Які бувають системи зубних імплантів

Із 1965 року, коли вперше Пітер-Інгвар Бранемарк успішно встановив зубний імплант пацієнту, стоматологія отримала ще одну можливість відновлення естетики зубного ряду, функціональних властивостей зубного ряду та щелепи. Сьогодні протезування пропонує кілька технік відновлення одиничного дефекту або відсутності кількох зубів підряд.. Все завдяки зубним імплантам.

Основні види зубних систем зубних імплантів

Зубний імплант — це заміна природного зуба. Конструкція зі стрижня (аналог кореня — штифта), абатменту (кріплення для коронки) та коронки слугує повноцінною функціональною, естетичною альтернативою людського зуба.

У залежності від типу встановлення конструкції у кістку щелепи імпланти поділяються на:

●одноетапні. У кістку щелепи інтегрують конструкцію одночасно з кріпленням абатменту за один етап. Таку процедуру виконувати стоматологом простіше, але відсоток успішного приживлення складає лише 63%;

●двоетапна складається з двох кроків. Спершу у кістці закріплюють новий штучний “корінь”. Так залишають заживати. Статистика свідчить, що без навантаження на новий “корінь” конструкція інтегрується із кісткою у 98%. Це робить метод більш ефективним у протезуванні.

Види імплантів за формою конструкції, їх плюси та мінуси

Ще одна градація імплантів — поділ конструкцій на кілька груп в залежності від типу їх кріплення у кістку:

1.Гвинтові імпланти. Найпопулярніші, найпоширеніші. Вони буквально, мов гвинт, вкручуються у кістку. Гвинтові конструкції виробляють американські, ізраїльські, швейцарські, південно-корейські компанії. Мають широкий функціональний ряд та відрізняються ціновим діапазоном. Гвинтові імпланти дозволяють усунути як одиничний дефект відсутності зуба, так і протезувати відразу 2-4 зуби;

2.Імпланти у формі плато (або циліндричні). Ця конструкція імпланту не має гвинтової різьби, а замість неї — горизонтальні ребра. Такі імпланти встановлюються втисканням конструкції у кістку. Переваги — менш травматичні.

3.Базальні імпланти або блейди. Видовжена конструкція, що нагадує лезо ковзанів за формоюкріпиться у базальному шарі щелепи. Переваги: підходять для протезування на місці відсутності 3 і більше зубів, сильній атрофії кісткової тканини. Мінуси: не використовуються для протезування одного зуба.

4.Індивідуальні (піднакостяні). Виготовляються індивідуально під кожного пацієнта по формі зліпка того місця щелепи, що потребує протезування. Конструкції добре приживаються, не потребують звикання. Але процедура виготовлення імпланту болюча. Спочатку пацієнту розрізають слизову, роблять зліпок, зашивають слизову, впродовж 24 годин виготовляють імплант, потім знову розрізають та встановлюють виріб.

5.Зигоми — скулові імпланти. Конструкція дозволяє протезувати у тих випадках, коли на верхній щелепі є дефіцит кісткової тканини, пацієнт хворіє на пародонтит, має хронічний гайморит. Установка скулового імпланту вимагає високої кваліфікації стоматолога-хірурга, практикується в одиничних клініках.

6.Міні-імпланти — нагадують класичні гвинтові, але менші за розмірами. Такі конструкції менш інвазивні, але відповідно, потребують меншого навантаження. Міні-імпланти використовують при одиничному протезуванні із використанням протезів, що знімаються.

Як обрати вид імпланту

Найпопулярніші марки імплантатів Straumann, Nobel,Astra, Osstem, Megagen. Nobel— швецький бренд із широким модельным рядом, великим вибором абатментів із різним кутом кріплення. Astra також швецький бренд. В модельному ряді є імпланти зі скошеними краями, які використовуються при протезуванні щелепи із кістковою атрофією. Osstem, Megagen — південнокорейські бренди, що виробляють конструкції для різних методик протезування, різних типів кістки.

То ж який вид імпланту обрати? Це рішення має прийняти стоматолог. Адже при виборі конструкції фахівець оцінює:

●вид проблеми (одинична відсутність зуба чи відсутність кількох зубів підряд);

●анатомічні особливості щелепи (кут, товщину кістки, глибину кістки, її структуру) та лицьового відділу черепа (глибина залягання гайморових пазух);

●вік пацієнта. У людей старших 60 років інтеграція конструкції із кісткою проходить набагато повільніше, тому обираються максимально малотравматичні способи протезування;

●місця протезування. Різці, ікла, премоляри та моляри мають свої особливості протезування;

●загальний стан. Наприклад, наявність цукрового діабету, остеопорозу, пародонтозу суттєво ускладнює процес протезування, потребує пошуку нестандартних методів та конструкцій.

Вдала імплантація — це симбіоз майстерності хірурга, якісного імпланту та інших матеріалів, довіри і позитивного настрою пацієнта. Тому вперед за красивою посмішкою!