"Сантехнік із золотими руками і добрим серцем": тернополянка розповіла історію майстра, який постраждав від війни (ФОТО)

Велика кількість українців через повномасштабну воєнну агресію РФ змушена була полишити рідні місця і перебратися у західніші області. Дехто втратив дім, який перетворився на руїни, а тепер змушений починати життя ледь не із початку.

Про це на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомила Леся Коковська-Романчук.

"Історія про сантехніка. Дужемногобукоф, але хепіендна. Оце позавчора пішла господиня вранці на кухню, а там капець - вода не стікає. Ну, бува..

Трохи пововтузила з вантузом - халепа подвоїлася, вода так і не стікає, зате потекла з усіх з'єднань хитромудрого апарату, до якого господиня зазвичай не заглядає. Увімкнула сирену "Тарасе, хелпмінегайно!" Допомога прибула, розкрутила ті крутілки, але щастя то не принесло..

Довелося дзвонити у домову службу. Там за виклик майстра беруть 350 гр, а за роботу - як за рідну маму.. І прилине той порятунок аж завтра.. може, після.. Знайшов Тарас ще кілька телефонів.

З одного з них повідомили, що майстер буде через 20 хв. І він прийшов. Через 20 хв.. Все прочистив. І видобув з труби кілька.. КАМІНЦІВ! Камінців, Карл! Звідки? Виявилося, це.. увага.. тут іде барабанний дріб.. Це - славнозвісний Кріт, засіб для чищення труб. Та не може бути, ми користувалися ним точно за інструкцією - сипали в отвір..

Виявляється, Кріт не розчиняється до кінця. Утворюються отакі камінці, а коли їх стає чимало, труба геть забивається - і тоді - тільки механічним способом. Кріт треба спершу розчинити, і заливати у розчиненому вигляді - щоб знали. Отак і робіть.

Майстер краще знає. Він ті камінці щодня виколупує. Ну, одну справу зробили. Але ж Тарас любить, щоб усе досконало, а у нас кран трішки підтікає. Майстер викрутив - треба купити нового гусака. ОК, купимо.

Цікавий чоловік майстер. Зробив усе дуже швидко, акуратно. Потім все протер. Ну, супер просто.. Але щось у ньому було не так.. Мова - чиста українська, але трішечка не така.

Питаю - ви звідки? Запорізька область, Пологи.. Оті самі, де були бої. Звуть В'ячеслав. Утекли від війни. Дружина, двоє діток - 8 і 4 рочки.. Знайшов роботу в одній із служб, заробляє, утримує сім'ю. Учора пішли ми по той гусак. Купили. Ніби точно такий. А виявилося, не точно. Прикрутити не вийшло. Зателефонували В'ячеславу. Знову - через 20 хв. А потім..

Потім він поїхав на базар (на базар, Карл!), купив нам того гусака, прикрутив за одну секундочку - і все стало гаразд. Отут я візьми й спитай - а де ви живете? Мабуть, поблизу, що отак бігом - і тут. Ні, друзі, ні.

Вони знайшли якусь хатину аж у Бережанах (!), і вже о 8-мій ранку в Тернополі, раптом будуть виклики і Робота.. Бо не звикла людина просити допомоги, звикла працювати і заробляти.

Спитали - а як там вдома, у Пологах? Показав фотографії хати - розбита, вигоріла. Страхіття.. Стіни стоять.

Збирається повернутися, відбудовувати. Люди, я про що? Я про те, що людина шукає роботу, - в Бережанах і Тернополі. Може, комусь потрібні послуги доброго сантехніка? Номер дам у приваті",- ідеться у повідомленні.