Куди подівся ковід і коли чекати приходу мавпячої віспи: докторка медичних наук зробила шокуючу заяву

Багатьом здалося, що з початком війни COVID зник. Чи так це і наскільки страшна для нас віспа мавп, я розпитав доктора медичних наук, завідувачку кафедри інфекційних хвороб медуніверситету ім. Богомольця Ольгу Голубовську.

Вона також розповіла Оглядачу, у чому полягає вина ВООЗ у розростанні пандемії коронавірусу та які ризики несе мавпяча віспа.

– Дуже просте питання: куди подівся COVID? Таке враження, що він зник з початком війни.

– Він є, нікуди він не подівся. Просто кількість пацієнтів зараз набагато менша, і ми з вами знаємо, що виникли нові варіанти ковіду. Як і прогнозували експерти, зрештою, нові модифікації призведуть до того, що людська популяція адаптується до цього збудника, і з'являться варіанти вірусу.

Остання омікронівська хвиля, ви пам'ятаєте, виявилася досить серйозною, дуже сильно були перевантажені стаціонари. Але в цілому ми вже маємо арсенал лікарських засобів, які досить ефективні, і вже впевненіше почуваємося в лікуванні пацієнтів. Крім цього, остання хвиля в цілому була все-таки незрівнянно м'якшою за летальністю, ніж усі попередні.

Неприємно, що цей омікрон має багато різноманітних субваріантів. Один з них навіть назвали stealth, за аналогією з літаком-невидимкою, тому що він не виявляється усілякими діагностичними системами. Важко буває поставити діагноз, вірус уникає впливу антитіл, набутих або природним шляхом після хвороби, або штучним після вакцинації. Але це вже, повторюю, такі нюанси. Зараз набагато легше з вірусом.

– Раніше всі країни закривалися, запроваджували жорсткий контроль, на кожному кроці перевіряли тести та сертифікати вакцинації, і раптом все припинилося. Я так розумію, що ставлення до коронавірусу змінилося – тепер його позиціонують як якийсь сезонний грип?

– У цій усій історії з пандемією – 80% політики та лише 20% суті питання, якою займалися фахівці. Я понад 30 років у своїй спеціальності, і вперше стикаюся з такою заполітизованістю проблеми, таким опором навіть на належну медичну допомогу, лікування конкретно пацієнтів.

– Поясніть, про що мова? Де політика у ковіді?

– Я як лікар-клініцист розповім зі свого погляду. Наприклад, ви знаєте, що у 2010 році наші фахівці з експертного центру пройшли курси в ЄС щодо стандартизації медичної допомоги та написання протоколів для України. У результаті всі наші протоколи відповідають міжнародним і тут питань не було. Але виникла нова хвороба. Процедура отримання будь-яких доказів щодо ефективності лікування дуже тривала, вона не може бути менше одного року. А хворі, причому у великій кількості, надходять уже зараз.

Тому лікарі клінік відчувають ефект від лікування набагато раніше, ніж ці офіційні докази можуть бути отримані. Але в усьому світі був опір міжнародних інституцій зміні прийнятих тривалих процедур з доказової бази. Про що я говорю: у рекомендаціях ВООЗ, наприклад, були відсутні багато рятівних препаратів (які на сьогоднішній день всі визнані), але всі вони від початку пандемії були внесені до нашого протоколу лікування – тільки завдяки волі міністра Степанова. Я це точно знаю. Тому що був опір у глибині системи, щоб не потривожити, ось цю, знаєте, таку усталену догму…

І мені дуже шкода, тому що ми величезну кількість людей втратили – лише за рахунок помилкових, неправильних рекомендацій спочатку. Наприклад, гормони, глюкокортикостероїди, ми ж у клініці бачили, що в інтенсивній терапії вже треба давати гормони, які були заборонені міжнародними інститутами тривалий час – 9 чи 10 місяців.

Що робили лікарі на місцях? Знаю, за кордоном багато лікарів призначали гормони, але не писали в аркуш призначення, щоб урятувати людині життя, розумієте? Підставляючи себе. Це як взагалі працювати за таких умов? Чому людина має йти на такі порушення?

– Чому ВООЗ виявилася такою інертною у цій ситуації? Процедура – над людське життя?

– Вони зробили публічну заяву: у них на першому етапі не було фахівця з коронавірусної інфекції. На жаль, сильні цього світу концентрують свої зусилля біля таких проблем, де дуже багато грошей. Це ВІЛ-інфекція, це туберкульоз, вірусний гепатит. Решта цікавить менше. А якщо немає спеціаліста, то, звичайно, будуть і помилкові рекомендації – це перше.

Друге – ВООЗ боявся потривожити усталену систему (спочатку докази, а думка експертів нічого не означає). Але, до речі, весь світ успішно вийшов із цієї ситуації. Ми обмінювалися протоколами з різними країнами, бо скрізь є локальні протоколи. Фахівці однієї клініки підготували такий протокол, спеціалісти іншої клініки написали інший. Це лише за Супрун Україна відмовилася від стандартизації медичної допомоги на користь міжнародних протоколів. Коли світ зіткнувся з відсутністю міжнародних протоколів, поки ще немає, вибачте, доказів, поки вони збираються, тоді треба задовольнятися думкою ненависних їм експертів. По-іншому ніяк.

Ще приклад з ВООЗ: усім відомо, що лікувати інфекційне захворювання препаратами, спрямованими на знищення того чи іншого збудника, треба з моменту встановлення діагнозу, а не тоді, коли людина потрапляє в реанімацію, – тоді ефект уже набагато нижчий. Але лише у квітні ремдесивір був внесений до протоколу як життєрятівний препарат у перші сім днів хвороби.

Мені не треба було, наприклад, чекати жодних доказів. Коли з'явився препарат, я його призначала всім людям, особливо з групи ризику. Я не чекала зниження сатурації.

Ремдесивір – дуже ефективний лише у перші дні хвороби. Ви уявляєте, за тими клінічними дослідженнями, які зараз отримані, триденний курс у перші 5-7 днів від дебюту клінічних симптомів на 87% запобігає госпіталізації. Але спочатку треба було долати опір, зокрема й лікарів. Мене, наприклад, вчили ніколи не коментувати те, в чому я не фахівець. Тоді як у нас зараз усі мають право на якусь свою думку, включно з депутатами, які до медицини взагалі не мають жодного стосунку.

– Що ви скажете про мавпячу віспу? Чи повториться історія з ковідом?

– Що мене турбує: у березні минулого року на Женевській конференції брала участь некомерційна організація, яку фінансує Білл Гейтс. У межах цього форуму було проведено спільні навчання, де розбиралася умовна ситуація з пандемією, спричиненою віспою мавп. Пандемія ця виникла у вигаданій країні Бремія, і далі події за 18 місяців розвивалися дуже бурхливо. Сьогоднішній етап (травень-червень) – це тиха, спокійна хвиля, ніхто на неї не звернув увагу, близько півтори тисячі хворих, 4 загиблих. Зрештою, фінал набагато гірший, ніж у ковіду – 3,5 млрд хворих і 0,25 млрд загиблих.

Чому це мене турбує? Тому що подібні навчання проводилися в липні 2019 року, знову-таки, на цій Женевській конференції було ситуативне завдання – виникла нова пандемія, викликана коронавірусом з Китаю, і в результаті виявилося, що жодна країна не готова. Тому, коли відстежуються різні небезпеки і моделюються події, і моделюються на такому рівні, ось це мене турбує. Тож зараз нам треба готуватися. Але я хочу сказати, подякувати вкотре нашій РНБО, вони повні однодумці, вони нас чують, розуміють. Було вже кілька нарад і щодо віспи мавп, і за тими викликами з інших хвороб воєнного часу, за якими наша асоціація інфекціоністів підготувала аналітичну довідку спільно з експертами ВООЗ тощо. Тобто контролюємо та намагаємось готуватися, наскільки це можливо.

Але я повторюю, оскільки системи протидії у нас у мирний час були зруйновані, то ми повинні готуватися до того, що будь-яке інфекційне захворювання в нашій країні, що виникло, перебуватиме в природному епідемічному процесі – у зв'язку з відсутністю системи ефективної протидії інфекціям. Тому який у нас вихід – це готувати шпитальні бази та вчасно й правильно лікувати наших пацієнтів, щоб рятувати людей, що вже захворіли, від смерті. Хворіти на інфекції ми будемо, головне – виживати після них.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал, де багато цікавих новин, фото та відео!  https://t.me/ternopil0352