Для тернополян ОСББ вихід і одночасно проблема - як працює ОСББ в ідеалі?

Вирішувати все людям варто спільно, адже держава поки що життя ОСББ лише ускладнює. Це визнають усі.

- Самі проблеми, і чим далі – їх стає все більше, - каже голова ОСББ "Карпенка, 34" Ірина Сорока. – І винні у цьому державні мужі, які лише ускладнюють нам життя…

Невеликий довідник для тих, хто хоче створити Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) - із переліком проблем і порад, як із них вийти, можна було б скласти підсумовуючи слова наших експертів. Громадська рада RIA, присвячена даній темі, пройшла 17 липня. Головний її "плюс" в тому, що, окрім представників влади і людей, які створили свої ОСББ з нуля, у засіданні брала участь Тетяна Монтян.

Головне – лідер!

Якщо будинок – новий, то проблем у ОСББ, звісно, – менше. Але нормально функціонувати об'єднання може і в будинку, якому 40 років, вважає Михайло Терлюк - голова Тернопільської міської громадської організації "Спілка голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і будинкових комітетів "Взаємодія" (голова правління ОСББ "Симоненка, 5"). Нещодавно тернополянин ввійшов складу Нацради з питань створення та забезпечення функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

- В якому б ідеальному стані не був дім, як би ефективно не працювало об'єднання, але проблем не уникнути, - каже 20 хвилин він. – Навіть в авто, яке щойно зійшло з конвеєра, можна знайти гандж. У вітчизняному ЖКГ – негаразди є постійними. Це – справи житейські. Причому вирішувати проблеми треба як владі, так і самим ОСББ.

Раз люди зібрали збори, взялися наводити лад у своєму будинку, то мають бути готовими до всякого, наголошує пан Терлюк. Звісно, перекладати все на плечі голови ОСББ – не вихід.

- Я буваю часто на різних зібраннях, - продовжує він. – І не раз помічав, що деякі люди схильні сприймати ОСББ, як "малину": є об'єднання, то нехай активісти ламають собі голову, як воно діятиме, а я внески вже можу не платити. Хоча в даній ситуації треба всім закачувати рукава і працювати. ОСББ – єдина альтернатива тому, що було у нас раніше.

Усе - непросто

Михайло Терлюк перелічив проблеми, з якими стикається ОСББ, коли бере дім на баланс: нюанси навколо прибудинкової території, капітального ремонту, долі прибудов тощо.

- Я не хочу, щоб все виглядало надто сумно, просто прагну, аби люди зрозуміли: ОСББ – непроста річ, - додає він. – Через те, що у законах не все прописали, нам доводиться шукати виходи самим. Звертаємося до влади, вчитуємося у різні документи і постанови. Інакше відстояти позиції мешканців – неможливо!

Голова двох ОСББ "Чалдаєва, 13" і "Чалдаєва, 17" (колишні гуртожитки – прим. ред.) Сергій Лупак розповів, що вони ведуть фінансово-господарську діяльність окремо з 2008 р. Тож, мовляв, вже добре знають, за що і як братися.  

- Наші будинки колись належали "Текстерно", - розповідає він. – Свого часу у будинках за кошти Держбюджету провели капітальний ремонт. Втім, близько 20% робіт нам довелося завершувати власними силами. Торік міська рада виділила нам кошти на асфальтове покриття. Цього року за сприяння місцевого депутата нам вдалося замінити сходовий марш, яким користуються не тільки наші мешканці, а й з сусідніх будинків.

Наразі ОСББ взялися закріплювати за собою земельні ділянки, але стикнулися із численними проблемами. Крім того, складною є процедура узаконення прибудов, а їх – аж 17. І людям треба якось допомогти приватизувати свої кімнати.

- Біда в тому, що наші люди важкі на підйом, - визнає Сергій Лупак. – Більшість мешканців дотримуються принципу: "Моя хата скраю!". Зазвичай пробивають усе двоє-троє активістів.

До речі, голова двох ОСББ в одному з них ще й виконує функції бухгалтера. І цю роботу він поєднує з постійною. Наразі з усіма обов’язками він дає раду, хоча це часто буває непросто.

- Звісно, ми також маємо таких мешканців, які вчасно не сплачують внески, - додає він. – Вдаємося до відключення світла, газу… А як по-іншому? Уже всі знають, хто такий Сергій. Мною навіть уже дехто лякає (посміхається).

До Сергія Лупака неодноразово зверталися люди з інших тернопільських будинків, аби він взяв їх "під своє крило". Він усім відмовив, бо просто бракує часу. 

Рахунок - у свої руки

- Більшість ОСББ в Україні, Тернопіль – не виняток, - зареєстровані, але брати будинок на баланс наважуються одиниці, - каже голова ОСББ "Куліша, 10" Володимир Орішко. – Причини треба шукати у подіях, які відбулися ще у 2004-2005 роках. Тоді сформували програму реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ), але неправильно розставили акценти: ОСББ трактували як міні-жек. Відтак головною тезою програми не було те, що об'єднання співвласників – замовник послуг у виконавця і контролер їх якості.

Перехід до створення і діяльності ОСББ мав бути поступовим, а не відразу взяти і "навантажити"  все, що тільки можна. Адже брати на баланс дім – це все одно, що штангісту, який піднімає зазвичай 90 кілограмів, рвонути 250, вважає пан Орішко.

- Набагато важливіше людям взяти рахунок у свої руки, - додає він. – Причому зробити це можна постатейно. Наприклад, спочатку – ремонти, а пізніше вже опікуватися долею прибудинкової території. Усі кроки було б набагато легше здійснити, якби держава дала нам чіткий логарифм діяльності, звітності тощо.

Наразі ж керівник ініціативної групи чи голова ОСББ мусить бути готовим до того, що йому дуже багато часу доведеться витрачати на вивчення різних законів та освоєння іншого.

- ОСББ вигадали, але закони, якими вони мають керуватися, - недосконалі, - продовжує думку колеги Ірина Сорока. – Змінився Податковий кодекс і нам стало працювати ще важче. Знайти підрядників, які хотіли б із нами нині співпрацювати, - нереально. Із цього нового року змінили реєстрацію. "Плюсів" це не додало.

До ОСББ, яким керує пані Сорока, входять власники 90 квартир. Оскільки будинок – новий, то виживати якось вдається. Адже на ремонти значних сум ще не потрібно. Чи дали б люди собі раду, якби дім був із аварійним дахом, старими комунікаціями, вона сумнівається. Проте Михайло Терлюк стверджує, що у Тернополі є ОСББ, які ефективно працюють і в будинках, яким по 40 років і більше.

Довідка

У Тернополі – 1095 будинків. Середній вік – 55 років. У 297-ми діють ОСББ і у 48-ти об'єднання співвласників. Значна частка цих будинків – на окремому балансі.

Житловий фонд міста нині обслуговують 16 приватних структур. Там працюють вузькопрофільні спеціалісти, які здатні надати ту чи іншу фахову допомогу.

Житловий фонд Тернополя, якщо брати за основу підрахунків вартість 1 кв. м житла, коштує близько 25 млрд грн. На капітальний ремонт щороку йде майже 10 млн грн. Плюс – підприємства, які обслуговують житловий фонд, за рік збирають близько 15 млн грн. 

За інф. Ганни МУЦИ

Коментар

Тарас БІЛОУС, "Асоціація споживачів житлово-комунальних послуг":

- Тернопіль – одне з міст, де ОСББ популярні. Ми йдемо, якщо можна так сказати, попереду держави. Тобто проблем із кількістю немає жодних. Стосовно якості говорити складніше.

Хоті в би акцентувати на іншому. Нещодавно віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул почав активно говорити про необхідність реформи. Натомість я хотів би сказати, що ті реформи мали уже давно завершитися. А що відбувається? Ухвалили програму реформування ЖКГ. Термін її виконання минув. Тоді починають вносити зміни. Тож я не здивуюся, якщо мине два-три роки після гучних заяв пана Вілкула, а нічого так і не зміниться.

Нагадаю, в ухваленій державній програмі передбачалося виділення значних коштів на підтримку ОСББ. Хотілося б почути принаймні, скільки ж грошей віддали об'єднанням співвласників. У Києві звучали цифри і два, і три мільярди, але скільки дійшло до міст – невідомо. Інша проблема – відсутність законодавчої бази. Житловий кодекс не приймають. Закон "Про ОСББ" – нову редакцію - теж "товчуть" впродовж багатьох років. Над чим там так довго думають, я не можу зрозуміти. Очевидно, завдання таке: знайти, як обхитрити мешканців багатоповерхівок. Більше того, держава, як на мене, сьогодні більше думає про те, як спихнути всі старі будинки людям, не виділяючи коштів ні на що. А я багато ходжу по будинках і бачу, наскільки багато негараздів є, наприклад, у підвалах.