Тернопільським заробітчанам найлегше знайти роботу прибиральника, оплата в середньому 10-12 євро за годину (фото)

Попри те, що Фінляндія асоціюється з країною стабільності, добробуту та високих соціальних стандартів, економічна криза її теж не оминула.

За словами нашої землячки Юлії Білик, котра разом з сім’єю вже п’ятий рік живе у столиці Фінляндії Гельсінкі, за останніх кілька років багато людей втратили роботу. Утім, фіни не поспішають влаштуватися на менш пристойну роботу, адже там і за державну допомогу можна непогано прожити. Найнижча зарплата у Фінляндії – 1200-1300 євро. Найоплачуванішою вважається робота лікаря, адвоката та програміста. Українським заробітчанам найлегше знайти роботу прибиральника, оплата – погодинна, в середньому 10-12 євро за годину.

– Я б не сказала, що під час кризи фіни почали особливо у чомусь собі відмовляти, – розповідає Новій Тернопільській газеті Юлія Білик. – Окрім того, що стало важче знайти роботу, інших клопотів у них нема. У магазинах постійно діють знижки на товари та продукти харчування. З початку липня почнуться великі знижки на одяг та взуття. Наступного дня після свята Івана Купала бувають і 70-відсоткові знижки. Якщо цей день випадає на суботу чи неділю, то у магазинах неможливо буде пройти. Дуже багато сюди приїжджають на закупи росіян із Санкт-Петербурга.

– Юлю, розкажіть, як ви потрапили до Гельсінкі?

– Чоловік ще раніше мешкав там разом зі своїми батьками, він і забрав мене туди. З візою проблем не було, але там основна вимога: якщо віза робоча – ти повинен працювати за тим фахом, що у ній вказаний. Змінити роботу можна хіба що через кілька років, коли у тебе вже кілька разів була відкрита віза. Я спершу працювала прибиральницею, а тепер сиджу з дітьми у декреті. Сподіваюся, що колись мені таки вдасться захистити тут свій диплом медсестри і працювати за фахом.

– Що найбільше вас здивувало у Фінляндії, до чого не можете звикнути й дотепер?

– Найважче було звикнути до їхньої мови. Фіни дуже швидко говорять, і на початках мені було важко їх зрозуміти. Дивувало й те, як одягається їхня молодь: вони обирають дуже зручний одяг, що може абсолютно не гармоніювати між собою. Побачити фінку у подертих колготах – звична річ, це у них останній «писк» моди. Дуже багато молодих людей фарбують волосся у різні кольори веселки. Нерідко можна зустріти дівчат з повністю побритими головами. Полюбляють фіни багато татуювань і пірсингу навіть на обличчі. Трапляється, що вже познімали прикраси, але все-одно на обличчі залишаються.

– Розкажіть про незвичну для нас, українців, абсолютну рівноправність між чоловіками та жінками.

– У Фінляндії не прийнято висловлюватись про жінок як про представниць слабкої статі, не прийнято також класифікувати професії на «жіночі» та «чоловічі». На торговій базі разом з моїм чоловіком працює фінка, то вона обурюється, чому це жінки не можуть також піднімати 50-кілограмові туші тварин. У фінських дитячих садках часто можна побачити вихователів-чоловіків. У фінів нема такого, щоб хтось, чоловік чи жінка, виконували керівну роль у сім’ї. У них усі обов’язки і навіть оплата послуг поділені навпіл. Якщо дарують одне одному подарунки, то всередину обов’язково кладуть чек і наступного разу «винуватець свята» повинен повернути половину суми подарунка. Я цього й досі не можу збагнути. У ресторані також кожен може платити сам за себе. Навпіл платять за дітей, кишенькові гроші дітям також дають навпіл, навіть харчі у холодильнику можуть бути поділені. До речі, фінки дуже рідко готують, переважно купують готову їжу у супермаркетах.

– У якому віці фіни зазвичай одружуються і хто з них іде у декретну відпустку?

– Багато фінів живуть у шлюбі неофіційно, одружуються переважно після тридцяти. У церквах вінчаються дуже рідко, реєструють шлюб лише у магістраті. У Фінляндії вважають офіційно чоловіком та дружиною тих, хто два роки прожив у громадянському шлюбі. У фінів держава бореться за покращення демографічної ситуації, тож тепер у сім’ях переважно по троє дітей. Після народження третьої дитини чоловікові дозволяють стерилізуватися. У декреті можуть бути або чоловік, або жінка – залежно від того, хто більше заробляє. Декретні у них рахують від доходів: у кого вища зарплата, тому і більше платитимуть. Декретна відпустка триває 11 місяців, упродовж цього часу декретні виплачують з роботи. Можна сидіти у декреті і до трьох років, але тоді тобі вже платитиме держава. До садочка дітей можна віддати з 9 місяців. Цікаво, що вихователі можуть запитати дитину, чи її батьки б’ють – там це суворо заборонено, навіть можуть викликати соціальну службу, котра повинна вирішити, чи позбавляти їх батьківських прав. Однак у фінів дещо інші методи покарання: дуже поширено зачиняти дітей в іншій кімнаті, щоб ті подумали над своєю поведінкою. Можуть на кілька днів позбавити від перегляду мультиків, прогулянок.

– Чи важко там молодій сім’ї купити житло?

– Усе життя фіни живуть на довгострокових кредитах, тільки виплатять один, відразу беруть інший. Кожних 50 років у них передбачений генеральних ремонт будинку, що «тягне» близько 50 тисяч євро. Щоправда, кредити у них помірні, банківські ставки не вище 3%. Дехто віддає перевагу квартирам, а дехто – двоповерховим будинкам, хоча за українськими мірками будинки доволі скромні, але дуже зручні, майже в кожному є сауна, а на подвір’ї — доглянуті газони. Жінки замість картоплі й помідорів засівають клаптики землі травою й квітами.

– Фіни багато працюють?

– Робочий день у них складає 7,5 години. Якщо є півгодини обіду, то тоді це 8-годинний робочий день. Відпустка у них є влітку і взимку, а загалом виходить 30 днів. Я б не сказала, що фіни є страшенними трудоголіками. Вранці вони можуть пити каву і просто ходити цілий день, якщо їх ніхто не контролює, сачкують.

– А як у Фінляндії стосовно алкоголю? Свого часу там діяв «сухий закон».

– Тема пияцтва у Фінляндії дуже болюча. Після «сухого закону» на фінах так і залишилося тавро алкоголіків. Якщо їдуть до Санкт-Петербурга чи Таллінна і бачать там дешевий алкоголь, напиваються до чортиків, а потім ще ящиками везуть додому. До речі, під час випускних у школах, то юні фіни їздили до Естонії за дешевим алкоголем. Поліція це простежила і при виїзді особливо ретельно перевіряла документи. У Фінляндії дозволено вживати пиво після 18 років, а горілку – після 20. Алкоголю після дев’ятої години вечора ніде не купите, окрім, звісно, барів та ресторанів. Пляшка пива у Фінляндії коштує не менше 4,5 євро, якісна горілка — мінімум 15. У барах і нічних клубах звична річ побачити, що хтось танцює на столі і б’є склянки з пивом.

– Чи плануєте коли-небудь повернутися в Україну?

– Напевно, ні. До хорошого швидко звикаєш. Діти, народжені у Фінляндії, мають фінське громадянство, будуть ходити сюди до садочка, а потім – до школи. У Фінляндії більше можливостей поставити їх на ноги, ніж у нас. В Україні постійна ж боротьба за виживання.