• Головна
  • Часу лишилося небагато: графік передвеликодніх сповідань у тернопільській катедрі
13:02, 25 квітня

Часу лишилося небагато: графік передвеликодніх сповідань у тернопільській катедрі

Часу лишилося небагато: графік передвеликодніх сповідань у тернопільській катедрі

Бажаючі посповідатися у Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі можуть це зробити згідно з графіком.

Понеділок-П’ятниця

Під час усіх Божественних Літургій

о 07:00; 08:15 та 18:00.

Субота

о 07:00 і о 08:15.

НЕДІЛЯ І СВЯТА

Під час усіх Божественних Літургій згідно актуального розпорядку Богослужінь.

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Сповідь під час Великого Посту є у звичному режимі і згідно вищеподаного розпорядку Богослужінь.

у 6-ий Тиждень Великого Посту і у СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ сповідь відбувається впродовж цілого дня

з 07:00 по 19:00 год.

Великопосна Сповідь завершується у Страсний Четвер о 13:00 год.

Важливо знати

* попри вищезгадані години для сповіді, завжди можна приступити до Таїнства Покаяння, звернувшись з відповідним проханням до чергових священників нашого храму;

* вагітні жінки, мами, що годують грудьми, важко хворі особи приступають до Таїнства Покаяння позачергово;

* у випадку небезпеки смерті слід НЕГАЙНО звернутися до чергового священника;

* сповідь важко хворих осіб, котрі перебувають вдома або в лікарні відбувається за попередньою домовленістю та дозволом медичного персоналу лікарні;

Що це таке Сповідь?

Ті, що приступають до таїнства Покаяння, приймають від Бога прощення образи, яку вони Йому вчинили, і примиряються з Церквою, яку поранили своїми гріхами.

Це таїнство є “визнанням” власних гріхів та прославленням святості Бога і Його милосердя до грішної людини. Через відпущення (розрішення) гріхів, дане священником, Бог надає тому, хто кається, «прощення і мир.

Де можна сповідатись?

Відпущення гріхів приймаємо через Сповідь перед священником. Сповідь відбувається у храмі чи в будь-якому іншому місці (вдома, лікарні). Однак, мусить бути безпосередній контакт каянника і священника. За допомогою Інтернету можна спілкуватися з духівником, приймати участь у навчаннях, але не сповідатися. Знайти священника сьогодні не так важко.

Як часто можна сповідатись?

Церква зобов’язала вірних бодай раз на рік сповідатися – у часі Великого посту, але закликає вірних приступати до Сповіді значно частіше – хоча б раз на місяць, щоб можна було достойно користати з іншого таїнства – Пресвятої Євхаристії. Коли забруднимо руки, то не чекаємо суботи чи якогось іншого дня, щоб їх помити. Значно більше ми повинні турбуватися про душу. Регулярна сповідь гріхів допомагає людині формувати сумління, боротися з поганими нахилами, піддаватися зцілюючій силі Христа, йти вперед у житті Духа. Отримуючи частіше через це таїнство дар Божого милосердя, ми самі прагнемо бути такими милосердними, як Він.

Церква заохочує сповідатись перед прийняттям інших таїнств, перед великими святами, і в поминальні дні.

Як правильно сповідатись?

Для того, щоб правильно сповідатися, потрібно дотримуватись п’ятьох умов доброї Сповіді.

1.Іспит сумління – приготування. Потрібно пригадати собі, коли останній раз сповідався, а також всі тяжкі і легкі гріхи, вчинені з того часу. Внутрішнє покаяння є корінною переоцінкою всього життя, поверненням і наверненням до Бога усім нашим серцем, припиненням гріха, відверненням від зла, відразою до поганих вчинків, які ми здійснили. Водночас воно містить бажання і постанову змінити своє життя в надії на Боже милосердя і довірі до помочі Його благодаті.

Щоб зробити якнайкраще іспит совісті, перегляньмо заповіді Божі і Церковні, головні і чужі гріхи, а також звернім увагу на свої родинні та професійні обов’язки та стараймося запам’ятати, чи навіть зазначити, в чому і скільки разів тяжко провинилися.

2.Жаль за гріхи – збудити щирий жаль за свої вчинки, перепросити Бога. Це біль душі і ненависть до вчиненого гріха. Жаль має походити з любові до Бога.

3.Постанова поправитись – пообіцяти Богові змінити своє життя, направити вчинену шкоду, і більше так не чинити. Ці три умови кожний християнин виконує на самоті. Люди, котрі йдуть до Сповіді, мусять мати тверду постанову поправитися. Якщо, висповідавшись, чоловік чи жінка знову порушуватимуть заповідь «Не чужолож», вийде певне непорозуміння – вони приходять до Сповіді, немовби хочуть поправитися, але повертаються до гріха. Йти сповідатися треба тоді, коли твердо постановиш змінити своє життя. Якщо людина з кимось гнівається і не має бажання помиритися, такий каянник не отримує розгрішення, а це означає, що Сповідь не відбулося, душа від гріхів не очистилася.

4.Сповідь – сам момент визнання усіх своїх гріхів перед священником. Не можна таїти своїх гріхів, стидаючись їх Через визнання людина правильно оцінює свої гріхи, бере за них відповідальність на себе і через те знову відкривається Богові. Тому каянник після докладного іспиту сумління повинен у сповіді перерахувати всі гріхи, яких він є свідомий, навіть якщо ці гріхи дуже таємні. Церква гаряче рекомендує Сповідь зі щоденних провин (легких гріхів). Регулярна Сповідь із гріхів допомагає нам формувати сумління, боротися з поганими нахилами, піддаватися зцілюючій силі Христа, йти вперед у житті Святого Духа. Отримуючи частіше через це таїнство дар Божого милосердя, каянник сам прагне бути таким милосердним, як Він.

5.Виконати покуту – перед розрішенням священник повчає і накладає покуту. Це певне “надолуження” за скоєні злочини. Цю покуту потрібно виконати після Сповіді. Часто гріхи приносять шкоду ближньому, тому потрібно зробити все можливе, щоб цю шкоду виправити (наприклад, віддати вкрадені речі, повернути добру славу того, на кого був зведений наклеп, поправити кривду). Звичайна справедливість вимагає цього. Крім того, гріх ранить й ослаблює самого грішника, як і його зв’язок з Богом та з ближнім. Розрішення усуває гріх, але не усуває всього безладу, спричиненого гріхом. Покута, яку накладає священник, повинна брати до уваги особистий стан того, хто кається, і повинна мати на меті його духове добро. Наскільки це можливо, вона повинна відповідати тяжкості і природі вчинених гріхів. Нею може бути молитва, якась жертва, діла милосердя, служіння ближньому, а особливо— терпляче прийняття хреста, який ми мусимо нести.

Якщо каянник не почув, яку саме покуту дав священник, чи забув про її деталі, не треба соромитись перепитати про це у священника-сповідника.

Практичні поради

Для того, щоб Сповідь була благодатною, необхідно вигнати з серця всяку злобу, щиро пробачити всіх своїх кривдників, а також попросити вибачення у інших людей за ненавмисно або навмисно завдані образи. Потрібно покаянним поглядом окинути своє життя і свою душу, проаналізувати свої вчинки, думки і бажання з точки зору Заповідей Божих. Не треба сприймати Сповідь як формальне перерахування своїх гріхів.

Безпосередньо перед Сповіддю необхідно підійти до священника, клякнути, привітатися словами “Слава Ісусу Христу!” і сказати: “Це моя перша сповідь” або “Останній раз я сповідався (-лася) тоді-то. Покуту виконав (-ла). Гріха ніякого не затаїв (-ла) (якщо затаїв (-ла), то назвати його). Хочу перепросити Бога за мої гріхи (перерахувати, які саме).

Під час сповіді краще не чекати запитань священника, а самому розповідати все, що гнітить душу, ні в чому себе не виправдовуючи і не перекладаючи провини на інших. Для того, щоб позбутися фальшивої соромливості під час сповіді своїх гріхів, в крайньому разі їх можна написати на папері.

У кінці необхідно сказати: «Від цілого серця жалію, що своїми гріхами зневажив (-ла) Господа і з Божою поміччю постановляю поправитися» Далі треба уважно слухати, що каже священник. У кінці промовити молитву: «Боже милостивий, будь мені, грішному (грішній). Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене. Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені».

Чого НЕ слід робити під час Сповіді?

В часі Сповіді не можна:

Казати: «Я гріха не маю».

Св. Апостол Іван пише: «Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає» (1 Ів.1,8).

Себе хвалити.

Церква повчає і грішників, і досконалих, щоб не хвалитися перед богом нічим іншим, як тільки слабкістю та духовною убогістю.

Таїти гріх чи не говорити всю правду про гріх, бо це новий важкий гріх.

Згадувати гріхи родичів чи знайомих не є власною особистою сповіддю, а осудженням ближніх.

Згадувати раніше прощені і наново неповторені гріхи. Буває, що каянники, висповідавши від найважчих гріхів, і надалі їх собі не можуть простити. Часто люди носять давні гріхи від Сповіді до Сповіді, незважаючи на те, що вони уже отримали прощення від Бога. Не приймати прощення за давні гріхи є святотацтвом і гріхом проти Святого Духа.

Кого Церква сповідає?

Тільки охрещена людина, яка здатна виконати усі п’ять умов доброї Сповіді, одержує відпущення гріхів із цього ж таїнства. З цієї ж причини не сповідаються діти до 7 років, ті, що живуть н»на віру», хто відмовляється каятись, визнавати усі гріхи, поправити своє життя чи виконати належну покуту.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#сповідь #катедра
ТОП новини
"Цих 100 000 чоловіків чекають у ТЦК прямо з 18 травня, названо ознаки потенційних мобілізованих": повістки і відстрочки
"Могутня гроза суне прямо в ці області, ніхто в Україні не чекав такої негоди": де буде мороз у -9 градусів, снігопад та дощ?
"Ці чоловіки масово втратять відстрочки через кілька днів, мобілізація людей з інвалідністю": ТЦК, повістки і бронювання
"Водії не чекали таких радикальних заходів від ТЦК, автомобілі масово перевірятимуть": мобілізація, повістки і покарання
Оголошення
live comments feed...