

Збаразький замок на Тернопільщині - одна з найяскравіших пам'яток України. Побудований у 17 столітті, він потопає у зелені старовинного парку й тримає в собі таємниці минулих епох. Щоб наново відкрити для українців всю красу й багату історію цього місця, науковці та реставратори повертають до життя втрачені архітектурні скарби. Допомагають їм в цьому інструменти  Dnipro-M.

Замок збудували у 1620-1631 роках в стилі пізнього Ренесансу на замовлення князів Збаразьких. Весь комплекс складався з палацу, казематних валів та бастіонів. Навколо його оточував глибокий рів, наповнений водою. Потрапити всередину можна було лише через браму у центральній вежі, пройшовши по підйомному мосту. Замок відіграв ключову роль у Збаразькій облозі 1649 року, коли козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким та союзною татарською армією тримало в оточенні польські загони. 

Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину, фото-1

Це місце змінило багатьох власників та не раз руйнувалося під час воєн і пожеж. Вже за часів незалежності - у 1994 році - в замку створили краєзнавчий музей, його визнали архітектурною пам'яткою та заснували історико-архітектурний заповідник, який у 2005 році перетворився на Національний заповідник “Замки Тернопілля”.

Серед багатьох робіт, які зараз ведуть реставратори, триває реконструкція мосту перед замком. Оригінальний міст 17-18 століть до наших днів не вцілів. Тому історикам та майстрам доводиться повністю відбудовувати його, орієнтуючись на аналогічні споруди тих часів.

Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину, фото-2

Відновлюючи міст, будівельники використовують матеріали, якими місцеві жителі послуговувалися кілька століть тому. “Жодних піноблоків та інших сучасних засобів, лише камінь-пісковик з кар'єрів, розташованих неподалік, - розповідає заступник генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» Вадим Гарбузенко. - Той міст на бетонних опорах, який є зараз, вибивається з архітектури замку. Після реконструкції він виглядатиме автентично. Ми намагаємось передати дух епохи, щоб можна було побачити, як на цій землі жили наші предки, як своїми руками без екскаваторів та кранів вони створювали вражаючі будівлі”.

Нам пощастило спостерігати, як майстри вручну виготовляють блоки, з яких потім будуватимуть міст. З кам'яних брил вони обережно вирізають куби, обпилюють та шліфують їх. 

Замок, який вражає: як в Україні оживляють архітектурну перлину, фото-3

“Це наша історія, наша гордість і пам'ять. Відновивши замок, в ньому можна буде проводити історичні реконструкції, козацькі бої та інші події. Окрім мосту, йде робота над південно-західною баштою та південною стіною фортеці”, - каже Вадим Гарбузенко. 

Обійшовши замок з півдня, можна побачити, як поступово мури набувають свого первинного вигляду. Інженер одного з підприємств, яке займається реставрацією, Юрій Фецович розповів нам, що з пісковика зводили не тільки стіни, але й виготовили карнизи та ливнівки, відновили бійниці. А полегшував роботу професіоналіам сучасний інструмент - прямий перфоратор Dnipro-M RH-100, бочковий перфоратор Dnipro-M BH-20, кутові шліфмашини GS-140SE та  Dnipro-M GL-280. В роботі майстри застосовували відрізні диски та пікоподібне долото Dnipro-M , а також засоби захисту - окуляри, рукавиці та наколінники. 

Хоча реконструкція ще триває, замок відкритий для відвідувачів. Під час екскурсії можна побачити зали палацу зі старовинними меблями, центральну башту та каземати, навіть зазирнути до підземелля. Замок височіє на мальовничому пагорбі, з якого відкривається чудова панорама на місто. Звичайно, лишилося ще багато об’єктів, які потрібно відновити, але вже сьогодні ця пам'ятка здатна вразити та подарувати неймовірні враження.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Останні новини
Оголошення
live comments feed...