Влаштували сафарі на людей і тварин, робили шашлики у церкві: фермер розповів про поведінку окупантів на Чернігівщині

Здуті туші корів із кульовими пораненнями в голову лежать по всій території ферми.

На Чернігівщині рятувальники ДСНС розчищають території від залишків ракет, мін та інших небезпечних предметів, що залишилися після російських окупантів. Почали з важливих об'єктів інфраструктури міст та сіл. На розчищених від мін та розтяжок фермах - можна побачити те, як знущалися росіяни не лише над українцями, а й худобою. У Лукашівці та Іванівці, селах упритул до Чернігова, окупанти влаштовували сафарі на корів та свиней, йдеться в ТСН.

Здуті туші корів із кульовими пораненнями в голову лежать по всій території ферми. Григорій Ткаченко нарахував 110 убитих туш - дорослих корів, телят. Рашисти навіть застрелили одну тільну корову, яка вже почала телитися.

«А скільки вони ще поїли їх , вони робили сафарі. Коровки і телята, ходили по території ферми і вони з автоматів розстрілювали їх, робили шашлики у церкві…», - розповідає фермер.

Поміж ракет та мертвих туш бродить жива худоба. Дивом уцілілих корів місяць ніхто не доїв. Від початку вторгнення російської армії і до окупації Лукашівки - звідси до Чернігова возили молоко безкоштовно і роздавали чернігівцям із дітьми. Коли рашисти зайшли до Лукашівки - вони відразу шукали фермера. Бо він допомагав і нашим військовим. Григорію Ткаченку з родиною в останній момент перед окупацією вдалося втекти із села. Його попередили бійці. «Тікайте… і після цих слів обірвався зв’язок», - пригадує чоловік.

Лукашівка - невеличке село поруч із Черніговом. До пів сотні, це чи не третина сільських хат, зрівняно із землею. Знищена та розграбована сільськогосподарська техніка.

На зерно-сушильному комплексі, який лише восени запустили, на висоті 20 метрів, це найвища точка у Лукашвці, висів прапор України . Синьо-жовтий колір так окупантам муляв, що у нього безкінечно стріляли із танка.

Населення в Лукашівці менше трьохсот душ. Дванадцять убитих Росією цивільних людей. Їхні тіла навіть знаходили в місцевому храмі, тут орки влаштували штаб.

Ірина Терехова з родиною досі живе в підвалі. Це єдине, що в неї залишилося після приходу російської армії. Від хати, хліва та трьох машин, на яких тікали від рашистів їхні знайомі з Чернігова, зосталися тільки обгорілі спомини. Під час тритижневої окупації в їхньому укритті переховувалася ледь не вся вулиця. Тридцять двоє людей десь на 10-ти квадратах.

У Лукашівці дисклокувалось орієнтовно пів тисячі російських солдатів. У сусідній Іванівці - ледь не вдвічі більше. Саме з цих сіл орки розтрілювали і цивільних, які намагалися втекти від окупації та машини з журналістами та волонтерами, що намагалися потрапити до заблокованого Чернігова.

«Люди тікали, коли почався бій на легкових машинах, на Слободу, потрапили у пастку, вони просто розстрілювали цих людей. Тут у них був хаб - звідки вони розстрілювали і Чернігів і Куликівку, багато населених пунктів, тут було ракетні «Гіацинти» чи «Піонир», - розповідає фермер Вадим Мінєвський.

Чоловік тут мав одну повітку. У нього до війни було 400 голів свиней. Коли заходили окупанти - він саме годував своє поголів’я. «Вони прострілювали приміщення, я сидів на горищі, вони мене не знайшли. Не зрозумів, що це зачистка, а потім вони почали колоною йти і заселятися по всіх приміщеннях і господарському двору», - додає фермер.

У той час, коли Вадим тиждень переховувався від росіян у полях, бо окупанти вже зайняли навколишні села, його свинями рашисти годували свою армію. Поголів’я розстрілювали, з туш просто зрізали шкуру. Вирізали найкращі шматки м’яса - все решта йшло в смітник.

Орки розважалися не лише полюванням на худобу. Вони так само полювали на людей. Жителів Лукашівки виводили регулярно на розстріли - випускали кулі над головами людей. Не всі селяни переживши таке, готові про це зараз розповідати.

«Поставили на коліна Аришчиного онука і давай стрілияти вище голови… Почали діти плакать, він всіх повідпускав, а на мене: «Ти все ж зі мною йдеш». Я кажу, що мені 70 років, що ти від мене хочеш, а він як стояв, так і дав прикладом у живіт: «Тепер, су*а, підеш зі мною на мінне поле», - розповідає жінка.

Навколишні території вже потроху розміновують, знаходять покинуті тіла російських солдатів та закатованих ними селян.