Вперше на Тернопільшини археологи знайшли не тільки поховання, а й житло прадавніх слов’ян

Вперше на території Тернопільшини археологи знайшли не тільки поховання, а й житло прадавніх слов’ян – представників тшинецько-комарівської культури. Знахідки датуються ХV-ХIV ст. до н.е.

У селі Кордишів, що на Шумщині, здавна переповідають легенду, ніби у місцевому урочищі Замчище колись стояв величний замок. Жили тут вмілі ремісники, відбувалися великі ярмарки, правив же містечком мудрий князь. От, мовляв, відтоді і веде свою історію село. Правда це чи ні, важко сказати. Але у литовській хроніці згадується, що у 1430 році постав Кордищів. Хоча у підручниках історії наводиться інша дата першої згадки про село – 1513 рік як власність Б. Боговитина, а з 1583-го ­– С. Лаца.

Відтак цьогоріч село відсвяткувало своє 500-річчя. На підтвердження давнього коріння нещодавно тернопільські археологи під час розкопок натрапили на землянку та могильний курган з людськими рештками. А ще – безліч уламків керамічних горщиків, характерних саме для племен тшинецько-комарівської культури, пише Номер один.

– На території Тернопільщини вперше знайдено житло цієї культури. Взагалі поселення того періоду мало вивчені. Адже якщо поховання поляки трохи знаходили, я маю на увазі дорадянський період (до 1939 р.), то про поселення ніколи не згадували. Ймовірно, в нашому регіоні їх просто не знаходили, - зауважила директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам’ятників історії та культур Марина Ягодинська. - Ще у 2010-му ми визначили межі Замчища та розташування споруд. Тоді ж на поверхні назбирали багато уламків кераміки як Київської Русі, так і тшинецько-комарівської, могилянської культур. Мене як спеціаліста давньоруської історії цікавило, чи стояв тут оборонний вал та укріплення, що було з краю, а що – у середині. І от цього року ми натрапили на житло, але, на жаль, мені не пощастило: воно не часів Київської Русі, а тшинецько-комарівської культури, - розводить руками дослідниця.

Отож спочатку археологи розкопали на городищі землянку. Це невелика споруда, приблизно на півтора метра заглиблена у грунт. Копали лише вдвох, тому повністю житло ще не розчистили. Але вже видно, що землянка круглої форми. Усередині розміщувались пічка та лежак. Пічка глинобитна, до глини добавлено уламки розбитих керамічних виробів.

- Цікаво, що подібний глиняний заміс ми знаходили у давньоруському житлі під час розкопок у Глибочку, - зазначає старший науковий співробітник Тернопільської обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури, спеціаліст саме цього історичного періоду Василь Ільчишин.

Всюди - у печі, на печі та на підлозі знайшли фрагменти керамічних виробів. Звичайно, ще потрібно дочекатись лабораторних висновків експертів, але по замісу тіста (тобто по складу глини), формі вінчиків та оздобленні дослідники визначили, що вже в епоху бронзи (ХV-ХIV ст. до н.е.) тут жили люди, зокрема, племена тшинецько-комарівської культури. Фрагменти горщиків знайшли і в похованні.

- Для цієї культури характерні тюльпаноподібні горщики, - наголошує Василь.

- Знайдене поселення розташовувалось внизу, біля ставка. Але ми замислились: де ж вони ховали померлих? – продовжує Марина Олександрівна. – Трохи вище є підвищення, що нагадують кургани. А у переказах і письмових свідченнях початку ХХ ст. говорилось, що там було близько 20-ти. Але пани передали ці землі в оренду єврею Фільдману, який заради збільшення площі поля, а отже, і прибутків звелів розорати кургани та вирівняти поле. До сьогодні зі сторони здається, ніби по полю йдуть хвилі. І ми подумали, що там є могильник.

Так і вийшло: під курганом натрапили на поховання. Дослідники припускають, що племена тшинецько-комарівської культури поклонялись предкам та стихії.

От і тут спочатку була викопана неглибока яма розміром приблизно 80 см на 2 м. У неї поскладали дерев’яні бруси, а зверху у скорченій позі на правому боці головою на південний захід поклали померлого і підпалили. Але згоріли лише голова і тулуб, ноги лишились практично неушкодженими – кістки майже не обгоріли. Це дозволило побачити, в якій позі ховали померлих. Більше того, у цій же могилі знайшли ще один череп, але також не обгорілий. Тобто в одній могилі лежало двоє. Вірогідно, іншого «підкинули» згодом. Але це вже повинні встановити антропологи.

- У знайденій могилі також було чотири керамічні горщика. Характерним, що у глину вони добавляли перепалений кремінь, тому їхні вироби одразу вирізняються поміж виробів інших племен, котрі проживали на нашій території в епоху середньої та пізньої бронзи, - каже Василь. – Також у похованні знайшли три тюльпаноподібні горщики різного розміру: великий, прикрашений на шийці потрійними вертикальними жолобками – канелюрами, стояв у ногах, менший разом із двовухою вазою – біля рук і третій - у головах. Який він був, не відомо, бо його ще не встигли склеїти.

До речі, знайдена ваза не типова: з двох сторін має високі петельчасті ручки, зверху прикрашені двома ґудзиками. Такі вироби були поширені у синхронній на півдні України сабатинівській культурі та у культурі Ноуа. Це підтверджує її вплив на тшинецько-комарівські племена.

Зверху над похованням було насипано невеликий курган. Точну дату поховання вже буде встановлено лабораторно під час обстеження обгорілої деревини.

У представників цієї культури був досить складний і багатогранний поховальний обряд – археологи знаходили розчленовані та жертовні поховання, кремацію повну або часткову, як у даному випадку, просто поховання під курганом. Усе залежало від статусу померлого.

До речі, на Тернопільщині, у с. Білий Потік Чортківського району, на  початку ХХ ст. знайшли два поховання згаданого періоду, але у кам’яних скринях (ящиках), тобто могильні ями всередині було обкладено кам’яними плитами. Тож науковці виділили білопотоцький варіант комарівської культури. Зараз ці речі зберігаються у Познанському музеї, куди їх вивезли поляки перед початком Другої світової війни.

Це були осілі племена, які займались землеробством та скотарством. Жили у невеликих поселеннях, але мали вулиці. Житла будували невеликі, одно- або двокімнатні.

Займались і ремісництвом, скажімо, з кременя виготовляли сокири та серпи, з бронзи виливали прикраси – браслети, нашийні гривні, скроневі кільця, шпильки (булавки). У с. Сапанів, що на Кременеччині, у 1930-40 рр. відомі археологи О. Цинкаловський та М. Рудинський знайшли крем’яноробну майстерню з виготовлення сокир та серпів.

Щодо прикрас, у похованнях часом знаходять масивні браслети із закрученими у протилежні боки спіральними завитками, причому носили їх як на руках, так і ногах. Спеціалісти з реконструкції старовинного одягу по тому, як розміщувались прикраси, припускають, що браслети використовували для фіксації одягу – тоді ж гумок і манжетів не було, зауважує Василь Ільчишин.

До речі, гривні на шиї важили від 1-го до 3-ох кг! Це було велике коло, схоже на комір, із товстого дроту, орнаментоване різними насічками. У повсякденному побуті було вкрай не зручне, але свідчило про високий статус людини. Уже в епоху бронзи ці племена розпались під впливом сусідніх культур.

Не може не дивувати різноманітність форм столового посуду: кухлі, дворучні чаші, миски, слоїки, кубки, ложки.

Унікальною знахідкою тшинецько-комарівської культури вважають сокиру-молот, знайдену поблизу Києва, у селі Дударків Бориспільського району. На її поверхні вигравірувано стилізоване дерево з кроною та зображення семи тварин, серед них можна впізнати свиню, коня, лань і, очевидно, якогось хижака. Ближче до обуха вирізьблено складний геометричний орнамент. Можливо, сюжет композиції  відображає міфологічні уявлення тогочасного населення.

ДОВІДКА

Назва культури походить від Тшинецького поселення у Польщі, а також від могильника і поселення поблизу села Комарів Івано-Франківської обл. Культури мають дуже багато спільного у знаряддях праці, кераміці, прикрасах, поховальному обряді тощо, і дуже складно провести їх точне територіальне розмежування, тому їх зараховують до однієї – тшинецько-комарівської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
В Іспанії поховають тернополянина Юрія Голод. Про смерть чоловіка у мережі Фейсбук повідомила Galyna Garnyk.   Жінка шукає рідних українця, адже, за її словами, єдина його сестра живе у Німеччині. “У Іспанії помер українець з Тернополя Голод Юра, 1967 року народження. З його розповідей, у нього є сестра в Німеччині і більше нікого. Хто знає її передайте, що іспанська держава поховає його тут. Телефон – 602300339″, – йдеться у повідомленні.
Суспільство
Коронавірус продовжує набирати оберти у світі, Європа заявляє про другу хвилю пандемії та фіксує найбільші показники, які перевищують весінні. Низка європейських країн через стрімке поширення COVID-19 повернулася до посилення карантину, деякі держави запровадили повні локдауни. ТСН.ua розбирається, які європейські країни вже оголосили локдан та які перспективи щодо закриття на повний карантин має Україна на фоні Європи за умови, що у нас щодня фіксується н...
Суспільство
У мережі бережанці розшукують шахрайку, яка збирає завдатки за виготовлення нагробних пам’ятників, а потім зникає. Про це люди повідомляють у спільноті «Підслухано в Бережанах». –  Кому що-небудь відомо про перебування жінки-шахрайки на ім’я Світлана? Дана особа їздить по селах, збирає завдатки за виготовлення нагробних пам’ятників, дурить обіцянками і в кінцевому –  зникає. У списку обшахрованих є люди літнього віку, котрі з останнього віддали кошти. Сама...
Пригоди
У Тернополі невідомий напав на 34-річного чоловіка. Він встромив йому ножа у живіт та втік з місця події. Інцидент трапився на вулиці Волинській в обласному центрі. Про це повідомляє генеральний директор Центру ЕМД Тернопільської області Михайло Джус. На місце події викликали «швидку». Медики надали першу допомогу потерпілому та госпіталізували його в лікарню швидкої допомоги. В пацієнта діагностували проникаюче ножове поранення черевної порожнини. Наразі...
Суспільство
31 жовтня – останній день акції "Намалюй метелика", яку в соцмережах організували до Міжнародного тижня обізнаності про бульозний епідермоліз. Про це повідомила тернополянка Олена Коваль. За її словами, це – генетичне захворювання шкіри. Акція полягає в тому, щоб виставити пост із зображенням метелика, тому що людей з цим захворюванням називають метеликами. "Я намалювала метелика, бо в мене така сама шкіра, як в нього. Така чутлива", – розповідає хвора на...
Суспільство
Повідомляємо,що у зв’язку із ремонтними роботами буде тимчасово припинено електропостачання в окремих житлових будинках Тернополя. А саме: 1 листопада з 09:00 до 13:00 год. за адресами: вул. Є. Коновальця, 2 та вул. Рєпіна, 14, 14а, 15, 16. У тернополян просять вибачення за тимчасові незручності.
Суспільство
У Тернопільській області за добу виявили 257 нових випадків захворювання на COVID-19. Такі дані наводить ДУ "Тернопільський ОЛЦ МОЗ України". Крім того, було зареєстровано 381 нових підозр на коронавірус. Всього з часу спостереження на Тернопіллі було виявлено 20 667 випадків коронавірусу. З тих пір 15682 хворих одужали, 257 людей померли. Станом на ранок 31 жовтня в Україні зафіксовано 8 752 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 — це антирекорд кі...
Суспільство
Сьогодні на Тернопільщині розпочнеться 17-й Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Про це повідомив регіональний координатор фестивалю Володимир Ханас. За його словами, фестиваль розпочнеться показом стрічки "Медова земля". Режисер фільму – Любомир Стефанов із Північної Македонії. Ханас каже, на Тернопільщині фестиваль відбувається 12 років поспіль. Через пандемію COVID-19 значна частина фестивальних заходів відбудеться онл...
Суспільство
Мешканців Тернопільщини закликають з обережністю віднестися до покупки кунжуту, що був експортований з Індії. Його можна знайти на прилавках магазинів. Про це повідомляють в ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області. «Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області доводить до відома про отримання інформаційного повідомлення системи RASFF від 27 жовтня 2020 року № 2020.4430-fup 4 стосовно виявлення несанкціонованої речовини оксид ет...