Останній матч: причини раптової смерті футболіста, яка сколихнула усю Тернопільщину (фото)

Раптова смерть гравця сільської футбольної команди з Лановеччини 21-річного Юрія Ковальчука стала ніби свистком-викликом для організаторів та учасників регіональних спортивних заходів.

Це перший такий сумний випадок під час футбольного матчу в області за останні десятиліття. У попередні роки, пригадуємо, область сколихнули кілька раптових смертей школярів, що були викликані загостренням певних захворювань чи зупинкою серця під час фізичних навантажень. Так, два роки тому на Збаражчині під час перерви на баскетбольному майданчику несподівано помер дев’ятикласник. Лікарі та педагоги тоді серйозно заговорили про необхідність більш ретельного обстеження школярів. Що ж до футболістів місцевих команд, то ні в обласній, ні в районних федераціях футболу досі не було жодного занепокоєння, адже спортсмени щороку перед початком сезону проходять медобстеження, пише Нова Тернопільська газета.  

На 75-ій хвилині матчу Юрієві стало зле...

— Нещастя на футбольному полі у Юськівцях — урок для нас, щоб у майбутньому більше такого не допустити, — зазначив голова Лановецької районної федерації футболу Сергій Ходанович. — Юрій був чудовим футболістом, ще зі школи виступав за рідну Білозірку, а в цьому сезоні — за команду «Збруч» із Москалівки. У Юськівцях грали матч чемпіонату району в другій групі. У другому таймі, на 75-ій хвилині, Юрієві раптом стало зле. Гравець команди-господаря, відповідальний за медобслуговування, кинувся надавати першу допомогу, згодом прибула медсестра, приїхала швидка, але, на жаль, нічого вдіяти було неможливо… Мабуть, не витримав перевтоми — перед матчем не виспався, бо святкував Івана Купала, розповідають, що не обійшлося й без чарки, до того ж грали під пекучим сонцем.

Як розповіла сестра футболіста Надія Ковальчук, напередодні свого останнього матчу, що відбувався у неділю, 7 липня, Юрій святкував з друзями, тому додому повернувся на світанку. 

— Біля річки у Білозірці щороку відбуваються традиційні купальські святкування, Юрій не хотів пропустити їх, а після того пішов на танці, був у гарному настрої, підспівував музикантам, — пригадує Надія. — Повернувся додому над ранок, приліг на кілька годин, а близько 13.30 поїхав на гру. А вже за якусь годину нам зателефонували зі страшною звісткою: «Юрі стало зле, не приходить до себе…» Не передати словами, що ми пережили. Тато поїхав туди і побачив його вже прикритим простирадлом на футбольному полі... Мама тоді була на заробітках у Польщі. «У нас біда — син помер…» — заледве мав силу сповістити батько. Усю дорогу мама проплакала, досі не може змиритися з тим, що сталося. Розповідала, що напередодні тієї фатальної неділі мала дивний знак: у її вікно залетів маленький горобчик і почав сильно битися об шибку. Це навіяло тривогу, але й подумати не могла, що він віщує.

Думали, що сонячний удар

Гравці москалівської команди нині з сумом згадують гру в Юськівцях. Кажуть, що якби знали, що Юрій був у поганому фізичному стані, то не дозволили б йому навіть вийти на поле. 
— Вранці перед матчем Юрій чотири рази телефонував, щоб заїхали по нього, дуже хотів, щоб наша команда виграла, — пригадує капітан команди «Збруч» Ярослав Макодрай. — У першому таймі дуже добре діяв на позиції центрального півзахисника, тож багато бігав. У перерві зняв футболку, напився води — наче все було добре. «Пацани, треба забити ще один гол, щоб пройти далі», — підбадьорював друзів. Рахунок був 1:0 на нашу користь. А вже у другому таймі раптом почав мляво рухатися, не попадав по м’ячу. «Юра, у тебе все нормально?» — запитав я. «Все добре…» — відповів він. А вже за кілька хвилин впав посеред поля. Ми спершу подумали, що у нього сонячний удар, тому прикладали вату з нашатирем, та він раптово перестав подавати ознаки життя, і гравець із команди господарів кинувся робити штучне дихання. Перших 10 хвилин ніхто навіть не подумав покликати лікаря, гадали, що самі впораємося, та коли зрозуміли, що справа серйозна, один із хлопців помчав мотоциклом по фельдшерку. Тим часом викликали швидку, але вона приїхала аж через 40 хвилин, хоча з райцентру до Юськівців якихось 3 кілометри. Прикро, що не змогли врятувати Юрія, лікарі казали, що він помер миттєво і реанімувати його було нереально.

Юрій зіграв у фільмі «Матч» із Безруковим

Як повідомила Надія Ковальчук, у медичному висновку вказано, що причиною смерті її брата став геморагічний панкреонекроз, тобто ускладнення гострого запалення підшлункової залози. У хлопця раптово стався сильний крововилив у черевній порожнині. Такий несподіваний діагноз рідні пояснюють хіба тим, що у дитинстві в Юрія був гастрит. 
У Лановецькій районній лікарні нині відмовляються коментувати випадок і те, чи футболіста можна було врятувати. Проте відомо, що після нещастя на районному рівні було скликано спеціальну комісію, котра вирішила, що на кожному матчі обов’язково повинен бути присутній медпрацівник.

— Дотепер, за регламентом змагань, порядок під час гри забезпечувала команда-господар, капітан сам вирішував, хто надаватиме медичну допомогу — чи медсестра, чи хтось із компетентних гравців, щоб були менші витрати, — каже Сергій Ходанович. — А у зв’язку з нещасним випадком районне керівництво вирішило надалі забезпечувати присутність лікаря під час кожного матчу. За два-три дні до гри я подаватиму списки сіл, де відбуватимуться матчі, і туди буде направлений медпрацівник, який перевірятиме тиск у гравців, їх загальне самопочуття. А тому бажано, щоб футболісти приїжджали завчасу, щоб можна було спокійно зробити обстеження. Та й самі футболісти не повинні бути байдужими до свого здоров’я, бо навіть лікар не завжди може за кілька хвилин оцінити фізичну готовність спортсмена. 
Рідні Юрія Ковальчука розповідають, що хлопець з самого дитинства любив футбол. Багато років грав за шкільну команду, а згодом перейшов у дорослий футбол. До речі, навіть під час служби в армії Юрія відібрали для участі у зйомках фільму «Матч», в основі якого історія про легендарну футбольну баталію воєнних часів між футболістами київського «Динамо» та німецькою командою льотчиків «Люфтваффе». Одну із головних ролей у стрічці зіграв відомий російський актор Сергій Безруков, а Юрій виконав епізодичну роль німецького льотчика.
Хто б міг подумати про такий фатум…